Суспільство

  • Андрій ЧИРВА

    Купа дров як альтернатива

    Одна з розвідок, чи є в лісі гриби, зіпсувала настрій із двох причин. По-перше, боровиками навіть не пахло, а, по-друге, у «пристріляній»  місцині під хутором Ровжі (він уже не значиться на карті України) побачив загалом убивчу для природолюба картину. Дорослі сосни валялися там і сям, лякаючи бородами вивернутих із землі кореневищ. Зрозумів, що це результат ще того — пам’ятаєте? — червневого буревію, який наробив шкоди всюди у країні. На Чернігівщині, казали очевидці, в повітрі літали лелечі гнізда разом із пташенятами, кури і навіть дорослий пес. А тут ось…  

  • «Квартиранти», на вихід!

    Перед 1 вересня посадовці «масово» перерізали стрічки у новозбудованих дитсадках. Загалом за 2,5 року роботи нинішнього уряду кількість місць у ДНЗ збільшилась на 200 тисяч. Однак не всім дошкільнятам їх вистачає. І хоч, за словами міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, зараз черга у дитсадки зменшилася із 135 до 80 тисяч, це мало втішає батьків, чадам яких у групах місць не знайшлося.

    Старше покоління пам’ятає, що таке явище, як черги в дитсадки, вже проходили: у 70-х роках минулого століття. Це змусило набудувати достатню кількість таких закладів, і проблема зникла. 

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    В очікуванні блекауту по-українськи

    Свого приятеля Романа, що мешкає в будинку в передмісті Києва, я давно не бачив таким розгніваним. На нашу заздалегідь обумовлену зустріч він запізнився хвилин на сорок, а на моє іронічне зауваження щодо його незвичної непунктуальності та поганого настрою роздратовано відповів:

    — Я подивився б на твій настрій, якби у твоїй хаті на цілу добу «вирубили» світло! До того ж, це вже третє чи четверте тривале відключення електрики з початку серпня! Тільки-но сильний дощ, шквальний вітер — і в нашому селищі світла немає. І жодної відповідальності власників енергомереж. Мабуть, «автономку» встановлюватиму: електрогенератори купуватиму, — вже спокійніше завершував свій монолог Роман. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Дмитро Бобро: «Місто Прип’ять — не територія для розваг»

    З перших днів Чорнобильської катастрофи, коли на телеекранах з’являється Прип’ять, оператори обов’язково показують ляльку у покинутій багатоповерхівці. Сприймають її не як забуту дитячу іграшку, а як своєрідний символ повернення місту життя. Є й інша реальність: на східцях, що ведуть до колишнього будинку культури, пробивши бетон, ростуть дерева. Вони ніби намагаються закрити від світу величезну трагедію. Але те й інше неможливо. Чи ж повернуться туди люди і ким? Про це наша розмова  з першим заступником голови Державного агентства з управління зоною відчуження Дмитром БОБРОМ. 

  • Микола ШОТ

    Головними вулицями — у фаті

    Удруге в Тернополі провели західноукраїнський весільний фестиваль. Облаштували виставку, де свою продукцію, творчі роботи представляли салони, агенції, фото- та відеооператори, флористи, дизайнери, стилісти. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Хоч де-не-де є ДНД…

    Жінки пішли не в гайдамаки, а до колодязя. При цьому кожна кинула рогача і вхопила коромисло — теж замашна штука. Відра не брали, оскільки проблема була не у воді: розгнівані молодиці радилися, як перекрити благовірним доступ до двору Оришки-самогонниці. Жінки використали вже всі можливі засоби: влаштовували романтичні вечері при свічках, пікніки на березі річки, свинячі й півнячі бої, а коли це не допомогло — підключили трудотерапію, а також вилили увесь стратегічний запас розсолу.

    Чоловіки стійко зносили всі виховні моменти, але під вечір все одно не трималися на ногах.

    — Може, Оришці ворота дротом закрутити?

    — Самогонний апарат зламати?

    — Криницю засмітити? — сипалися пропозиції.

    — Ні, її обійстя — приватна власність. Вона навіть дільничному може не відчиняти. І нас не впустить… 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    «Зайці», на вихід!

    Їдучи в одному із сумських тролейбусів, спостерігав картину, добре знайому ще зі студентських років. До салону ввійшли контролери, які взялися перевіряти квитки. Переважно пред’являли талончики, хоч один з молодиків біля задніх дверей відверто занервував. Смикнувся в один бік, потім в інший. Але…

    Швидко з’ясувалося, що він без квитка, а на запитання, чому не сплатив за проїзд, узявся пояснювати, що хотів проїхати лише одну зупинку, потім задумався про щось своє, а тут раптом контролери.

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Утилізаційний збір вмикає жовте світло на експорт автівок

    Ейфорія з приводу ратифікації нашою державою Договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД (парафована поки що лише Білоруссю і РФ) закінчилася дуже швидко й холодним душем. Прибічники цього документа одноголосно стверджували: відтепер торговельні війни з нашим північно-східним сусідом відійшли в небуття, тож буде створено паритетні умови в торгівлі, товарообіг значно збільшиться, держбюджет отримає додаткові мільярди гривень. А як наслідок маємо введення Російською Федерацією з 1 вересня утилізаційного збору (відповідну постанову підписав російський прем’єр) — 30% за кожен транспортний засіб, який ввозиться до Росії, так і виготовлений на її території. Виняток становитимуть особисті автомобілі біженців і переселенців під час їхнього повернення на батьківщину, машини дипломатів та членів їхніх сімей, раритетні авто, тобто ті, з моменту випуску яких минуло більш як 30 років, а також автомашини, які ввозять з держав — членів Митного союзу. 

  • Олександр БІТТНЕР

    В Україні «Аль-Каїда» не проходить

    Минулого тижня Служба безпеки України завершила розслідування кримінальної справи за фактами вибухів у Запоріжжі, Харкові та Дніпропетровську, повідомив начальник Головного слідчого управління СБУ Іван Дерев’янко. У скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3 (створення терористичної групи), ч.2 і 3 ст. 258 (терористичний акт) та ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу (незаконне виготовлення, зберігання вибухових пристроїв), обвинувачуються четверо жителів Дніпропетровська 1977-1978 рр. народження. 

  • Олександр РОМАШОВ

    Чи залишиться українська в ефірі?..

    Фахівці застерігають: без квот для теле- і радіоефіру, які скасував «мовний закон», передач державною мовою значно поменшає.

    Це відзначила Громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у своєму зверненні, ухваленому нещодавно.

    У документі, зокрема, констатується, що кількість контенту російського виробництва на вітчизняних каналах (і нині дуже велика) значно збільшиться, бо купувати і демонструвати такий контент мовникам стає вигідніше через зникнення витрат на дубляж чи титрування. До того ж, реалізуючи власні проекти російською, наші канали зможуть розраховувати на продаж таких передач російським мовникам. Безумовно, через здешевлення виготовлення сумісного  російськомовного продукту активізується і зросте й цей сегмент виробництва.