Один за одним шкільні класи порожніють: зимові холоди радують українських школярів незапланованими канікулами. Дбаючи про здоров’я своїх вихованців, навчальні заклади тимчасово призупиняють заняття. Адже зима не жартує — ще з понеділка позначка термометра за вікном невпинно опускається дедалі нижче, а в деяких областях сягає 30-градусної відмітки.

Таке переконання висловив голова Ради підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час «круглого столу» в УСПП за участю представників ринку зерна, громадських організацій, міністерств і відомств. Передовсім ішлося про нестачу вагонів для експорту, надання преференцій Укрзалізницею окремим учасникам ринку та недосконалу роботу дозвільних центрів, що працюють за принципом «єдиного вікна», але не задовольняють експортерів  ні  темпами, ні графіком роботи. Крім того, трейдерам знову нав’язують проведення дезінфекції вагонів за власний кошт.  

Днями «прославилася» «Нова Тернопільська газета», на першій сторінці якої з’явився матеріал про конфлікт, що мав місце між вихідцями з арабських та африканських країн, які навчаються у Тернополі. Заголовок виявився аж надто крикливим — з гострими та навіть образливими словами. Але детонатором вибуху емоцій стала ілюстрація до нього, центром якої була радісна білявка в компанії двох мавп, одна з яких доторкалася до дівочих грудей. На задньому плані — темношкірі хлопці сидять за столиком у кав’ярні, котрі, як з’ясувалося згодом, жодного стосунку до інциденту не мали.

Чи то ми ще не вийшли на той розмах, чи то у тому вже немає потреби, щоб методом всенародної толоки створювати нові міста. А в колишньому СРСР це було звичним. Молодь брала на плечі рюкзаки і гайда за романтикою на спорудження будови п’ятирічки! Зведені ними міста є у багатьох областях України. Вони старі і водночас молоді. Старі тому, що прадавня українська земля до глибин просякнута історією, а молоді тому, що хлопці і дівчата ставали першими мешканцями зведених ними моногалузевих міст, які будувалися задля того, аби рухати вперед економіку. І рухали!

Старовинний «циганський» романс «Очи черные», текст якого перекладено практично на всі основні мови світу, став мало не візитівкою російської культури. Тим часом написав його… наш Євген Гребінка. Більше того, навіть автор музики не росіянин, а німець Флоріан Герман, що певною мірою символічно, адже закоханий українець присвятив вірш зустрінутій ним на рідній Полтавщині Марії Ростенберг. Утім, для земляків великого поета лише літературою його заслуги не обмежуються.  

Красиво жити не заборониш, як, утім, і мріяти про таке собі феєричне майбуття. Дівчинка з південного містечка, розташованого на Чорноморському узбережжі, щиро ділиться своїми планами з кореспондентом: «Хочу, щоб у мене був собака — йоркширський тер’єр. Працюватиму дитячим стоматологом, житиму в столиці, куплю собі власну автівку і заведу довге біляве волосся».  

Українці нарешті відчули на собі дошкульні січневі реалії найсуворішої пори року. У цей складний період влада допомагає соціально незахищеним верствам населення. Зокрема, організовано роботу пунктів обігріву громадян. Намети з теплогенераторами функціонують по всій країні з 27 січня і розташовуються в місцях масового перебування людей. Станом на 30 січня в Україні розгорнуто 14 тис. 891 пункт обігріву. Також у планах встановлення ще 239 таких пунктів. Лише протягом перших днів холодів за теплом і гарячою їжею до них звернулися 17 тис. 128 громадян.  

Усередині 1970-х до Донецька на поєдинок із «Шахтарем» приїхав «сам» «Ювентус» з Італії. На передматчевому тренуванні його футболісти були дуже збентежені тим, що поряд зі стадіоном височіє похмура «гора». Гості спершу висловлювали припущення, що це згаслий вулкан. Утім, коли їм розповіли про справжнє походження терикона, вони занепокоїлися ще дужче. Мовляв, хіба це не шкідливо для навколишніх? Довелося пояснювати: породні відвали здавна тут і там, і до цього сусідства всі вже позвикали. Італійці ще довго про щось емоційно перемовлялися між собою, а трохи заспокоїлися, аж коли побачили багатьох уболівальників, які перед матчем повсідалися просто на териконі — імпровізованій трибуні.  

Широкому колу поціновувачів мистецтва Петро Печорний більш відомий як чудовий кераміст, визнаний майстер декоративної скульптури та підглазурного розпису і менш — як художник декоративно-станкової графіки та живописець. Протягом довгого життя митець працював у різних жанрах і напрямках, ніколи не зраджуючи раз і назавжди обраного шляху. Його майстерність зростала  із зернини народної творчості та спадку світової культури, які стали головним критерієм у роботі.  

Райцентр Зборів, що на Тернопіллі, кожного подорожного із західного напрямку зустрічає курганом, а точніше, Козацькою могилою та пам’ятним знаком, що просить людей зупинитися і у «вдячній та щирій молитві» голову «низько схилити». Навічно тут лягли козаки гетьмана Богдана Хмельницького, які брали участь у Зборівській битві проти війська польського короля Яна-Казимира ІІ і власним життям заплатили за велику звитягу в визвольній війні українського народу. Підсумком цієї битви стало підписання Зборівського договору, що заклав підвалини Української козацької держави.