Поясніть, будь ласка, докладно, яка різниця між одинокою особою і  одинокою особою, яка не має працездатних родичів, зобов’язаних за законом її утримувати? А також до якої категорії громадян така особа відноситься?

С. ДОРОШЕНКО, селище Липова Долина Сумської обл. 

Про повний перехід на нові європейські стандарти якості нафтопродуктів було оголошено ще торік у березні. Кабінет Міністрів та вітчизняні нафтопереробні підприємства підписали навіть відповідний меморандум про партнерство. З огляду на те, що модернізація виробництв займе певний час, у документі прописали можливість продовжити до 31 грудня минулого року дію старих стандартів. Час минув, і що ми маємо?

Не встиг Крим оговтатися від зимових колапсів на автошляхах, як сталося нове лихо — в Феодосії вибухнула котельня АП «Кримтеплокомуненерго». В морози, хоч вже й не такі люті, мешканці 29 багатоповерхівок, дитячий садок та школа на кілька діб залишились без опалення. 12 лютого, в неділю, о другій по обіді в одному з житлових кварталів Феодосії прогримів вибух. Попри те, що його потужну хвилю відчули всі прилеглі будинки, ніхто з мешканців не постраждав. Навіть двоє операторів котельні, на щастя, уникли травм. Аварія залишила без тепла 1732 квартири площею 9,6 тис. кв. метрів.

Звістка про затримання торік у квітні екс-директора знаменитого Калинівського ринку на хабарі (саме звідси у буремні 1990-ті починалася уся гуртівня на уламках СРСР) змусила вітчизняний бізнес подивитися на Чернівці широко розплющеними очима: «Це ж які обороти треба мати, аби викласти готівкою мало не чверть мільйона доларів за право орендувати якийсь там тимчасовий базарний павільйон?!» Втім, якщо хтось зопалу і кинувся пакувати валізи на Чернівці з надією приєднатися до тутешніх потужних фінансових потоків, то дуже швидко охолов: порушені обласною прокуратурою резонансні корупційні справи посипалися як з рогу достатку.

Нарис про 87-річного вчителя, фольклориста з буковинської Путильщини, який півстоліття збирав казки, перекази і легенди з усієї України, записав і відредагував 8300 цих фольклорних перлин і видавав, в основному, за власний кошт, вийшов в «УК» невдовзі після того, як він пішов у небуття. Ця сумна звістка надійшла з карпатського села наступного дня після похорону. У різдвяні дні, коли відбувалося останнє в його житті інтерв’ю, він сказав: «Що мені з того, що про мене напишете, допоможіть реалізувати «Казки Галичини», щоб були кошти на наступне видання. Поспішаю. Сьогодні ось п’ю з вами чай, а завтра мене може не бути...».

Недавні протести чорнобильців та інших пільговиків, викликані зменшенням соціальних виплат, змушують владні структури уважніше ставитися до запитів цих людей, оперативніше реагувати на недоліки, пов’язані з їхнім обслуговуванням. Ось і в Черкасах чимало чорнобильців обурені тим, як держава забезпечує їх безплатними ліками. Подібна ситуація склалася й у деяких районних центрах. Добре, що місцева влада дослухається до скарг цих людей, намагається наводити порядок.  

Нині проблема, яка виникла внаслідок бар’єрів, виставлених Росспоживнаглядом на шляху експорту до Росії продукції трьох українських сироварних заводів, обсмоктується, так би мовити, з усіх боків та екстраполюється на політичні  відносини між Україною і Росією. А прізвище керівника цього наглядового органу Геннадія Онищенка в українських ЗМІ останнім часом згадується частіше, ніж глави зовнішньополітичного відомства РФ Сергія Лаврова.

Спецперевірка, як мовиться, на порозі, а її організація  ще рясніє багатьма «білими плямами». До такого висновку дійшли учасники  першого в цьому році засідання Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади при Національному агентстві з питань державної служби, яке відбулося 14 лютого.
Тож запитань від учасників зібрання виявилося так багато, що головуючий на зібрання  В’ячеслав Толкованов звернувся до присутніх із проханням подати їх у письмовому вигляді, аби представники передбачених Указом Президента України від 25 січня 2012 року відомств, які мають здійснювати цю роботу, могли узагальнити проблеми і докладно пояснити шляхи їхнього розв’язання безпосереднім виконавцям — кадровикам. 

У Наталії — модна червона куртка, грамотна мова, спритні рухи. І — хвороблива засмага. Обвітрена шкіра обличчя людини, яка проводить на вулиці більшу частину життя.  
Наталії 45 років. І з червня, з першого дня, коли в Луганську відкрився Центр реінтеграції безпритульних, вона справно приходить сюди по пайок. Це банки кабачкової ікри, паштету, кільки, два пакетики «Мівіни». Наталія Вікторівна (вона воліє, аби до неї зверталися по батькові) охоче розповідає, що у неї на «утриманні» пенсіонерка-інвалід та двічі не вилікуваний від алкоголізму син хазяйки.

Наївно було б сподіватися, що нинішня епоха високих технологій, торкаючись ледь не кожної сфери суспільного життя, обійде своєю увагою військову справу. Сучасна війна — штука тонка і не випереджаючи противника в ефективній і якісній розвідці, точній оцінці ситуації в реальному часі, блискавичній обробці даних, на основі яких приймається рішення, перемоги не досягти. Інакше кажучи, нині вирішальними для успіху є швидка реакція і ефективне управління.