Допоки вітчизняна адміністративна культура не відповідала стратегічному курсу держави в напрямку демократії та євростандартів. Зокрема вітчизняні та зарубіжні експерти закидали державній службі про відсутність належного правового регулювання відносин, велику заполітизованість, невизначеність ключових функцій держслужбовців, неналежне законодавче регулювання адміністративних процедур та професійної етики, низьку інституційну спроможність тощо.  

Пройшло трохи більше, ніж  півроку з часу вступу в дію Закону «Про доступ до публічної інформації» (з травня 2011-го), як прискіплива громадськість уже наприкінці минулорічної осені  почала досліджувати його виконання. Адже йдеться не про пересічний законодавчий документ, який зачіпає невелике коло зацікавлених: звертатися за інформацією, що має суспільний інтерес, і отримувати її має право будь-який громадянин.  

Незайве згадати, що народжувався він у боротьбі і муках. Та головне — його довгоочікувана з’ява знаменувала з одного боку перемогу вітчизняного громадянського суспільства, що добивалося  від чиновників, яких воно утримує своїм коштом, відкритості й прозорості. А з другого, засвідчила:  вітчизняна влада,   зрештою, зрозуміла, що декларації про європейський вибір потрібно підтверджувати створенням механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

У результаті такого дослідження на світ з’явився аналіз виконання центральними  та місцевими органами влади згаданого вище закону і привід  поговорити про його ефективність. 

Упродовж кількох століть у Європі відбуваються незвичайні змагання з імітації реву оленів. У 2002 р. на чемпіонаті, організованому Чесько-Моравською спілкою мисливців,  уперше брав участь українець — єгер з Великого Бичкова Закарпатської області Іван Вішован. Відтоді наші земляки присутні на всіх міжнародних турнірах і дедалі впевненіше витісняють з п’єдесталів визнаних авторитетів. А два роки тому перехідний кубок Святого Губерта здобув єгер Лопушанського лісництва Ясінянського державного лісомисливського господарства Ярослав Дячук. Чемпіоном континенту з імітації реву оленів уперше став українець. Оце була сенсація! Під завісу 2011-го знову перемога — уже Івана Вішована. Ярослав відстав від нього лише на два очки і посів почесне друге місце. Сьогодні єгер з карпатської глибинки Ярослав Дячук наш гість. Разом з ним доторкнімося до світу дикої природи, прислухаймося до мови, якою розмовляють між собою звірі, подивуймося майстерності тих, хто розуміє її й уміло імітує.

З вікон моєї квартири, що в одній з п’ятиповерхівок, добре проглядається центральна частина Сум. А що вже казати про небесну сферу над обласним центром! Як тільки якесь свято чи подія, не треба поспішати на площу Незалежності, аби подивитися барвистий феєрверк чи салют. Став біля вікна — і милуйся різнокольоровим дивом, яке, щоправда, потроху перестає дивувати: останнім часом подібні автографи дедалі частіше з’являються над слобожанським містом.  

У Криму такого ще не було. Шалений вітер і заметіль перевертають автівки на дорогах і вивертають білборди. Двадцятиградусні морози скували море і зупинили кораблі. Криголами та вертольоти рятують моряків із замерзлих суден. Обірвані електропроводи, 108 міст і сіл занурилися у пітьму. Картина із фільмів-катастроф. Але така вона, цьогорічна пекельна кримська зима!  

Незабаром в Україні має запрацювати нова для нас система реєстрації прав власності нерухомого майна. Відповідно до Закону  «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації», з 01.01.2013 р. функція реєстрації прав на нерухомість перейде від БТІ до Державної реєстраційної служби, що нині створюється. Хоч, можливо, це відбудеться і швидше — орієнтовно в другому кварталі цього року, як пообіцяв міністр юстиції Олександр Лавринович. Які функції залишаться в БТІ після того, як частину їхніх обов’язків передадуть Держреєстратору? Прояснити ситуацію ми попросили голову асоціації БТІ «Укртехінвентаризація» Леоніда ЧЕРНЕНКА.

Коли в далекому 1908 році британці в порядку експерименту взялися запроваджувати на своїх островах сезонний час, вони не думали й не гадали, що незвичне досі ноу-хау згодом увійде в практику багатьох країн світу, а в деяких із них через сто з лишком років навіть розгорнуться справжні пристрасті.  На манер тих, котрі донедавна спостерігалися в нас… Залишати так званий «літній» час, не залишати — сперечалися міністри і науковці, медики і парламентарії, жителі крайнього сходу і крайнього заходу країни…  

Ця пісня претендує бути вписаною в Книгу рекордів Гіннеса за тривалу популярність на українській естраді, а прообраз її героїні — Марія Федорівна Киселиця — на еталон скромності і внутрішньої краси. Тож доки політики дискутують, чи може кухарка керувати державою, талановиті буковинці — поет Михайло Ткач, композитор Степан Сабадаш та співак Дмитро Гнатюк — довели піснею, яка облетіла півсвіту, що прима кулінарії може керувати найвитонченішими струнами людського серця.  

У цьому закладі з неяскравою назвою «спеціалізований загальноосвітній», іншими словами — школа-інтернат, куди потрапляють діти з відхиленнями здоров’я і з неблагополучних сімей, здивував не басейн, а культура поведінки учнів. В коридорі на перерві ні мене, ні фікуси ніхто не збивав з ніг і з точки опори. В класі на запитання дорослих відповідали, щоразу піднімаючись з-за парти.   

Останні події з файлообмінником EX.ua розділили інтернет-громадськість на  два полярні табори. Більшість з них обурювалася: мовляв, навіщо закривати майданчик для обміну контентом? З іншого боку, можна зрозуміти і прихильників такого вчинку правоохоронців. Правовласність у нас ніхто не відміняв, а з нелегальним використанням програмного забезпечення, відео- та музичної продукції у світі не бореться хіба що лінивий. Однак у цьому випадку нас цікавить інший аспект ситуації — прояви кіберзлочинності на захист файлообмінника. Тож нинішня розмова із завідувачем відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Дмитром ДУБОВИМ.