Різні відомства неоднозначно трактують процедуру проходження державної служби. Тому прошу пояснити: чи можна взяти на посаду державного службовця — головного бухгалтера особу за трудовим договором на період лікарняного у зв’язку з вагітністю та пологами основного працівника? Чи, як варіант, узяти таку людину на роботу тимчасово, адже основного працівника не буде понад 4 місяці.

А. ГУСЄВА, заступник начальника управління Державного казначейства у Великоолександрівському районі Херсонської обл. 

Звертається до вас вдова, смерть чоловіка якої пов’язана із Чорнобильською катастрофою. Будинок, у якому я мешкаю, обслуговується централізованим теплопостачанням. Хочу дізнатися: чи маю право відключити власну квартиру від централізованих послуг та встановити індивідуальне опалення? А ще чи належать мені пільги з оплати теплопостачання місць загального користування (сходових майданчиків, підвалу тощо)?

Н. ГОРДІЄНКО, м. Богуслав Київської обл. 

Я отримую наукову пенсію та працюю за контрактом на посаді старшого наукового співробітника. Термін моєї чергової щорічної угоди закінчився 31 грудня 2011 року. Подовжив роботу за контрактом ще на рік, починаючи з 1 січня 2012 року. Та хочу дізнатися, чи не вважається це новим працевлаштуванням та чи не спричинить зниження розміру моєї пенсії після завершення трудової діяльності?

Ф. ФЄДІН,  м. Київ

Я колишній офіцер, нині військовий пенсіонер. Влаштувався працювати на посаду вихователя — командира взводу в ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Відповідно до вимог статуту ліцею, вихователі — командири взводів виконують обов’язки класних керівників. Однак за класне керівництво ми не отримуємо ніяких надбавок, що суперечить положенню про класне керівництво. Керівництво ліцею, посилаючись на те, що обов’язком вихователів є виконання функцій класних керівників, виплату надбавки за це не провадить.

Отже, хочу дізнатися: чи є в керівництва ліцею підстави для такого рішення і які саме?

С. ЛИСЕНКО, м. Острог Рівненської обл.

Під час нещодавнього піку низьких температур стояв в амфітеатрі станції метро «Героїв Дніпра». Пив каву. Аж раптом картина, яка, здалося, могла збити мороз одразу на десять позначок. Четверо псів-безхатченків, вишикувавшись у колону, статечно прямували поближче до тепла, що його зі свистом викидала ненажерлива підземка. І не в тому річ, що живими залишалися сірки в умовах роздутої епідемії сказу, а... Кожен пес, чимось нагадуючи зовнішні труби опалення, був старанно закутаний у ганчірки і перев’язаний мотузками.  

…Знайти це підприємство було непросто. Навіть у супроводі «галузевого» керівника місцевої держадміністрації. Покружлявши нашою редакційною машиною засніженими дорогами поміж десятків приміщень колишніх складів будівельних трестів, які 25 років тому зводили тут з нуля місто Славутич, потрапляємо нарешті на контейнерний завод. Його повна назва — «Комплекс з виробництва металевих бочок і залізобетонних контейнерів для зберігання радіоактивних відходів ДСП «Чорнобильська АЕС». Він належить до інфраструктури, потрібної для виведення ЧАЕС з експлуатації. Як і завод з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ) та завод з переробки твердих радіоактивних відходів (ЗПТРВ). Перший розташований власне на атомній станції, другий — практично поряд із його промисловим майданчиком. Тобто за 60—70 кілометрів від Славутича. Запам’ятаймо ці цифри. 

Міцні морози стали випробуванням не тільки для людей, а й для тварин і птахів. На озері Сасик-Сіваш біля Євпаторії зимує більше сотні птахів — качки, лебеді, чайки, баклани. Нині воно замерзло, щоранку рятувальники ламають кригу, аби збільшити ополонку, яка щодоби наполовину зменшується. Уявляєте, птахи можуть просто вмерзнути в кригу за ніч? Євпаторійці приїжджають сюди підгодувати диких птахів. Приносять хліб і зерно.

В Ужгороді бензопилами пиляли лід на річці Уж, аби звільнити водне плесо для качок, що зимують тут. Городяни щедро годують пернатих сусідів. А діти роблять годівнички для горобців та синичок, розвішують їх у парках.

Замерзла бухта Омега у Севастополі,яка традиційно дає прихисток лебедям, що не можуть відлетіти в більш теплі регіони. Тут теж небайдужі люди проявляють до них милосердя.

Журналісти «Урядового кур’єра» виявили масу подібних фактів стосовно диких і міських тварин. Колега навіть побачив безпритульних собак, замотаних доброю рукою у ганчірки, аби чотирилапі не так мерзли… 

Допоки вітчизняна адміністративна культура не відповідала стратегічному курсу держави в напрямку демократії та євростандартів. Зокрема вітчизняні та зарубіжні експерти закидали державній службі про відсутність належного правового регулювання відносин, велику заполітизованість, невизначеність ключових функцій держслужбовців, неналежне законодавче регулювання адміністративних процедур та професійної етики, низьку інституційну спроможність тощо.  

Пройшло трохи більше, ніж  півроку з часу вступу в дію Закону «Про доступ до публічної інформації» (з травня 2011-го), як прискіплива громадськість уже наприкінці минулорічної осені  почала досліджувати його виконання. Адже йдеться не про пересічний законодавчий документ, який зачіпає невелике коло зацікавлених: звертатися за інформацією, що має суспільний інтерес, і отримувати її має право будь-який громадянин.  

Незайве згадати, що народжувався він у боротьбі і муках. Та головне — його довгоочікувана з’ява знаменувала з одного боку перемогу вітчизняного громадянського суспільства, що добивалося  від чиновників, яких воно утримує своїм коштом, відкритості й прозорості. А з другого, засвідчила:  вітчизняна влада,   зрештою, зрозуміла, що декларації про європейський вибір потрібно підтверджувати створенням механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

У результаті такого дослідження на світ з’явився аналіз виконання центральними  та місцевими органами влади згаданого вище закону і привід  поговорити про його ефективність. 

Упродовж кількох століть у Європі відбуваються незвичайні змагання з імітації реву оленів. У 2002 р. на чемпіонаті, організованому Чесько-Моравською спілкою мисливців,  уперше брав участь українець — єгер з Великого Бичкова Закарпатської області Іван Вішован. Відтоді наші земляки присутні на всіх міжнародних турнірах і дедалі впевненіше витісняють з п’єдесталів визнаних авторитетів. А два роки тому перехідний кубок Святого Губерта здобув єгер Лопушанського лісництва Ясінянського державного лісомисливського господарства Ярослав Дячук. Чемпіоном континенту з імітації реву оленів уперше став українець. Оце була сенсація! Під завісу 2011-го знову перемога — уже Івана Вішована. Ярослав відстав від нього лише на два очки і посів почесне друге місце. Сьогодні єгер з карпатської глибинки Ярослав Дячук наш гість. Разом з ним доторкнімося до світу дикої природи, прислухаймося до мови, якою розмовляють між собою звірі, подивуймося майстерності тих, хто розуміє її й уміло імітує.