На які пільги може розраховувати колишній працівник культури, який нині перебуває на заслуженому відпочинку та проживав і проживає у селі? Як довести, що я маю право на ці пільги?

Н. МАКОГІН,
с. Жовчів Івано-Франківської обл.

Я вчитель математики. З 1963 до 2006 року працював на цій посаді в загальноосвітній школі, перед виходом на пенсію мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». У 2010 році знову став працювати вчителем, проте мені чомусь встановили кваліфікаційну категорію «спеціаліст». Чи мало право керівництво школи позбавити мене попередньої кваліфікації?

О. ГУСАК,
с. Нововасилівка Донецької обл.

Для сьогоднішнього Чернігова поезія Павла Тичини, про якого ми обов’язково згадуємо у день його народження, 23 січня, — як альбом з чудовими  світлинами, на багатьох з яких зображено нинішнє місто на століття молодшим… Про це розмовляємо в невеликому приємному товаристві, час від часу вплітаючи у спілкування чарівні рядки Павла Григоровича. Мої співрозмовниці — працівниці Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського: завідуюча меморіальним відділом Марія Москаленко та вчений секретар Ольга Єрмоленко.

Я  постійна читачка рубрики «Запитуйте — відповідаємо», та з власним запитанням звертаюся вперше. Хочу дізнатися, чи маю я право на доплату до зарплати за вислугу років?

З 1987 року працювала вихователем у кімнаті школяра «Ровесник» житлово-комунального відділу заводу прокатних валків. У 2008 році була звільнена за скороченням штату. Після того перебувала на обліку в центрі зайнятості протягом року. А з 2009 року й донині працюю бібліотекарем в ліцеї. 

У сучасному житті вже важко обійтися без комп’ютера та Інтернету. А попит, як відомо, породжує пропозицію. Представники різних провайдерів не лише закидають наші поштові скриньки рекламою, а й телефонують додому вечорами й навіть хапають за руку біля станцій метро. Пропозиції — на перший погляд, одна краща за другу. А ось чи довіряти заманливим словам — особиста справа кожного.  

«Особливу увагу прошу приділити достатності, якості та безпеці дитячого харчування.  Тобто без усіляких винятків забезпечити права дітей, визначені законами «Про охорону дитинства» та «Про дитяче харчування». Тому що тут у нас також є кричущі, насамперед чиновницькі, недбалість і безвідповідальність», — зазначив на урядовому засіданні 7 грудня минулого року Прем’єр-міністр Микола Азаров. Він доручив Фінансовій інспекції перевірити всі закупівлі дитячого харчування в країні та за допомогою правоохоронних органів навести лад у цій сфері.

У столиці вже є перші жертви зими. За п’ять днів снігопадів та морозу до травмпунктів звернулося майже 800 осіб, з них за останню добу — 422 людини, в тому числі 53 дитини. А в дорожньо-транспортних аваріях серйозно постраждало 4 особи.
— Сьогоднішній прогноз погоди свідчить про те, що в Україні ожеледь.  Отже,  починається не тільки епідемія гострих респіраторних захворювань, а й сплеск травматизму, — каже головний лікар Київської міської станції швидкої медичної допомоги Анатолій Вершигора. 

Чи справді нині в Україні скрутно із цим жанром та чи є ще шанс у «документалки» бути оціненою глядачем, запитую у знаного сценариста Олени ЗАВГОРОДНЬОЇ, завітавши до Української студії хронікально-документальних фільмів. Із перших кроків песимістичні думки підтвердилися. У стінах наймогутнішого за радянських часів конгломерату з виготовлення документально-хронікальних фільмів панує мертва тиша. А фахівець, прочитавши у моїх очах певний докір, одразу ж починає пояснювати:

«Нинішня влада більше дивиться на бізнес, гроші, безсовісний піар, а не на культуру, кіно... У 1939—1940 рр., коли студію переводили з Харкова до Києва, на цьому місці планували звести містечко на кшталт такого собі Голлівудика. Тоді ж Раднарком у своїй постанові зазначила: «З метою збільшення випуску документальних фільмів і кіножурналів». А торік ми отримали папера від регіонального відділення Фонду держмайна, що у 2012—2014 рр. студію виставлятимуть на продаж. Це попри те, що вона входить до переліку закладів культури, які не підлягають приватизації». 

 Причини конфлікту Державного підприємства (ДП) «Український інститут промислової власності» (далі — інститут), яке здійснює повний цикл робіт стосовно проведення експертизи заявок на об’єкти промвласності, і його керівного органу — Державної служби інтелектуальної власності України (Держслужба) представники підприємства озвучили на прес-конференції «Реформування чи руйнування української системи правової охорони інтелектуальної власності її очільниками». Своїми думками з приводу конфлікту поділився й голова Державної служби інтелектуальної власності України Микола Паладій, в чиє підпорядкування  рішенням уряду було передано інститут від реорганізованого Міністерства освіти і науки.

Втім, представники обох сторін одностайні в тому, що інститут має перспективу отримати статус міжнародного пошукового органу (на території СНД таким є тільки «Роспатент». — «УК»). Це може стати шансом для конструктивної роботи сторін, досягнення яких високо цінують спеціалісти Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Якось колега спробувала присоромити мене за те, що у своїх матеріалах використовую слово «сумління». «Тепер цього вже немає. Надворі інша «погода», — категорично сказала вона. Справді, давно вже «слизько». І не лише у взаєминах між дорослими...