Суспільство
-
Потяг із минулого
Відпустка. Щоразу її передчуття наповнює душу світлим піднесенням та ейфорією. Але тим, хто наважується провести тиждень-другий на вітчизняних курортах, складно буде обійтися без ложки густого дьогтю. Маю на увазі мало не панічний жах від усвідомлення майбутнього контакту з рідною залізницею. Найгірше те, що така картина повторюється рік у рік.
-
Адмінреформа по-МНСівськи
Розповідаючи про виконану роботу на спеціально скликаній прес-конференції, міністр Віктор Балога наголосив, що вивільнені в результаті реформування системи МНС і скорочення працівників апарату кошти дали змогу відчутно підвищити зарплати рятувальників — тих, хто безпосередньо веде боротьбу з наслідками надзвичайних ситуацій. Ці люди того варті, адже за півріччя одними лише пожежно-рятувальними підрозділами було ліквідовано понад 27 тис. пожеж, під час гасіння яких врятовано 1тис. 838 осіб. Не допущено знищення вогнем кілька тисяч будівель і споруд, сотні одиниць техніки. Загалом збережено матеріальних цінностей на суму 918 млн 57 тис. гривень.
-
На Херсонщині металеві кришки замінять на полімерні
Посадовці придумали, як не спокушати «диверсантів» і не провокувати їх до правопорушень. За словами начальника міського управління доріг В’ячеслава Нікітєнкова, незабаром решітки почнуть змінювати своє «обличчя» — з металевих на полімерні дощоприймачі нового покоління. Вони витримують вагу вантажівок, не розплавлюються, але не цікаві для «диверсантів»: їх немає сенсу красти. Володимир Сальдо додав, що на дорогах та тротуарах поступово замінять усі металеві кришки та решітки на полімерні.
-
Збереження врожаю — одна з турбот черкаських пожежників
Для працівників МНС літо — найгарячіша у всіх значеннях пора року. Жнива на Черкащині цього року були непростими. Зливи і шквальні вітри помітно вплинули на якість зерна, кажуть хлібороби. Зате нині головною небезпекою для жнивного лану стає вогонь. Від найменшої іскри сухе колосся спалахує як порох…
-
Пирогів: віджнивували й весілля відгуляли
На Міжнародному етнографічному фестивалі «Жнива — 2011. Весілля» в Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові зібрали з ниви врожай минулої п’ятниці. У суботу жменю того зерна власноруч змолов на жорнах Прем’єр-міністр Микола Азаров, і випічка з нового борошна нагадала йому смак хліба тільки-но з печі, який куштував у дитинстві.
-
Подвійний метановий удар: попередні причини трагедії на шахті «Суходільська-Східна»
Фахівці не квапилися із коментарями, а весь Інтернет облетіло відео, де шахтар «Суходільської-Східної» Ігор Сметанін розповів, як діставав з шахти загиблих товаришів і взагалі про важкі умови праці на підприємствах ПАТ «Краснодонвугілля».
«Я допомагав піднімати на-гора загиблих хлопців. І під вечір у мене психіка не витримала, я до третьої ранку плакав. Вони загинули, бо давай-давай видобуток, давай проходку, давай мільйони! — бідкався гірник. — Я чув розмову — 5% метану замість піввідсотка. Але ледь провітрюють і далі працюють. Платять нам сущі копійки. На вибірці дівчата тисячу гривень зарплати отримують! За пекельну працю в проходці, де ти шість годин «на лопаті», мені заплатили 1300 гривень. Вони платять копійки і забирають останнє!»
-
А за що нам вас поважати?
Знайома до болю картина. З настанням літа в наші багатоквартирні будинки приходить так зване планове відключення гарячої води. Комунальники пояснюють: мовляв, необхідно все перевірити перед настанням осінньо-зимового періоду, підремонтувати, облаштувати.
Десять обіцяних днів (зазвичай вони розтягуються на два-три тижні) ми терпимо незручності, заспокоюючи самих себе, що вони швидко минуть. Хоча побачити майстрів у цей проміжок часу в підвалі свого будинку випадає далеко не кожному. Найчастіше вони просто не з’являються і, відповідно, нічого не роблять.
-
Наше місто ковалів визнали у світі
Чи міг колись старий коваль з галицького села Нагуєвичі Яків Франко мріяти, що іменем його сина буде названо місто ковалів, яке через століття стане Меккою художнього ковальства Східної Європи і місцем проведення Всесвітнього конгресу ковалів? А починалося все ще тоді, за часів його ремісництва, коли простий сільський коваль був вельми потрібним кожному — коня підкувати, колеса окути, виготовити нехитрий реманент. Ще з часів Австро-Угорщини такий фахівець на Галичині був усіма шанованою людиною.
-
Загублена пісня: озеро Мавки і Лукаша зникає з лиця землі
Ще наприкінці позаминулого сторіччя Леся Українка помітила негаразди зі здоров’ям озера. Але недуга тоді проявлялася лише в окремих місцях. Сьогодні ж усе воно хворе, смертельно хворе. Якщо 35 років тому, за даними облуправління водного господарства, площа голубого дзеркала становила 7,5 га, то тепер — соток 20-30. Від знаменитої перлини залишилася сота (!) часточка того, що було. Вже найближчим часом колиска «Лісової пісні» може зникнути з лиця землі.
-
Академік Борис ПАТОН: «Наука стане пріоритетом — без цього Україна не матиме майбутнього, на яке заслуговує»
За останні десятиліття вітчизняна наука пройшла досить складний, тернистий шлях від майже повної руйнації її матеріально-технічної бази до становлення окремих напрямів. У ці нелегкі часи неоціненний внесок у її розвиток зробив учений світового рівня академік Борис Патон. Саме Борис Євгенович має виняткову здатність передбачати перспективні тенденції, які зрештою відіграють вирішальну роль на певному етапі науково-технічного прогресу. Ми поцікавилися у видатного науковця, як здобуття країною незалежності вплинуло на інтелектуальну сферу, наскільки важливими є наукові розробки та якою буде наука майбутнього.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ