Шкода категоричних. Вони впевнені: так не буває - ніколи, ніяк, ніде. І цитують народні прислів'я та приказки: мовляв, перевірено віками. Та недавно юна американка, якій батьки не купили коня, стала вершницею на корові й успішно долає на ній іподромні перешкоди. Ось тобі й маєш - "як корові сідло". Не здивуюся, якщо ця мудра тварина незабаром немов "язиком злиже" із фразеологізмів про себе й кепкувальне "як корова на льоду".

Зі шкільної парти кожному відомий твір Михайла Коцюбинського, в якому сільські робітники з люттю зруйнували обладнання панської гуральні. Сьогодні земляки славетного письменника, навпаки, бережуть обладнання від власників. Бо на Вінниччині вже порізали на металобрухт 17 цукрових заводів. Нависла загроза знищення і над Кирнасівським, що у Тульчинському районі. 19 травня без судді на рингу місцеві жителі відстоювали свою правду, а працівники нового власника - його правду. Під час конфлікту біля заводської прохідної помер місцевий житель. 

Розташоване на чималій відстані від гомінких трас, Павленкове, що в Лебединському районі Сумщини, ніколи не належало до так званих центральних, тих, що завжди впадають в око і нагадують про себе. Та коли б (звісно, не доведи, Боже!) його спіткала печальна доля десятків інших українських сіл, що останніми роками зникли з державної мапи, навряд чи цим хтось дуже переймався, окрім його жителів. І хоча громадським транспортом сюди добратися нелегко, виробниче і соціально-культурне життя тут вирує значно активніше, ніж у багатьох ближчих до райцентру населених пунктах. Вочевидь, справа не в географії, а в чомусь іншому. 

Із затвердженням Порядку 160 млн євро від продажу екоквот Японії будуть спрямовані передусім на фінансування проектів зі зниження викидів парникових газів, а також екологічних та з енергозбереження, - повідомив журналістам перший заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій України Іван Варга. За його словами, наразі агентство розглянуло до 1 тисячі проектів, з них 360 затверджено й ще стільки ж перебуває на розгляді. Загальна сума їх становить майже 2 млрд грн, прогнозовані щорічні скорочення викидів парникових газів - майже 113 тис. т.

Вартість заходів, що закладені в наукову частину Комплексної державної програми досліджень, прогнозування і запобігання природно-техногенних катастроф Кривбасу, орієнтовно становить 120 млн грн. Кошти, заплановані на цю програму приватних гірничорудних підприємств, повинні утричі перевищити бюджетні. Наразі приватні інвестори, які розробляють родовища в Кривбасі, готові надати до 150 млн грн. Про це "УК" розповів директор державного підприємства (ДП) "Науково-дослідний гірничорудний інститут" (НДГРІ, м. Кривий Ріг) Євген Бабець. 

У Кіровограді на учасників виїзного засідання Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення чекало чимало приємних сюрпризів. Звичайно, поважні члени ради знали, що місцева влада цьому питанню приділяє неабияке значення. Інакше регіональні ЗМІ не рясніли б так густо матеріалами на правову тематику, насамперед консультаційного спрямування. Великою популярністю серед краян користується і "Правова газета", яка видається зусиллями управління юстиції облдержадміністрації. Своєрідними осередками правової освіти на Кіровоградщині стали й заклади культури.

 25 травня 1926 року до скромно вдягненого перехожого, який зупинився біля книжкової ятки на розі паризької вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель, підійшов незнайомець. Запитавши, чи шанувальник книжок справді Петлюра, він вихопив пістолет і випустив у беззбройного співрозмовника сім куль. Через 20 хвилин колишній глава УНР помер від поранень, а його вбивцю, який назвався Самуїлом Шварцбардом, затримали на місці злочину. За словами стрілка, його діями керувало прагнення помститися за єврейські погроми, вчинені свого часу петлюрівцями.

 Доктор наук із соціальних комунікацій Ігор Павлюк вважає, що справа мови - це справа гордості за свою націю, справа людської гідності, які в усіх сильних народів і красивих особистостей були важливішими за саме життя, тому життя і триває.

За даними національного перепису 58% жителів Луганщини вважають себе українцями. Але ті самі дані перепису показують, що всі національні меншини в нашому краї вважають "рідною" російську, а свою істинно рідну мову називають другою. Це результат тих процесів, які сягають радянської доби. Тоді гучно говорилося про багатомовність, а насправді пропагувалася тільки одна російська мова. 

Сватівщину, благословенний слобожанський край небезпідставно називають житницею Луганщини. Бо яким би потужним не був промисловий потенціал області, з його розвинутими хімічною, вугільною, машинобудівною галузями, селяни були і залишаються годувальниками населення численних індустріальних міст і селищ.