Вибух з руйнуванням ядерного реактора, його важкі наслідки спричинили значні екологічні, медичні, економічні і моральні проблеми. Поряд з цим, Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності та героїзму багатьох тисяч людей, наших співвітчизників. 

Напередодні робочої поїздки Віктора Януковича, який приїхав на заходи, присвячені 90-річчю Георгія Берегового, тут зарясніли білборди "Донеччина вітає Президента України". А перед цим у Донецьку приземлилися "зоряні брати" легендарного космонавта: двічі Герой Радянського Союзу Олексій Леонов, Герой Радянського Союзу, уродженець Донеччини Олександр Волков та його син - Герой Росії Сергій Волков. Цікаво, що підкорювачі космосу, які прибули вшанувати пам'ять свого побратима, мали ще одну мету. Як зізнався Олексій Леонов, зараз готується черговий політ молодшого Волкова в космос і, за давньою традицією, перед далекою і важкою дорогою потрібно побувати на рідній землі. 

Традиції великоднього прикрашання осель - не такі "обов'язкові", як різдвяні. Як звичайно, тут усе залежить від уподобань та смаку господарів. Останнім часом зарубіжна мода "дострибала" до нас у вигляді пасхальних зайців, яких дедалі охочіше купують і ставлять чи то на видному місці у квартирі, чи то й на святковий стіл. Однак наших, українських, традицій прикрашання житла теж не бракує. Етнограф Володимир Щібря розповідає, що здавна головною ознакою Великодня була чистота помешкання. Заздалегідь кожна господиня турбувалась про те, щоб обов'язково навести у хаті порядок. Потрібно було зняти зі стін і попрати рушники, скатертини, рядна. А потім побілити хату і повішати чисті рушники на стіни. На Полтавщині у піст вішали "білі" рушники, тобто з вишивкою мереживом білим кольором. А вже перед Великоднем їх міняли на вишивки в червоних або червоно-чорних барвах. 

Село Руднєве Путивльського району (історична назва Берюх) засноване в другій половині ХVІ століття. Сьогодні на території населеного пункту проживають 676 селян, тут створені належні умови для роботи, освіти, культури, побуту. 

"У цей день прибирати наші міста і села, висаджувати парки вийшли сотні тисяч людей. Тож можна з упевненістю сказати: у нашій "українській будівлі" порядок буде наведено!" - наголосив у День благоустрою віце-прем'єр-міністр Віктор Тихонов. Він констатував, що всеукраїнська акція "За чисте довкілля" проводиться другий рік поспіль і кожен, хто до неї долучився, вчинив благородно. 

Лише від життя собачого собака буває кусючим. У словах цієї невибагливої пісеньки ховаються сотні трагедій не лише собачих доль, а й людських. Бо хочемо ми того чи ні, а споконвіків пов'язані правічними вузами з нашими чотирилапими вірними охоронцями, друзями і... небезпечними ворогами. Адже тільки від кожного з нас залежить бути Шарику, Тузику або Дружкові сімейним улюбленцем чи зацькованим людською бездушністю хворим, озлобленим нічийним псом, готовим вчепитися мертвою хваткою... 

Днями в амбасаді Франції відбулося нагородження лауреатів престижної премії "Земля жінок", заснованої у 2001 році Фондом Іва Роше під егідою Інституту Франції. Попри те, що заявок на участь у конкурсі було аж 107, першу премію і відповідну грошову винагороду авторитетне журі одностайно присудило 84-річній Яніні Яценко з Полтави. 

Від екологів якось почув розповідь про те, як відреагував свого часу керівник Радянського Союзу Микита Хрущов на пропозицію вчених охороняти природу. 

Чиновники обіцяли населенню, що отримати субсидію буде дуже просто. Лише раз треба заповнити заяву й подати довідки про склад родини і доходи. Я так і вчинив, але не так сталося, хоча у моїй квартирі проживають три пенсіонери. Більше місяця нас "ганяли" по різних інстанціях за довідками про розлучення дочки, отримання нею аліментів на сина, розмір стипендії онука. Зауважте, що колишній чоловік дочки нині працює у столиці, тож їй довелося їхати до нього на роботу по чергову купу довідок. Та врешті начебто усі необхідні папірці ми зібрали, і... нам відмовили у наданні субсидії. Розчаруванню немає меж! Навіщо ж витратили стільки часу, нервів? Чи мали право так з нами вчинити? 

Я звільнився з військової служби у 1986 році. До того часу служив на посаді начальника складальної бригади - начальника спеціальної служби військової частини 02024 (3098 рухома ремонтно-технічна база ППО) і отримував надбавку за особливі умови служби.