За кількістю та різноманіттям (понад 140 тисяч) унікальних пам’яток у різних регіонах Україна належить до країн з багатющою історико-культурною спадщиною. Нині триває активне проникнення нашої країни у світовий культурний простір, тому повне та глибоке виявлення й вивчення культурної спадщини для її комплексного збереження та використання — гуманістичне і науково-практичне завдання державної ваги. Захист вітчизняної культурної й духовної спадщини визнано одним із пріоритетів Стратегії національної безпеки України.

Тривожний дзвінок голови Світової федерації українських лемківських об’єднань Ярослави Галик укотре повернув до болісної, інакше й не скажеш, теми примусового виселення найзахіднішої гілки українців з їхніх етнічних земель Закерзоння в 1944—1951 роках. Укотре, бо «Урядовий кур’єр» кілька разів привертав увагу суспільства та офіційного Києва до проблеми, яка не втрачає актуальності через десятиліття (матеріали «Під жорнами кількох депортацій» від 16 липня 2019 року, «Вигнані з батьківщини» від 14 вересня 2019-го, «Відмовчали б, та як відмовчиш?» від 12 вересня 2020). Ця тема пронизана слізьми й болем кількох поколінь наших співвітчизників, які не можуть дочекатися відновлення справедливості в рідній державі навіть на 30-му році її незалежності. Нонсенс? Ще й який!

Цукроваріння було першою галуззю промислового виробництва, що виникла колись в Україні, й саме Україна майже два століття була центром виробництва цукру для всього СРСР. І перші українці-мільйонери Терещенки, Симиренки тощо з’явилися саме в цукровій галузі. Проте тепер, як свідчать аналітики аграрного ринку, галузь, що останніми роками занепала і перебувала у стадії повільного вмирання, перейшла у круте падіння. Що ж сталося?

Схоже, європейцям цього року доведеться забути про різдвяні ярмарки з їхніми барвистими ятками, де торгують смаколиками, гарячим вином і сувенірами. Принаймні до такого рішення дійшла бельгійська влада. У мерії Брюсселя оголосили, що місто скасовує відкриття традиційного святкового містечка «Зимові чудеса», яке щороку збирає на площі Де Брукер тисячі відвідувачів.

Я продавець господарського магазину. З мене вимагають, щоб магазин був забезпечений дезінфекційними засобами, рукавичками, масками. Поясніть, будь ласка, хто повинен купувати все це, ФОП, який платить податки, чи, може, чимось і громада має допомогти?

Руслан Пилипчук — Березнівський міський голова на Рівненщині. Набувши повноважень на першій сесії, він незабаром очолить Березнівську територіальну громаду — одну з найбільших в області з чисельністю 55 тисяч жителів. Отримавши прогнозні показники, що ґрунтуються на ухваленому в першому читанні проєкті закону про держбюджет-2021, він каже: «Вони не додають оптимізму. У кращому разі це буде виживання, але аж ніяк не розвиток. 

Кабінет Міністрів розпорядженням від 11 листопада схвалив Концепцію Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021—2030 роки. З моменту проголошення незалежності Україна мала всього дві десятирічні програми розвитку авіапромисловості. Перша з них була розрахована на 1992—2001 роки, друга — на 2001—2010. Обсяг їхнього фінансування не перевищував 17% запланованого. Останні 10 років держпрограми не було

Вийти на плато за кількістю нових хворих на COVID-19 (ідеться про період, який настає після виходу на пік епідемії) і зупинити наростання епідемії. Тобто зафіксувати приріст не більш як 12—15 тисяч нових хворих на день. Це основне завдання карантину вихідного дня, який поки що слугує альтернативою повному локдауну. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час виступу в парламенті. Він підкреслив, що за найближчі два тижні країна має побачити його перші результати за умови дотримання абсолютно всіх правил. Якщо цього не станеться, уряд буде змушений готуватися до жорсткіших карантинних обмежень.

Телефонні «гарячі лінії» для надання адресної допомоги вразливим верствам населення у період карантину запроваджено місцевими органами влади в усіх регіонах України.

Нині в країні ставлять наголос на охороні державної спадщини. І маємо подбати про історичні, культурні цінності. Зберігачі, охоронці й водночас популяризатори їх — музеї. Колись чи не кожен район прагнув створити такий заклад, а то й кілька. Тепер, із децентралізацією, ставлення до музеїв у громадах не скрізь однаково турботливе. І на Тернопільщині, на жаль, можна знайти приклади, коли ОТГ не квапляться взяти на свій баланс музейну установу або ставляться, мов до пасинка. Щоправда, є такі, які прагнуть її оформити по-сучасному, створити меморіальні заклади видатних краян.