Сучасний світ спонукає до того, що діти і дорослі щодня користуються інтернетом. Особливо актуальним це стало в період пандемії коронавірусної хвороби, коли багато часу доводиться проводити вдома. Всесвітня мережа надає чимало переваг: не виходячи з дому, можна поспілкуватися з рідними й друзями, які живуть далеко, сплатити рахунки, не вистоюючи годинами в чергах, оформити певні документи, не збираючи особисто купу довідок, зробити покупки і просто розважитися, подивившись фільм чи граючись в ігри.

Та не слід забувати, що у кіберпросторі на нас чатують небезпеки. Адже кіберзлочинці дуже винахідливі й адаптивні до змін. Підміна sim-карток, крадіжки коштів з інтернет-рахунків, збирання особистих даних, фейкові новини й неправдива реклама, навіть віртуальне переслідування та цькування. Отже, якщо ваша дитина тихенько сидить у своїй кімнаті з телефоном або планшетом, у які не заведено програму «Батьківський контроль» це, на жаль, не означає, що вона перебуває в повній безпеці. Адже те, що може бути корисним, у руках необачного, довірливого та недосвідченого може перетворитися на велике зло.

Цифровізацію не зупинити

Шлях до успішної України — це шлях цифровізації. І тому безпека онлайн — один зі стратегічних пріоритетів. У цьому напрямі реалізуємо комплексний підхід: від створення і впровадження концепцій, що посилять онлайн-безпеку в країні, до реформи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. На цьому наголосив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров на міжнародній конференції «Безпечний онлайн 2020: Сучасні виклики». Її організували Мінцифри та МВС за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу та Міжнародного союзу електрозв’язку.

Кожна країна, переконаний урядовець, стикається з важливістю захисту даних своїх громадян, розвитку цифрової грамотності.

«У нас чотири основні мети. Це 100% державних послуг онлайн, забезпечення 95% населення інтернетом високої швидкості, залучення 6 мільйонів співгромадян до підвищення цифрової грамотності, збільшення частки ІТ до 10% ВВП нашої країни», — зазначив він.

Мінцифри постійно працює над посиленням безпеки застосунку «Дія». А в межах проєкту «Дія. Цифрова освіта» створено освітні серіали для батьків про безпеку дітей в інтернеті, кібербулінг — для підлітків, кібербезпеку — «Кіберняні». Тут усі охочі можуть безплатно підвищити свій рівень цифрової освіти. Уже понад 400 тисяч українців скористалися цією можливістю. Розроблено Національну стратегію захисту дітей у цифровому середовищі на 2021—2025 роки. Проте роботи ще дуже багато. І головне — рухатися у правильному напрямку, вивчаючи найкращий досвід.

Закони тут майже не діють

Заступниця міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук зауважила, що ера інтернету, в яку увійшло людство, цікава, приваблива, проте дуже небезпечна. Адже в інтернеті немає кордонів та чіткого законодавчого врегулювання. По суті, це гра без правил.

Кількість користувачів інтернету у світі нині становить близько 62%, в Україні — понад 93% населення. Та разом з розвитком технологій розвиваються й негативні засоби впливу. Свого часу саме інтернет став чинником гібридної війни. Від початку агресії РФ щодо України ми зазнаємо постійних кібератак від ворога. Досить згадати вірус Black Energy 2015-го, коли було атаковано шість енергокомпаній у Західній Україні, або вірус NotPetya 2017-го, від якого постраждали комп’ютерні компанії в усьому світі. Але найбільше дісталося саме нашій державі.

На передовій цього фронту перебуває нині наша кіберполіція. За останній час вона досягла чималого прогресу у відбитті кібератак на інфраструктуру країни. Та реалії сьогодення створюють нові виклики. Тому для забезпечення системної роботи з реагування на загрози для людини в кіберпросторі фахівці МВС створили їх сучасний онлайн-класифікатор. Такий досвід є лише у кількох провідних країн, зокрема у Великій Британії. Отже, МВС України разом із Глобальним центром взаємодії у кіберпросторі виводить цю проблему на рівень державної політики.

Виклики нового покоління

Серед основних загроз — дезінформація та маніпуляція. За 2019—2020 роки Нацполіція отримала майже 900 повідомлень про фальшиві мінування певних об’єктів, що завдало значної шкоди безпеці, життю та здоров’ю громадян.

Загрози становить пропаганда насильства, терористичної та екстремістської діяльності. Молоді науковці з України запропонували підхід для визначення достовірності даних індивідуальних користувачів мережі та віртуальних спільнот. Завдяки цьому можна виявити гіпотетичних педофілів, кіберзлочинців, булерів, маніпуляторів тощо.

Ще — шахрайство. Нині кіберзлочинність коштує всій світовій економіці 600 мільярдів доларів щороку, або 0,8% світового ВВП. Нацполіція України за останні два роки виявила понад 1,7 тисячі інтернет-шахрайств на суму майже 86 мільйонів гривень. Обсяг збитків торік зріс більш як удвічі, а кількість звернень на гарячу лінію кіберполіції — уп’ятеро.

Злочин — порушення авторських прав. За оцінками експертів, світовий імпорт на пів трильйона доларів складається з контрафактної та піратської продукції. В Україні ж за минулі два роки виявили понад 100 правопорушень у галузі дотримання авторського права на суму понад 23 мільйони гривень.

Розповсюджують заборонені та шкідливі препарати. За даними соціологів, майже кожен четвертий український школяр стикався із пропозицією продажу наркотиків, алкоголю й підзвітних медикаментів в інтернеті. Курсанти Харківського національного університету внутрішніх справ створили чат-бот, який за рік заблокував у месенджері телеграм понад 1,7 тисячі електронних ідентифікаторів, через які поширювали наркотичні речовини, запобігши впливу злочинців на десятки тисяч користувачів мережі.

Не дивина, на жаль, і жорстоке поводження з дітьми, сексуальна експлуатація та розбещення в кіберпросторі. За статистикою, 25% запитів в інтернеті пов’язано з пошуком зображень насильства над дітьми, зокрема дитячою порнографією. 75% такої продукції поширюють саме в нас: за рік на понад 100 мільйонів доларів. Вітчизняна кіберполіція виявила 445 кримінальних порушень, пов’язаних із такими злочинами.

Злочин — доступ дітей до шкідливого контенту. Захищають їхні права переважно через обмеження доступу до нього та повного видалення. А у розвинених країнах батькам наполегливо радять встановлювати на ґаджети дітей систему «Батьківський контроль». У нашій країні до цієї поради дослухалися поки що трохи більш як 7% татів і мам.

Дитина, не обмежена в доступі до інтернету, нерідко стає жертвою кіберпереслідування й кіберцькування. За підсумками опитування школярів Київщини встановлено, що майже 53% учнів під час спілкування у соцмережах стикалися з образами, приниженням, переслідуванням, погрозами, залякуванням. 2019 року суди в Україні розглянули 310 справ щодо булінгу, у 122 з них ухвалили рішення про накладання на винного адміністративного стягнення. 2021-го вже виявлено 172 таких правопорушення, справи передано в суди.

Серед загроз — пропаганда суїциду та самокалічення. Останніми роками в Україні набули поширення так звані групи смерті — спільноти в соцмережах, де підлітки мають виконувати завдання, за якими травмують і навіть намагаються вбити себе, знімаючи це на відео. Надалі це відео власники груп продають в інтернеті або даркнеті. Найбільша кількість таких груп була в 2016—2017 роках. Тоді кіберполіція виявила 926 цих спільнот. Та й нині понад 90% неповнолітніх принаймні знають про діяльність подібних груп. А понад 8% з них згодні стати членами і ще стільки само не заперечують такої можливості. Отже, нині близько 16% українських школярів становлять потенційну групу ризику.

Загроза, на яку чимало людей не звертають уваги, — надмірне використання екранного часу. Вітчизняні науковці дослідили, що майже 96% українських школярів користуються інтернетом на постійній основі, майже 19% проводять у віртуальному просторі по 5—8 годин щодня. А 8,5% онлайн завжди. Протягом півріччя 2020-го на національну гарячу лінію надійшло понад 2,5 тисячі дзвінків, які сповіщали про небезпеку саме в інтернеті. Більшість абонентів погоджувалися, що мають інтернет-залежність.

За ініціативи МВС безпека людини в інтернеті стане важливою складовою державної політики в галузі дотримання безпеки й правопорядку. Формують стратегію для нейтралізації онлайн-загроз. На переконання заступниці міністра, відомство має всі ресурси і політичну волю, аби впоратися із цими сучасними викликами.

Поради активним користувачам

Перший заступник голови департаменту кіберполіції Сергій Кропива зауважив, що всі злочини нині пов’язані з використанням інтернету. Адже так зручніше й простіше. Здебільшого хочуть злочинці одного: заволодіти коштами або отримати інформацію, яка в подальшому дасть змогу маніпулювати компанією чи особою. І для цього вони весь час поновлюють свої знання.

Використовують, наприклад, фішингові додатки і сайти для отримання персональної та фінансової інформації. Щоб не втрапити на цей гачок, краще користуватися лише офіційним та перевіреним інтернет-контентом.

Кіберзлочинці можуть втручатися в роботу комп’ютерного та вебобладнання. Тож серед порад активним користувачам інтернету — частіше оновлювати антивірусний захист і програмне забезпечення.

Не слід забувати й про те, що пароль насправді відіграє важливу роль. Тож у жодному разі не слід їх повторювати, а обов’язково мати різні для різних ресурсів. Не варто використовувати в них дані про себе, відомі багатьом, і не слід тримати їх перелік там, де до нього можуть дістатися злочинці.

Він порадив ніколи не відкривати файли, які ви отримуєте від невідомої особи. Та якщо навіть автор повідомлення вам відомий, але ви не чекали від нього новин, краще перепитайте особисто, чи відправляв він вам конкретне повідомлення. І тільки після того відкривайте. Інакше дуже великий ризик отримати вірус, який може надати доступ шахраям до вашого комп’ютера та всієї інформації, що там міститься.

Слід уникати підключення вашого телефона чи планшета до неперевірних вай-фай мереж. Адже крім безплатного контенту, можна отримати і неприємні несподіванки: несанкціоноване підключення та крадіжку інформації.

Серед інших порад — за змогою використовувати двофакторну автентифікацію та належно налаштований фаєрвол. Шифрувати важливі для вас дані та стежити за логінуванням. Перевести номер телефону на контракт, щоб убезпечити телефон від зламу злочинцями. Та головне правило кібергігієни та безпеки онлайн — постійне навчання.

Сергій Кропива наголосив: робота кіберполіції спрямована на те, щоб кожна особа, яка зіткнулася з кіберзлочином, отримала належну допомогу від кіберполіції. Подавати звернення можна не виходячи з дому — онлайн.

«Ми позиціонуємо себе як впливового агента кіберпростору у світі, тому співпрацюємо з правоохоронними органами інших країн, беремо активну участь у проведенні міжнародних операцій. Наша ключова місія — створити максимально безпечне кіберсередовище».

Звертайтеся — допоможуть

Голова спільноти Ukraine Women’s Network Анастасія Дьякова повідомила, що з 15 січня 2021 року в Україні розпочала роботу національна цілодобова консультаційна лінія щодо безпеки дітей онлайн. Відтепер 24/7 за номером 1545 (телефон Урядової гарячої лінії, де абонентові слід обрати третю лінію) батьки, діти або шкільні вчителі зможуть безплатно довідатися, як протистояти кібербулінгу та секстингу, одержати психологічну підтримку й пораду щодо того, як зменшити час перебування вашої дитини онлайн. І ще багато інших корисних порад.

Інтернет як один з найвидатніших винаходів останнього часу полегшує життя, надає розширені можливості для спілкування і здобуття інформації. Та не слід забувати, що на відміну від звичайного життя, де показником безпеки слугує суб’єктивне відчуття людини у соціумі, у кіберпросторі може формуватися оманливе відчуття безпеки через уявну неможливість впливу на неї фізичних чинників. Зазвичай це відбувається в людей з низьким критичним рівнем мислення, цифровою та медіабезграмотністю.

Тож слід знати про загрози, серйозно і критично ставитися до них. І обов’язково навчати цього неповнолітніх і немолодих людей.