Із часу ухвалення Конституції України (1996) не створено законодавчо-нормативної бази з регулювання земельних відносин, яка б цілковито відповідала нормам Основного Закону. Зовсім залишено поза увагою базове право абсолютної власності українського народу (всіх громадян) на землю та її природні ресурсі як природні об’єкти — основне національне багатство та головний капітал нації. Зловмисно не взято на баланс власника, належні йому природні об’єкти (ресурси).

Останнім часом з Росії дедалі нахабніше звучать на адресу Києва звинувачення щодо браку води в анексованому Криму, якою має, звісно, забезпечувати півострів країна-окупант. На тлі цих подій у тіні залишаються не менш складні аналогічні проблеми зовсім поруч — на півдні України, в басейні річки Південний Буг. Своє бачення поліпшення ситуації з водозабезпеченням цього регіону пропонують автори статті.

Вразили нещодавно слова давнього знайомого і колеги по нещастю, тобто по вимушеному переїзду з окупованого Донбасу в Україну. Після п’яти років перебування по цей бік лінії розмежування він прийняв рішення повернутися додому в Донецьк. Причина? «Хочу померти у власній домівці», — похмуро і лаконічно пояснив він. А я тоді кілька хвилин шукав підходящі слова у відповідь і не знаходив.

Російського президента Путіна найбільше лякає, що його ігноруватимуть міжнародні партнери. Таку думку під час дискусії, яка відбулася в межах фестивалю «Українська весна», що відкрився у Брюсселі, висловив колишній бранець Кремля кінорежисер і громадський активіст Олег Сенцов. Через пандемію коронавірусної хвороби та заборону на подорожі він не зміг приїхати до Брюсселя, тому гості фестивалю мали змогу спілкуватися з Олегом через відеозв’язок.

Ще один новий рік, цього разу 5781-й, зустріли брацлавські хасиди в Умані на Черкащині. Свято Рош га-Шана тривало в місті дві доби — в суботу і неділю. На відміну від попередніх років, коли біля могили цадика Нахмана збиралося по кілька десятків тисяч прочан, нині приїхало лише близько трьох тисяч. Найбільш передбачливі прибули до Умані заздалегідь, хтось, попри заборону у зв’язку з пандемією коронавірусної хвороби, дістався тільки напередодні.

У часи Григорія Сковороди майже 20 вихованців Києво-Могилянської академії були родом з Чорнухинщини Полтавської області. Та якщо Сковорода і його земляки йшли у столицю по знан-ня, то землячку великого філософа випускницю — відмінницю Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка Ольгу Ярошенко направили у 1972 році збагачувати Київ знаннями. І не помилилися. Тепер уже академік НАПН України Ольга Ярошенко продукує і втілює власні наукові здобутки в освітній простір нашої держави. І закордонні колеги переймають її досвід.

Ще й досі після двох тижнів навчального року тривають дискусії про убезпечення учнів та педагогів і працівників шкіл від підступного вірусу COVID-19. Звісно, існують відповідні протоколи та інструкції, які, і в це віриться, безперечно, виконують у всіх закладах освіти. Проте статистика першої декади навчального року насторожує. На 10 вересня, за інформацією міністра охорони здоров’я Максима Степанова, в Україні 145 класів із майже 200 тисяч відправлено на самоізоляцію.

Те, що у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі начебто підкилимно готують вибори в ОРДЛО на 25 жовтня і тому весь цей клопіт навколо відомої постанови парламенту, віцепрем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков назвав міфом і нісенітницею.

Справжня журналістика — це насамперед чітка принципова позиція. Професійна, громадянська і життєва. Водночас вона нагадує бойову позицію на передньому краї фронту, де опиняєшся на лінії вогню і віч-на-віч з ворогом. Інша річ, що у мирному житті носії зла, якому берешся протистояти, — несправедливість, злочинність і корупція, ретельно приховані й навіть замасковані. І на відміну від фронтових позицій, де є окопи чи бліндажі, на своїй газетярській, радіо- чи телевізійній позиції журналіст не має навіть такого захисту. А головна і єдина його зброя — тільки слово.

Наприкінці серпня 2020 року керівництво Служби безпеки України заявило, що компанія B2B Jewelry, на яку купилися понад 600 тисяч українців, — фактично фінансова піраміда. Ця фірма пропонувала фізичним особам упродовж чималого проміжку часу викуповувати ювелірні вироби із срібла й золота під 100% річних. Вона не гребувала вкладанням грошей від населення вже під 400% річних.