Серед сіл, які беруть участь у IV Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2019», є й Cкотареве, що у Шполянському районі на Черкащині. У п’ятірці найкращих воно пройшло у фінальний етап змагання. А що старовинне село, відоме із ХVІ століття, не тільки мальовниче та самобутнє, а й справді неймовірне, журналісти недавно переконалися. Нині воно готується до захисту свого бізнес-проєкту, який відбудеться у вересні.

Ще у середині ХХ століття Вільшаниця була одним з найбільших сіл району. Коло неї були Велика та Мала Толоки, Ліс, Шоти, Тараньки, Зозулі, Баджеґи, Гноєнець, Загрушка, Грицани, інші менші поселення та хутори. Усі їхні жителі ходили до вільшаницької церкви, на тутешньому цвинтарі хоронили рідних. Аж доки в 1960-х роках на Вільшаниці комуністична влада не взялася впроваджувати виробничий проєкт «великої сірки». Розробили сірчаний кар’єр, розбудували гірничо-хімічний комбінат. І водночас знищували Вільшаницю, навколишні хутори.

Глобальне потепління неоднаково сприймають у різних країнах. Десь воно ускладнює життя людей, а десь зміна клімату може стати стимулом виробництва продовольства. Наприклад, підвищення температури може сприяти отриманню більшого врожаю деяких сільськогосподарських культур. Тільки треба поливати, щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку рослин.

Найбільший інтерес мають зброя і золоті прикраси. Надзвичайне відкриття зробили тиждень тому.  Добре, що до такого багатства не дісталися чорні археологи. Повідомляли, що унікальну знахідку посилено охороняє поліція. Артефакти незабаром передадуть до Харкова, де їх відреставрують, а в тамтешньому університеті вивчатимуть і тільки потім повернуть у Полтаву.

Якщо мовчить наука й освіта, то в сутінках невігластва, бездіяльності засинає суспільство, а в мороці ночі розквітає корупція, підкуп, підступництво, зрада. Наука, її інструментарій у будь-якій галузі, як гербіцид на родючому полі, підсилює дію позитивних компонентів, пригнічуючи та вбиваючи бур’яни. Мабуть, цю гіпотезу дуже добре знають і розуміють наші вороги, приховані деструктивні сили, зокрема аморфні елементи суспільства, й успішно її використовують для власного безконтрольного збагачення і навіть здійснення антидержавних руйнівних дій.

Депутати Рівненської міської ради зібралися на позачергову сесію через ситуацію, що склалася на ринку електроенергії. Відповідно до Закону «Про ринок електроенергії», він в Україні запрацював із липня. Утім, начебто добра справа спричинила і суб’єктам господарювання, і місцевій владі нові проблеми.

Завдяки унікальному географічному розташуванню Миколаївська область рік у рік притягує дедалі більше туристів. З одного боку, є безліч охочих насолодитися популярними морськими курортами. З іншого — приїжджають сюди і любителі екстриму, аби, наприклад, зайнятися кайтингом на Тилігульському лимані або рафтингом на Південному Бузі. Є й любителі незвичайних місць, пов’язаних із козацькою історією краю, і поціновувачі природних ландшафтів.

Нещодавно природний заповідник «Розточчя» отримав документальне підтвердження статусу Міжнародного транскордонного біосферного резервату загальною площею з українського боку 385 тис. гектарів. Цього року цивілізованим джунглям (так заповідник називають у народі) як природничо-науковій установі на Яворівщині виповнюється 35 років.

О пів на шосту їм треба розклепити очі й розпочинати доїти овець. Після цього снідають і розходяться в різні напрямки. Двоє на місці робитимуть сир, інші двоє поженуть отару. «Щодня вівця має пройти не менш як 10 кілометрів, — каже полонинець Юрій Лазоряк. — Якщо вона скубтиме траву на одному місці, то неодмінно зажиріє і втратить молоко. Тож і кажуть про вівцю, що вона прохідна».

Погортати сторінки стародруків на моніторі, переглянути електронні версії десяти найцінніших книжок-експонатів Музею книги та друкарства у стародавньому Острозі та за допомогою відеопроєкції дізнатися історію Луцької надбрамної вежі, в якій розміщено музей, — усе це вже незабаром у проєкті «Інтерактивний музей стародруків». Саме він став переможцем цьогорічного конкурсу Міністерства культури «Малі міста — великі враження», на впровадження проєктів якого уряд спрямував 50 мільйонів гривень.