Найбільший інтерес мають зброя і золоті прикраси. Надзвичайне відкриття зробили тиждень тому.  Добре, що до такого багатства не дісталися чорні археологи. Повідомляли, що унікальну знахідку посилено охороняє поліція. Артефакти незабаром передадуть до Харкова, де їх відреставрують, а в тамтешньому університеті вивчатимуть і тільки потім повернуть у Полтаву.

Артефакти на могильнику Скоробір відкопала археологічна експедиція Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна під керівництвом професора Ірини Шрамко. Вона досліджує околиці Більська багато років. До неї у цих місцях цим займався її батько, дослідник старовини.

Реставратори із Запоріжжя в ролі господарів фестивалю скіфів. Фото з сайту bilsk.com.ua

Минулого сезону директор історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост розповідав «Урядовому кур’єру» про цікаві підсумки роботи: «Ми викопали золоті бляшки, бронзове дзеркало із зображенням пантери, шкіряний пасок із бронзовими виробами на ньому, елементи зброї, сагайдачний набір, прикрашений золотими пластинами, цілу грецьку амфору, глиняний горщик, останки людей і коня. Усім знахідкам близько 2,6 тисячі років».

У цьогорічній знахідці, за словами Ігоря Короста, інші речі. Тут є дзеркало, прикраси з жовтого металу, намисто. Усе це характерно для жіночих поховань. Також знайдено речі, притаманні чоловічим похованням: акінак (короткий меч, яким користувалися перські воїни), сагайдачний набір з вістрями стріл і древка, вуздечка, деталі кінської упряжі тощо. Чимало посуду, виробів із кераміки. Унікальна таця, вироблена з піщанику.

Одна із цінних знахідок давнього скіфського золота

Багато цінних артефактів, зокрема золотих, на городищі свого часу відкопав археолог з Полтави Олександр Супруненко. Найвідоміші з них — золота бляшка з обличчям давньогрецького бога вина і веселощів Діоніса, датована VI ст. до н. е. Усі знайдені предмети науковці передають у музейні фонди, де є умови для зберігання. Тільки у фондах комунальної установи, яку очолює Ігор Корост, зберігають понад 12 тисяч археологічних знахідок, страхова ринкова вартість яких, за деякими даними, становить понад мільйон доларів.

Але ще більше скарбів лежить у товщі спресованої за віки землі городища, яке батько історії Геродот вважав однією зі столиць Скіфії містом Гелоном. І вже через це Більське городище унікальне не тільки для нашої країни, а для всього світу. А ще під час Другої світової війни урочище Старобір досліджували німці. Є дані, які підтверджують, що вони вивезли звідси багато справді цінних, унікальних речей.

Скіфське золото приваблювало людей завжди. Воно ніби магнітом притягує туристів. Це помітила місцева влада й намагається рекламувати цей новий туристський центр на мапі Полтавщини. У планах — будівництво готелів, доріг, об’єктів туристської інфраструктури. Уже відремонтували дорогу від Котельви до Більська. В обласному бюджеті на це передбачено чималі кошти.

Цього року управління культури Полтавської облдержадміністрації організувало тут музично-розважальну феєрію за участі оркестрів: Полтавського симфонічного, камерного імені Дмитра Ахшарумова і народних інструментів та Полтавської обласної філармонії. Уже втретє на високому правому березі річки Ворскла, звідки відкриваються неймовірні краєвиди на кілька десятків кілометрів, провели Гелонфест, що має яскравий український колорит. Тут реконструктори із Запоріжжя в образах скіфів скакали на конях, змагалися у вправності володіння списами, мечами, стрільбі з луків, грі на барабанах. Показали гостям і маленьку частину знайдених цими днями скіфських речей.