Суспільство

  • Василь БЕДЗІР

    У гірській Гуті кататимуть на гуцуликах

     Чи не кожен мріє позмагатися навперейми з вітром верхи на коні. Для Варвари та Михайла Янців, котрі з дитинства марили кіньми, ця мрія не просто стала реальністю: вони заснували й стали щасливими власниками конеферми. Дізнаємося, як вони йшли до цього і чого хочуть досягти.

  • Захисний омофор для передової

     «Аби сучасний іконописець малював образ Пресвятої Богородиці, що тримає над головами наших воїнів захисний омофор, то в Її руках була б маскувальна сітка», — напівжартома каже Борис Редін, співкоординатор волонтерського проєкту «Все для Перемоги» й однойменного намету на харківському майдані Свободи.

  • Він був людиною слова. Не терпів брехунів і базік

     «Я вдячний, що працював разом з вами», — сказав він колегам під час останньої зустрічі. Герой України, видатний авіаконструктор, який був керівником підприємства з 1984-го по 2005 рік, вважав, що створення на базі «Антонова» концерну із чотирьох підприємств зашкодить розвитку вітчизняного авіабудування. Як свідчить сучасна історія, мав рацію щодо своїх побоювань. Час показав, що та реформа в авіабудуванні виявилася непродуманою і недоцільною.

  • Роман КИРЕЙ

    Лікар від Бога

     Черкащина дбайливо береже пам’ять про великого хірурга і церковного діяча Луку Кримського, який свого часу жив і працював у цьому благодатному краї. Звідси родом була і його дружина Ганна Ланська. У Черкасах поховано батьків святого. Нещодавно під час круглого столу в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на честь святителя-хірурга його учасники обговорювали актуальність медичної та духовної спадщини науковця. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Для них війна — не лише слово жіночого роду

     Руслана Данілкіна 18-річною пішла добровольцем на фронт. І не в якийсь там штаб, а на передову широкомасштабної війни. 10 лютого 2023-го вона потрапила під обстріл і втратила ногу. Але інвалідність не зламала Руслану: вона прагне якнайшвидше вилікуватися й надалі бути корисною рідній Батьківщині.

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Південь країни потерпає від лиха

     Минула третя доба, як окупаційні війська підірвали Каховську гідроелектростанцію, спричинивши найбільшу техногенну катастрофу в Європі за останні десятиріччя. Оскільки російські терористи повністю знищили ГЕС, велика вода одразу принесла біду в населені пункти правобережжя Херсонщини, а також жителям тимчасово окупованого лівобережжя регіону. Страждає й Миколаївщина.

  • Керівниця анімаційної студії (м. Тернопіль) внутрішньо переміщена особа Вікторія Войцеховська: «В Україні я ніби вільнішою стала, люди тут мріють, а молодь думає про майбутнє»

     Серед внутрішньо переміщених осіб з Маріуполя, що обрали місцем тимчасового проживання Тернопіль, є й молоде подружжя Войцеховських Вікторія та Андрій із п’ятирічним синочком. Їм комфортно в цьому місті, кожен займається своєю справою. Для Вікторії це ще й добра нагода вдосконалити свою українську, адже незабаром мовний іспит, до якого вона готується, щоб отримати українське громадянство. Чому покинула росію й так дорожить життям в Україні, — в розмові з Вікторією ВОЙЦЕХОВСЬКОЮ.

  • Ніколи не забудемо і не вибачимо

    Одна лише мить відділяє життя від смерті. Обстріли московитських загарбників руйнують і калічать долі, дитячі мрії та саме життя навіть у тих містах і селах України, які далеко від лінії фронту. Що вже казати про Харківську область, яка залишається одним з найбільш обстрілюваних регіонів. Але всупереч обставинам залізобетонний Харків живе наповненим життям, а на його вулицях лунає дитячий сміх.

  • Без викидів і сміття

     Житомир першим в Україні офіційно заявив, що планує до 2050 року перейти на 100-відсоткове використання поновлюваної енергії. За цей час місто хоче стати кліматично нейтральним, про що розвинені країни світу підписали меморандум у Сан-Франциско під час кліматичного форуму.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Коли активне мовчання — золото

     2 червня Рівне попрощалося з нашим захисником Олексієм Романчуком. Зв’язок з його бойовим підрозділом було втрачено ще 3 грудня 2022-го. Пів року невимовного болю та пошуків, коли Олексія вважали зниклим безвісти, здалися родині вічністю. Та днями повідомили: в одному з тіл, які ворог повернув в Україну через обмін ще 30 січня, збіглися дані експертизи ДНК. Тепер Олексій назавжди в небесному батальйоні.