Існує чимало штучних чи природних протитанкових перешкод і загороджень. Більш-менш успішно зазвичай стримують просування танків, бронетранспортерів чи іншої військової ворожої техніки глибокі рови, ескарпи (круті уступи чи обриви), завали, бар’єри, протитанкові «їжаки», залізобетонні тетраподи. Останніми роками до них можна додати ще й проект «Стіна» — фортифікаційні споруди та системи інженерних загороджень на суходільному кордоні України з Російською Федерацією. Та, схоже, на території прифронтової Донеччини та у деяких інших областях реалізовують ще один (донедавна трохи секретний) протитанковий проект — «Дороги».

Маленьке село Більче, що потопає у весняному цвітінні садів, притулилося в самісінькій глибинці Демидівського району на Рівненщині. Хтозна, чи залишилося б воно сьогодні на карті України, якби не переселенці. Чорнобильські. Ті, хто в 1993-му не з власної волі, а за державною програмою приїхав сюди цілими родинами. Їхня мала батьківщина — Великі Озера та Малий Черемель Дубровицького району — після аварії на ЧАЕС опинилися в зоні обов’язкового (безумовного) відселення. Тобто забруднення було несумісним із життєдіяльністю людей: от і відселили їх у межах однієї області.

Напередодні літнього сезону не виїжджаючи з Києва можна відвідати Одесу, завітавши до Національного художнього музею. Тут у трьох залах, де розміщена виставка картин одеського художника Юрія Єгорова, ви опинитеся на морському узбережжі, відчуєте літню спеку і подих гарячого каміння. Не тільки почуєте шелест теплих морських хвиль, а й зануритеся в його море — величне, з фірмовим круглим небокраєм.

Кількість великих ферм, де б вирощували велику рогату худобу, на підконтрольній території Луганщини  можна порахувати на пальцях однієї руки. А загалом 20 тисяч голів великої рогатої худоби (70%) краю утримують у домогосподарствах. Тож селяни дослухаються до будь-якої інформації про нові стандарти молока. Фахівці визнають, що відмова від приймання молока другого сорту для харчових продуктів спричинить зниження прибутків сільських жителів, які здають молочні продукти. Та чи припустима  така ситуація у прифронтів’ї?

Наші перемоги у виробництві зерна останніми роками ні в кого не викликають сумнівів. Приміром, у 2016—2017 маркетинговому році Україна посіла друге місце за показниками експорту цієї продукції. Тоді нас залишили позаду тільки США. Перемога? Так, і дуже велика! Однак цього маркетингового року буде все інакше.

«Дороги, які виглядають як американські гірки — це не дороги Гройсмана. Це символ безгосподарності минулого. Як виглядають дороги Гройсмана, ви можете подивитися в Київській області, у Львівській області, можете подивитися на Одесу — Рені».  Цю цитату Прем’єр-міністра не варто виривати з контексту. Бо сказавши таке минулої п’ятниці  під час години запитань до уряду у відповідь на закиди народних депутатів, Володимир Гройсман  додав: згоден з тим, що обсяги зробленого недостатні. Люди все ще їздять поганими дорогами. Та якщо цим питанням  опікуватися як слід, то за 5 років ситуація зміниться.

Новим осередком неспокою у протистоянні  шахраїв і сільгоспвиробників став Кагарлицький район Київщини. Наприкінці минулого року щонайменше 25 сільгосппідприємств цього району подали колективні звернення до Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, районної та обласної державних адміністрацій, відповідних профільних парламентських комітетів із проханням втрутитись у ситуацію та зупинити свавілля рейдерів. З їхніх звернень випливає, що у районі створено вражаючу за рівнем нахабства та безкарності корупційну схему рейдерського захоплення земель за участі корумпованих реєстраторів, що безпідставно скасовують раніше укладені договори оренди.

Якщо людина знає, чого хоче, а мотиви її діяльності збігаються з потребами суспільства, вона знайде однодумців. Мета ректора Київського національного університету технологій та дизайну академіка НАПН України Івана Грищенка чітка: готувати кадри завтрашнього дня, які зможуть не лише виконувати обов’язки найманих працівників, а й самостійно вести справу, генерувати ідеї й бути щасливими в роботі.

13 квітня виявилося для 30-річної жительки міста Христинівка нещасливим: її затримали під час крадіжки. Намагалася поцупити вона не пиріжок чи ковбасу, а зовсім, як за Чеховим, розібрати залізничну колію. І затримали її, як написали у протоколі відомчої воєнізованої охорони, «під час спроби чергової крадіжки деталей верхньої будови колії на 170-му км перегону Монастирище — Христинівка». Як виявилося, це не перша її акція. Громадянка зізналася в участі ще у двох крадіжках, а також у тому, що робила це, аби здати деталі на металобрухт і отримати грошову винагороду. Зокрема йшлося про викрадення понад 258 закладних та 26 клемних болтів і 7 одиниць підкладок. За словами затриманої, попередні крадіжки здійснювала у період із 4-ї до 6-ї години ранку.

В Одесі відбувся Другий міжнародний конгрес «Органічна Україна-2018», в якому взяли участь майже 300 фермерів з нашої країни, а також науковці, експерти, закордонні гості. Головна мета заходу полягала у підвищенні ефективності роботи кожного органічного оператора, демонстрації переваг новітнього виробництва та ознайомлення з ризиками тих, хто вирішив ним займатися, наданні вичерпних відповідей зацікавлених у створенні органічного виробництва. Учасники ознайомилися з досвідом розвитку органічного ягідництва, вирощування зернових та олійних культур, сої та бобових, з особливостями органічного садівництва та розсадництва.