Суспільство

 Відучора всі громадяни, чиє житло зазнало незначних пошкоджень внаслідок збройної агресії рф і яке ще не було відремонтовано, можуть скористатися послугою «єВідновлення» для отримання державної допомоги для відновлення свого житла. Ідеться передусім про заміну вікон чи дверей, ремонт покрівлі тощо.

Із липня 2021 року публічна риторика кремля ставала дедалі відвертішою й агресивнішою, а спільні стратегічні навчання з підконтрольною рф білоруссю — активнішими та масовими. У тому, що велика війна наближається швидкими темпами, представники військово-політичного керівництва України та держав-партнерів не сумнівалися ні на мить. І підтверджував це військовий бюджет рф, який 2021 року сягнув майже 66 мільярдів доларів США, що становило 4,1% ВВП росії.

 Пам’ятаю його непосидючим малюком, школярем, студентом і вже дорослим викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доброзичливим, щирим, життєрадісним, готовим завжди прийти на допомогу тим, хто її потребує, і водночас принциповим та цілеспрямованим. Він був патріотом, який життєвою позицією і справами підтверджував відданість і любов до України. На прикладі його короткого, але яскравого, мов спалах зірки, життя можна й потрібно виховувати тих, хто нині замислюється, який шлях обирати в майбутньому, які цінності мають бути найважливішими.

 «білорусь 1», «білорусь 2, 3, 5», ОНТ, «Мир», «росія-білорусь» — далеко не повний перелік телеканалів, які без проблем дивляться жителі нашої, Зарічненської та сусідньої Локницької територіальних громад. Їх чудово ловлять звичайні телевізійні антени. Натомість побачити наприклад наші «Єдині новини» — величезна проблема: їх можна спіймати лише через супутник. Трапляється, що цифровий тюнер Т2 люди налаштовують на передавальну антену у Вараші. Та це марудна справа: приміром, з найменшою зміною погоди вже нічого не побачиш. Тобто вкрай ненадійно і нестабільно», — розповідає журналістка із селища Зарічне на Рівненщині Тамара Алексіюк.

 «Я був там, відвіз людям хліб і «Зорю». На вцілілій вулиці 29 людей, і всі вони отримали газету», — розповідає колишній заступник Лиманського міського голови Володимир Фесенко, який живе і волонтерить у селі Торське на Донеччині Цей населений пункт лежить біля самої лінії фронту, і тому його вщент «захистили», точніше, знищили рашистські загарбники. А люди, які там залишилися і дивом вціліли, дуже тішаться, коли серед найнеобхіднішого, що туди періодично привозять і роздають волонтери, не тільки харчі чи медикаменти, а й місцева газета.

 Спочатку зацікавив сам факт: на честь льотчика з Черкащини в Африці випустили поштову марку. Про це повідомляли різні видання. Із дописів стало відомо, що йдеться про уродженця села Ротмістрівки колишнього Смілянського, а нині Черкаського району пілота винищувача МіГ-29 майора Лисенка, який 9 березня 2022 року вступив у нерівний повітряний бій проти російських літаків. Один з них Євген встиг збити, проте потім від ворожих снарядів загорілася і його машина. Пілот, однак, не залишив кабіну винищувача, відтягуючи в останньому польоті палаючий літак у поле, якнайдалі від сіл Окілок і Новопіль на Житомирщині.

 В умовах російської агресії значно збільшилося навантаження на медичні заклади і виникла необхідність поліпшити забезпечення. Це чудово розуміють наші іноземні партнери й не втомлюються підтримувати нашу систему охорони здоров’я. Із початку війни в Україну надійшло понад 12 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги на суму приблизно 14 мільярдів гривень. Згідно з повідомленням МОЗ, вона надходить від 35 країн. Тільки за минулий тиждень отримано 77 генераторів, 43 палети лікарських засобів, палету медичних виробів, 16 палет антисептиків.

Учора Україна та світ у День пам’яті та примирення вшанували невинних жертв Другої світової війни, жертв жахливих воєнних злочинів нацистів. 8 травня 1945 року було підписано акт про капітуляцію тодішнього агресора — Німеччини. І саме цей день став Днем пам’яті, щоб не забувати мільйони смертей, і Днем примирення — щоб усі країни, які брали участь у війні, примирилися і ніколи не починали воєн. Але, на превеликий жаль, українці у ХХІ столітті знову змушені обстоювати право нації на життя, яке заперечують теперішні агресори.

 Наймасштабніша війна з часів Другої світової ставить перед Україною та світом завдання з гуманітарного розмінування тисяч кілометрів. Адже нашу землю треба не лише звільнити від окупантів, а й залишити її дітям та онукам безпечною і придатною для життя. Навряд чи Україна може самотужки протистояти таким викликам, тож нині вже створюється архітектура майбутньої спільної роботи з розмінування. Скільки і які території треба розмінувати, чи є для цього кошти, техніка й фахівці, як стати сапером і чи є серед саперів жінки — про це Укрінформ розпитав у першого заступника міністра оборони України Олександра ПАВЛЮКА.

 Представники старшого покоління добре пам’ятають рух дружин юних пожежників, учасники якого всіляко дбали і пропагували обережне ставлення до вогню, увагу до дітей, які самі залишалися вдома і могли бавитися сірниками. Тоді було багато профілактичної роботи, щоб максимально приборкати червоного півня, оскільки він завдавав і, на жаль, завдає нині непоправної шкоди.

 «На курсах української, які організувала «Просвіта», я  вже п’ять потоків поспіль. Не можу відірватися, так цікаво. Сертифікати нам вручає міський голова Олександр Третяк, спілкуємося», — не приховує задоволення пані Юлія Малик. Із чоловіком та двома неповнолітніми синами вона приїхала до Рівного з Ізюма: ледве втекли від ворожих бомбардувань торік у березні. А вже 12 квітня вона залюбки долучилася до першої групи «Філіжанки мови по-рівненськи», яка розпочала навчання в ліцеї №15 у центрі міста.

 Від початку російсько-української війни Полтавщина стала прихистком для сотень тисяч вимушених переселенців. Хтось переїхав в інші місця, а багато людей осіли надовго. Цьому посприяло доброзичливе ставлення до них обласної влади та місцевих громад. У розв’язанні проблем, які виникають у переселенців, допомагає пункт об’єднання для ВПО, який днями відкрили в Полтаві. Це перша така структура в області.