— Допоки я керую місцевою митницею, ніхто не вивозитиме з Буковини ділову деревину під виглядом дров, — відрубав на сесії Чернівецької облради генерал Микола Салагор, який був серед ініціаторів запровадження в державі мораторію на експорт необробленого лісу.

Відповідні поправки до закону про державне регулювання експорту лісоматеріалів чинні з листопада минулого року. Відтоді чернівецькі митники пропускають через свої пости до Румунії виключно транзитом російські ешелони з кругляком. А буковинські державні лісогосподарські підприємства вимушені працювати на склад. Тонкомір, який вони продавали за пристойні гроші європейським переробникам, тепер залишають на лісосіках. Вітчизняним деревопереробним підприємствам, орієнтованим на використання високосорт них лісоматеріалів, він не потрібен. А нові виробництва для переробки сортиментів, які раніше прямували за кордон, так і не з’явилися, хоча розмов було багато. 

Якщо чайник на плиті довго не закипає, то це означає, ви давно її не чистили. Те саме стосується неефективної роботи опалювального котла: газ за нормою він спалюватиме, якщо його обслуговуватимуть раз на рік (плита — раз на три роки). Так розпочав спілкування із журналістами на прес-конференції «Якість природного газу» начальник управління газовимірювань та метрології ПАТ «Укртрансгаз» Микола Болховітін. 

Навряд чи людство дізнається, коли саме і хто першим щось у когось украв. Можливо, це був самотній далекий пращур, який спокусився шматком м’яса сусіднього племені. А може, першою краденою річчю була шкура — холод, як і голод, не зважає ні на що і ні на кого. Варіантів — не десяток і не два, а значно більше. Бо так уже влаштована певна частина homo sapiens, що за можливості намагається поцупити якусь річ, аби не утруднювати себе зайвою працею. 

Депутати пропонують повернути митній службі статус самостійного контролюючого органу, який вона мала до 2012 року. Однак експерти поки що досить скептично ставляться до подібної ініціативи. Натомість вони пропонують взагалі заборонити будь-які переформатування щонайменше на п’ять років. Найближчим часом у парламенті розглянуть питання реформування митної структури, обіцяють автори законопроекту «Про Національну митну службу України». Це депутати різних фракцій. Вони нагадують, що свого часу очільники Міністерства доходів та зборів так прагнули, щоб фінансові потоки від корупційних схем не розпорошувалися, що зробили все можливе для поглинання митниці податковою.  Негативними наслідками такого процесу стали, на думку авторів документа, брак позитивної динаміки в автоматизації та інформатизації процесів митного контролю й митного оформлення, нестача належного рівня аналітичної роботи, значне зниження ефективності протидії митним правопорушенням і проявам контрабанди. 

При цьому втрачено позитивну динаміку налагодження обміну інформацією на міжнародному рівні з митними органами інших країн. Повноцінно не працює система митного пост-аудиту, що також не сприяє зменшенню корупційних ризиків. 

Таке доручення голові Державної фіскальної служби озвучила  під час брифінгу в Кабміні міністр фінансів Наталія Яресько. За її словами, останнім часом у Мінфін надходить чимало скарг від депутатів та бізнесменів у зв’язку зі збільшенням обсягів контрабанди через спрощену систему розмитнення. І це попри наявну автоматизовану систему аналізу та управління ризиків, що визначає, які компанії-імпортери мають ознаки фіктивних, і повідомляє про це митників.

«Приміром, якщо засновник, директор і бухгалтер компанії-імпортера — одна особа, то це одна з ознак фіктивності, — пояснила Наталія Яресько. — Кожен митник за допомогою автоматизованої системи ідентифікації ризиків бачить, чи може він дозволити компанії розмитнення за спрощеною процедурою, чи має перевірити товар на внутрішній митниці на загальних підставах. Та через недосконалі профілі ризику деякі митники дозволяють собі спрощений імпорт підприємствами, щодо яких спрацював профіль ризику і які не мали на нього права. Як наслідок, недобросовісні бізнесмени ухиляються від оподаткування, зменшують вартість, вагу товарів, декларують дешеві товари замість дорогих». 

Нагадувати про те, що з кожним днем нафта дешевшає (нині у світі маємо стійке перевиробництво — тільки США за останні 7 років подвоїли видобуток нафти за рахунок використання сланцевих технологій, і, як переконують нас експерти енергетичного ринку, ніхто із видобувачів нафти зменшувати свої обсяги поки що не має наміру), це звертати увагу на очевидні речі. Проте для українців очевидним є й те, що при цьому вартість бензину і дизельного пального, яка добряче б’є по гаманцях, вперто тримається на традиційно високому рівні. Тож ми маємо ситуацію, коли водії чекають, доки вартість автомобільного пального на українських АЗС адекватним чином відреагує на здешевлення нафти, урядовці намагаються з’ясувати, що й до чого і врегулювати питання, натомість нафтотрейдери пояснюють, чому ми маємо те, що маємо.

А зняття Сполученими Штатами санкцій з Ірану додало сюди певної пікантної гостроти, оскільки на світовий паливний ринок повернувся дуже сильний гравець, й українці тепер намагаються відповісти на запитання, чи вплине цей факт бодай якимось чином на вартість пального в Україні. Тим паче, що на нещодавній зустрічі у міністра енергетики Володимира Демчишина, де збиралися представники паливного ринку, було озвучено бажання таки здешевити пальне. Чому ж ми не бачимо цього здешевлення? 

«Ну, що, тепло тепер у хаті?» — мало не при кожній зустрічі запитує мене брат Костянтин. «Дякуючи тобі, так! — зі сміхом відповідаю я. — Щоправда, у «Газпромі» навряд чи цьому будуть раді!..»

…Одноповерховий будинок площею 56 «квадратів», у якому живе ваш покірний слуга, в експлуатацію здали півстоліття тому. Темпи будівництва у 1950-х відомі, адже чимало українців жило у зведених в 1940-х тимчасових спорудах, так званих времянках. У ті повоєнні роки головним було дати людям дах над головою. Дах у прямому сенсі. 

У неділю рівно об 11.30 у Маріуполі розпочалася загальноміська хвилина мовчання за загиблими торік мирними жителями мікрорайону Східний. Невинних жертв неоголошеної війни також вшанували під час поминальної літургії та на багатолюдному мітингу-реквіємі. Вогняний шквал, що у 9.20 суботнього ранку 24 січня налетів зі східного та північно-східного напрямків, за лічені секунди перетворив житловий масив на пекельну суміш вогню, диму, руїн, відчайдушних криків поранених і наляканих людей. Жертвами обстрілу терористів стали три десятки людей, а ще понад сотня зазнала поранень. Пошкоджено було майже чотири сотні будівель та споруд, серед яких багатоповерхові та приватні житлові будинки, школи, дитячі садки, амбулаторія, магазини.  

Настав час, щоб український народ сказав, якою має бути нова українська Конституція у новій європейській Україні. Про виключне право наших співвітчизників визначати долю Основного Закону заявив у 10-хвилинному відеозверненні Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Він назвав референдум щодо Конституції «прямим народовладдям у вільній та демократичній країні», а нову редакцію закону — своєрідним суспільним договором між громадянами і обраною ними владою. «Це договір про розподіл прав і відповідальності всередині самої влади; про створення нового чесного і справедливого суду; про чітку геополітичну мету України — стати членом Європейського Союзу та НАТО», — наголосив глава уряду, висловивши переконання, що глава держави також сповідує такі принципи. 

З Олександром Кужелем свого часу познайомилися якщо не випадково, то близько до цього. Раніше не раз чув, що в селищі Чупахівка є потужна агрофірма «Піонер», на чолі якої енергійний і професійний керівник. До того ж, не приїжджий чи призначений згори, а свій, із селянського пракореня.

А вперше випало зустрітися у місцевій спеціалізованій школі на одному з розлогих і цікавих літературно-мистецьких свят (навчальний заклад успішно спеціалізується на вивченні української мови та літератури, завдяки чому його вихованці — чи не найчастіші переможці профільних олімпіад, турнірів, конкурсів тощо в Охтирці, Сумах та Києві), на яке завітав і Олександр Володимирович.