Таке доручення голові Державної фіскальної служби озвучила під час брифінгу в Кабміні міністр фінансів Наталія Яресько. За її словами, останнім часом у Мінфін надходить чимало скарг від депутатів та бізнесменів у зв’язку зі збільшенням обсягів контрабанди через спрощену систему розмитнення. І це попри наявну автоматизовану систему аналізу та управління ризиків, що визначає, які компанії-імпортери мають ознаки фіктивних, і повідомляє про це митників.
«Приміром, якщо засновник, директор і бухгалтер компанії-імпортера — одна особа, то це одна з ознак фіктивності, — пояснила Наталія Яресько. — Кожен митник за допомогою автоматизованої системи ідентифікації ризиків бачить, чи може він дозволити компанії розмитнення за спрощеною процедурою, чи має перевірити товар на внутрішній митниці на загальних підставах. Та через недосконалі профілі ризику деякі митники дозволяють собі спрощений імпорт підприємствами, щодо яких спрацював профіль ризику і які не мали на нього права. Як наслідок, недобросовісні бізнесмени ухиляються від оподаткування, зменшують вартість, вагу товарів, декларують дешеві товари замість дорогих».
Аби уникнути в подальшому таких порушень та повернути недоотримані податки, міністр фінансів доручила голові ДФС перевірити всі митні оформлення за спрощеною процедурою, які були у 2015 році та у січні 2016-го; підготувати й погодити з Мінфіном профілі ризику, які унеможливлять митне спрощення для недобросовісних підприємств; доопрацювати автоматизовану систему, позбавивши митників технічної можливості пропускати товари за спрощеною процедурою, якщо є ризики. А також донарахувати та стягнути несплачені податки, призначити службові розслідування для виявлення та притягнення службових осіб та їхніх керівників до відповідальності, передати матеріали у правоохоронні органи.
За її даними, у 2015 році за спрощеною процедурою оформлено 30 тисяч митних декларацій на загальну суму 21,2 мільярда гривень, або 9,2 % кількості всіх митних декларацій. Тоді як у 2014-му — 27 тисяч, на 12,2 мільярди гривень, або 7,4% усіх митних декларацій.
Серед головних завдань, які ставить перед собою Мінфін на 2016 рік, за словами Наталії Яресько, — покращення адміністрування податків та системне реформування ДФС. Відтак, найближчим часом Мінфін запропонує ще кілька новацій, які зроблять митницю прозорішою та менш корумпованою. Зокрема на початку лютого буде представлено проект закону «Про уповноважених економічних операторів» у межах узгодження українського законодавства з європейським. «Завдяки його ухваленню вийдемо на європейські стандарти під час розмитнення товарів», — наголосила Наталія Яресько, уточнивши, що закон визначить критерії підприємств, які підпадають під спрощене розмитнення. Також 3 лютого Мінфін подасть на розгляд уряду проект тендерної документації для залучення міжнародних компаній для управління частиною київської митниці на західному кордоні. Уже оформлено кредитну угоду на 100 мільйонів євро з Польщею для підвищення якості обслуговування на українсько-польському кордоні. Також тривають переговори з іноземними урядами щодо надання фінансування запровадження необхідного програмного забезпечення для мінімізації людського фактору в ДФС. Свої рекомендації щодо покращення роботи митних органів також має надати технічна місія МВФ, яка вже другий тиждень вивчає митні процедури та операції в Україні, наголосила Наталія Яресько.
Міністр фінансів не бачить доцільності відокремлення митної служби від ДФС, що нині активно обговорює суспільство і розглядає парламент. Адже завдяки об’єднанню митної та податкової служб немає дублювання процесів, зменшується кількість персоналу, стає зрозумілішою податкова політика, створено єдине вікно для сплати податків і зборів.
Адже, як свідчить досвід інших країн, завдяки зосередженню митної та податкової служб під головуванням одного заступника (керівника податкової служби) та удосконаленню системи ризиків суттєво зростають податкові надходження. Приміром, у Великобританії завдяки цьому податкові надходження за 5 років зросли на понад 30%.
На запитання «УК» про досягнення домовленостей з МВФ щодо бюджету й збереження спецрежиму у прийнятому вигляді Наталія Яресько зауважила, що МВФ не має зауважень до ухваленого Україною бюджету на 2016 рік. «Бюджет в принципі прийнятий загалом. Щодо спецрежиму, то він збережеться тільки на цей рік. Це перехідний період, про що ми й домовилися з МВФ», — наголосила вона.
Міністр також повідомила, що Україна і МВФ погоджують положення змін до меморандуму, і після цього Київ розраховує на отримання наступного траншу в розмірі близько 1,7 мільярда доларів. Загалом у 2016 році допомога Україні від усіх західних партнерів може становити близько 10 мільярдів доларів, припустила Наталія Яресько.
Ми в Google+