Південний Буг — третя за довжиною річка України, яка є виключно українською. Бере початок на Поділлі, протікає центральними і південними областями (Хмельницька, Вінницька).

Упродовж століть назва річки змінювалася. Турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», греки — Гіпанісом або Іпанісом. Слов’яни нарекли річку Богом, у розумінні «багата» або «та, що тече багатою, родючою землею». Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси «кривий», «покручений». 

Спогади про минуле так чи інакше постійно пронизують усе наше життя. Мовляв, і дерева колись були вищими, і трава зеленішою, і глина глинянішою. Продовжити цей перелік кожен може відповідно до власних уподобань. 

На позачергове засідання Верховна Рада зібралася для ухвалення законопроектів, потрібних для виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Без зайвих відступів народні обранці взялися за роботу. На їхні позитивні голоси вже не впливали контраргументи щодо недолугості остаточних редакцій деяких норм документів. Копітка робота дала свої плоди: урядовці та представники парламентських фракцій консенсусу досягли, техніко-юридичні правки внесено і деякі законопроекти ухвалено в другому читанні. За процесом у сесійній залі спостерігали й урядовці разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Помірний розгляд документів та врешті-решт фінальні рішення не підвищили градуса в сесійній залі Верховної Ради і не вимагали від представників Кабміну щось коментувати. 

Питання кардинальних змін у судовій системі стали наріжним каменем чергового засідання Національної ради реформ, проведеного під головуванням Президента Петра Порошенка. Саме він назвав цю дискусію фінальною, пообіцявши невдовзі внести до Верховної Ради узгоджений проект. 

Нині український театр не лише в пошуку добротної сучасної драматургії. Кожен режисер прагне чимось звабити, зацікавити, закликати глядача прийти й переглянути його постановку. Цієї осені влаштував собі справжній тиждень переглядів вистав, до того ж не рідної тернопільської трупи, а сусідів. Допоміг мені в цьому фестиваль «Тернопільські театральні вечори». До файного міста на це свято Мельпомени власні роботи привезли театри Львова, Луцька, Чернівців, Хмельницького, Рівного, Івано-Франківська.

Хто боїться — у того в очах двоїться. Але очі збільшують побачене і не від страху — у меблевих магазинах, наприклад, вони розширюють квадратуру багатьох наших помешкань ще радянського мініпланування. Там здається, що уподобаним софам-диванам-комодам і в нас удома буде так само не тісно, як на просторих торговельних площах. І дехто тверезіє від такого візуального запаморочення запізно: коли вантажники забирають меблевий гарнітур (з «компліментами» і штрафними сумами з вашого гаманця) одразу потому, як втиснуть у кімнату його складові — між ними не пробратися не лише вам і  домочадцям, а й вашим тіням.  

Наприкінці серпня бригада облпрокуратури та УВС в Одеській області провела рейд у Нижньодністровський національний природний парк (НПП). У зоні регульованої рекреації парку витягли з води 114 браконьєрських сіток, у яких заплуталося майже три тисячі раків. Завданий збиток за таксами, затвердженими КМУ (один рак — 45 гривень), становив 125 820 гривень. Це не перший випадок у цьому парку. І це не єдиний парк, де відбувається масштабне браконьєрство. 

Відмова частини народних депутатів голосувати минулого тижня за пакет законопроектів, які відкривають нашим співгромадянам шлях до безвізового режиму з Європейським  Союзом, обурила не лише Президента, а й Прем’єр-міністра. Йдеться не стільки про безпосередньо процес лібералізації, скільки про нові стандарти сприйняття світом нашої країни. Її бажання вийти на принципово новий виток розвитку за допомогою реальних реформ. 

Ця проблема вкрай важлива для бійців і для їхніх батьків. Від них у першу чергу надходять дзвінки із запитаннями про готовність військових частин одягнути, взути, нагодувати осінніх новобранців і тих, хто вже несе службу. Тож саме про це йшлося на прес-конференції на тему «Стан забезпечення речовим майном військовослужбовців Національної гвардії України», яку провели представники Нацгвардії. Донедавна з вуст небайдужих громадян і військових не сходили розмови і критика щодо використання для пошиття військового одягу неякісних, та ще й небезпечних для здоров’я тканин. На сьогодні, за словами високих військових чинів, ситуація докорінно змінилася. Представники Національної гвардії зауважили: питання забезпечення, які диктує життя і обставини, вирішують «наживо». Якщо перші зразки тканини, з якої виготовляли форму для військових формувань, затверджував Кабмін, то після внесення деяких поправок у документи, що регламентують речове забезпечення, цим опікуватимуться фахівці Міністерства оборони. 

Цієї суботи у столиці Сполучених Штатів Америки неподалік будинку Конгресу постав дев’ятиметровий пам’ятник у вигляді масивного бронзового поля колосків. Відтепер мільйонам людей із різних країн світу наша держава нагадуватиме цим монументом про змарновані радянською владою мільйони життів у 1932—1933 роках.