Суспільство

  • Володимир ЛИСЕНКО

    Ми досягли швидкості, але якою ціною?

      У 1774 році англійський хімік Джозеф Прістлі поставив такий дослід: під скляний ковпак помістив мишу, дав їй достатню кількість їжі. Миша, використавши кисень під ковпаком, померла. Прістлі змінює умови досліду: під ковпак помістив невеличку живу рослину — м’яту. І вона врятувала миші життя.

    Людина за добу споживає 500 літрів кисню, а за рік — 180 000 літрів. Річну норму кисню однієї людини забезпечують 10—12 дерев середнього віку за весь період вегетації. Один листок дуба має 70 мільйонів клітин, кожна з яких має 60 штук хлорофілових зерняток, а кожне хлорофілове зернятко – це фабрика кисню. Один листок дуба за 5,5 місяця життя виділяє кисню стільки, скільки треба одній людині, щоб дихати сім діб. Один автомобіль таксі за вісім годин роботи спалює кисню стільки, скільки потрібно одній людині, щоб дихати цілий рік. За один рейс Київ — Париж літак спалює 40 тонн кисню. Ми досягли швидкості, але якою ціною?

  • Наука Донбасу: врятувати і зберегти

    Напевно усі розуміють, що Донбас — це не тільки шахти й металургійні заводи. Аби промисловість працювала й розвивалася, необхідний потужний науковий потенціал, який здатен забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів для виробництва, його модернізацію, екологічну безпеку та інше. Та й повсякденне життя багатонаселеного краю важко уявити без розвитку різних галузей науки: від медицини до філології. Усе це було на Донбасі до певного часу.  

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Протидія корупції залежить від свідомості кожного з нас

    До Києва голова Центрального антикорупційного бюро Республіки Польща Павел Войтунік прибув на запрошення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Однак у його порядку денному передбачено й зустрічі з Головою парламенту Володимиром Гройсманом, міністром юстиції Павлом Петренком, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.  

  • Алла ЖАРІНОВА: «Україна впевнено робить європейські кроки на ниві інтелектуальної власності»

    За даними експертів, 30—50% галузі телебачення та відеоконтенту контролюють нелегальні гравці. Збиток від цього державі й правовласникам становить приблизно 1 мільярд гривень на рік. У 2013-му Україна очолила «Список 301», до якого належать країни з найвищим рівнем піратства у світі, але у 2014 році експерти через лояльне ставлення до подій на сході нашої країни не включили її до цього списку. 

  • Михайло ЗАБРОДСЬКИЙ: «Cправді горджусь, що командую патріотами і професіоналами»

    Сьогодні ми презентуємо нову рубрику «Героям слава!». Це спільний проект «Урядового кур’єра» і Генерального штабу Збройних сил України. У ній розповідатимемо про доблесну службу офіцерів і рядових, які з честю виконують священний обов’язок на сході держави. 

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Вони тепер захищають Україну

    Торік у квітневі дні, коли виповнилося 70 років бою під Гурбами, здається, повністю поринула у вир подій 1944-го… Аж раптом піймала себе на думці, що то — лише відтворення, майстерно виконане українськими патріотами, далеко не всі з яких професійні історики та реконструктори.

    Справді, бій від Гурбами — яскравий і потужний момент нашої історії, про який уголос говорити і який досліджувати ми змогли лише з незалежністю України. З 21 по 25 квітня 1944-го тут відбулася найбільша в історії УПА битва, гідна спартанської, переконують історики. 5 тисяч повстанців, серед яких навіть 16-річні юнаки, протистояли 30-тисячному професійному війську НКВС з авіацією та бронепоїздами. Воно мало витіснити українських повстанців з лісів і розбити їх одним ударом. Не вдалося: воїни УПА зуміли прорвати облогу й вивели з нього майже 3 тисячі бійців. А ось селяни з навколишніх сіл заплатили життями за допомогу повстанцям. Після тієї битви Україну накрила хвиля арештів та розстрілів. Але й перемога НКВС не була вирішальною: воїни УПА ще довго відстоювали свободу України.

  • Роман КИРЕЙ

    Лікує увага й душевне тепло

    Кілька тижнів тому Микола повернувся додому зі сходу України, де в складі одного з батальйонів воював з агресором. Сім’я та друзі зустріли його як героя, вітали представники влади, знайомі й незнайомці. Досить серйозне поранення, з яким боєць довго боровся, перебуваючи в госпіталі, поступово загоюється. Донька й дружина оточили воїна увагою.  

  • Микола ШОТ

    «Ї» — найкраща буква в алфавіті

    Упродовж трьох днів у Тернополі тривав літературно-мистецький фестиваль. Назва його надто коротка, але ємка та значима — «Ї». Лише в українській мові є така літера. А отже, як справедливо зазначив Василь Томчишин — голова громадської молодіжної організації «Файне місто», що зініціювала таке свято, це одне зі свідчень, що українці є самостійною нацією, з давньою історією, культурою.

    На святі українського слова, музики та пензля висадився потужний творчий десант: понад п’ятдесят письменників виявили бажання поспілкуватися з тернополянами на літературні теми, а ще кількадесят художників, музикантів, фотомайстрів, режисерів ознайомили зі своїми мистецькими доробками. Майданчиком зустрічей з творчою елітою стали Український дім «Перемога», арт-галерея, книгарня, готель, інші приміщення. Холодна погода, на жаль, завадила проводити деякі фестивальні заходи просто неба, як передбачали організатори. 

  • Олег ЧЕБАН

    Наші дороги — суцільний фольклор

    Комусь не подобаються наші дороги. Та будемо простішими й насолоджуймося самою можливістю рухатися, бо хто в дорозі буває, той розуму набуває.
    Мій друг ще за два тижні до мандрівки в один із районів Одещини, який межує з Молдовою, вивчив інформацію про можливі маршрути так детально, неначе місяць волами їхатиме.

     

  • Що нам відкриє «Горизонт»

    Віднедавна двері в Європу для наших науковців широко відчинені: 20 березня Україна стала повноправним членом європейського дослідницького простору, підписавши угоду про участь у рамковій програмі з наукових досліджень та інновацій ЄС «Горизонт-2020». Попередній переговорний процес був нелегким. Часто не стільки через позицію ЄС, скільки через нерозуміння українських міністерств. Однак відтепер Україна може використовувати всі фінансові можливості «Горизонту», а фонд програми становить 80 мільярдів євро, розробляти власні проектні пропозиції, формувати наукові консорціуми та отримувати фінансування як координатори проектів.