За даними експертів, 30—50% галузі телебачення та відеоконтенту контролюють нелегальні гравці. Збиток від цього державі й правовласникам становить приблизно 1 мільярд гривень на рік. У 2013-му Україна очолила «Список 301», до якого належать країни з найвищим рівнем піратства у світі, але у 2014 році експерти через лояльне ставлення до подій на сході нашої країни не включили її до цього списку.
Чи здатні ми найближчим часом позбутися такого сумного досягнення? На цю та інші теми напередодні Міжнародного дня інтелектуальної власності «УК» бесідує з головою Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) Аллою ЖАРІНОВОЮ.
— Пані Алло, чи готова Україна до повноцінного входження у світовий ринок інтелектуальної власності?
— Активно працюємо над імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема глави «Інтелектуальна власність», та над узгодженням українського законодавства з європейськими нормами. Спільно з Укрпатентом опрацювали пакет відповідних змін у вітчизняне законодавство. Зокрема розробили проект закону, який передбачає внесення змін до семи основних законодавчих актів (п’яти законів, Цивільного та Господарського кодексів), що регулюють діяльність у сфері інтелектуальної власності. Плануємо завершити роботу над ним у липні цього року.
Усі показники роботи експертизи Українського інституту промислової власності (Укрпатент) відповідають світовим стандартам для патентних відомств, заклад повністю готовий до ведення такої діяльності. Маємо можливість працювати в статусі міжнародного пошукового органу та органу міжнародної попередньої експертизи відповідно до Договору про патентну кооперацію. Проект відповідної постанови про початок роботи вже підготовлено та, сподіваємось, найближчим часом його розглянуть і Кабінет Міністрів ухвалить цей проект, що дуже важливо для якнайшвидшого старту.
— Європейські країни подають нам приклад роботи без паперів. Чи готове ваше відомство працювати в електронному режимі?
— Ми відновили роботу стратегічно важливого ресурсу для повноцінного ведення наукової діяльності — цифрову патентну бібліотеку. З паперового друку на електронні носії переведено вихід офіційних бюлетенів «Промислова власність» і «Авторські та суміжні права», забезпечено електронне видання «Річного покажчика до офіційного бюлетеня». Впровадження електронного документообігу дасть змогу зменшити операційні витрати. Зараз ДСІВ розробляє законопроект, який міститиме відповідні норми, що уможливлять перехід на повний електронний режим взаємодії та спілкування із заявниками (електронне подання заявок, проведення експертизи та видача охоронних документів).
— Наскільки відкрито працює ваше відомство?
— Найперше, що могли помітити постійні користувачі нашого офіційного веб-сайту, це оприлюднення рішень Апеляційної палати, які тепер є у вільному доступі, чого не було раніше. На офіційних веб-сайтах також відкрито вільний доступ до відомостей з держреєстрів об’єктів інтелектуальної власності: патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, свідоцтва на знаки для товарів і послуг тощо. Є змога шукати об’єкти інтелектуальної власності за ключовими словами.
Спільно з Укрпатентом працюємо над систематизацією та повнотою даних, які є у вільному доступі. На черзі підключення відомостей ще з кількох держреєстрів, зокрема свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та договорів, що стосуються права автора на твір. Постійно зустрічаємося з представниками громадськості та бізнесових кіл.
— Які реальні кроки служба здійснює, щоб Україну виключили із «Списку 301».
— Ми розпочали ефективний аудит програмного забезпечення в держорганах виконавчої влади і легалізацію відповідних комп’ютерних програм (одна із вимог США до України в контексті «Списку 301»). Розроблено два законопроекти, що стосуються захисту авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет, а також регулювання діяльності організацій колективного управління.
За якою методикою, які інструменти були задіяні раніше для визнання країни піратською, — нам не відомо. Тому спільно з міжнародними фахівцями розпочали розробку методології оцінювання рівня піратства в Україні. Це дасть нам змогу отримати об’єктивну картину порушення прав інтелектуальної власності в нашій державі.
Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Алла ЖАРІНОВА. Народилася у Кіровограді. Здобула вищу освіту в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, Міжгалузевому інституті підвищення кваліфікації кадрів при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» та Одеській національній юридичній академії. Доктор економічних наук зі спеціальності «економіка та управління національним господарством». Працювала директором Держпідприємства «Український інститут промислової власності» (2001—2012 рр.), у 2013—2014 роках — директором Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), а потім проректором з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку КНУБА. Із 5 листопада 2014–го — голова Держслужби інтелектуальної власності України.
Ми в Google+