Турбуючись про щасливе дитинство своїх дітей, батьки мають дуже відповідально ставитися до всього того, що стосується малечі. Особливо коли йдеться про їжу, одяг та іграшки. Тож чим варто годувати дітей, як їх вдягати і чим гратися? Пропонуємо вам поради фахівців.  

Вервечка автівок на вулиці Зеленій, що на виїзді зі Львова в напрямку до Івано-Франківська, зупинилася надовго: почергово однією смугою маневрували ті, хто їхав до центру, і ті, хто прагнув вирватися зі спекотного міста. Водії нервово виглядали з вікон, перепитуючи в тих, хто попереду, про причини тривалої затримки. Заспокоїли перехожі, мовляв, попереду дорогу ремонтують. У водія та пасажирів, які постійно їздять у згаданому напрямку, від несподіванки аж дух захопило: нарешті у дорожників дійшли руки до цієї горе-дороги.    

У сільській місцевості на Вінниччині, напевне, немає жодної родини, яка не постраждала під час Голодомору. Більшовики не забули подолянам, що вони наповнювали лави Армії УНР та у повстанських загонах виборювали право бути господарями на своїй землі. Тож голодним терором вибивали свідомих господарів, перетворюючи селянство на покірний «гвинтик» в чужій йому ідеологічній та економічній системі.

У «Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Вінницька область» зазначено, що документально підтверджується зменшення за цей період кількості населення області на 531 025 осіб.

Нещодавно по телебаченню бачив сюжет про те, що в Росії ухвалили новий закон, за яким усі власники квартир, які зробили в них перепланування, частково або повністю знесли стіни, мають обов’язково це узаконити. А хто цього не зробить до визначеної дати, муситиме сплатити чималий штраф. Відомості про мешканців, які робили перепланування у квартирах, мають подавати ЖЕКи. Дуже правильний закон, я переконаний. Адже люди зайвий раз подумають, перед тим як узяти дриль або молоток у руки.

А що ж у нас? Мешкаю в кооперативному будинку, член його правління. А багато сусідів увесь час роблять нові й нові ремонти з переплануванням у квартирах. Стіни руйнуються, на них з’являються великі тріщини. Страждають не лише їхні безпосередні сусіди, а й руйнується увесь будинок. Та на особисті звернення сусіди не реагують: «Наші квартири, що хочемо, те робимо!»

Неодноразово писав на них скарги до різних інстанцій, але отримую лише формальні відписки. Ніхто чомусь не хоче навіть спробувати притягти винних до відповідальності. Тож хочу знати, коли й у нас приймуть закон на кшталт російського. Аби заборонити вандалам руйнувати стіни. Адже перед тим як щось зламати, не зайве подумати, як це може вплинути на сусідні приміщення і на будинок загалом.

Г. ОЗЕРНИХ,  м. Херсон

Українців, які щодня в години пік змушені користуватися громадським транспортом, важко чимось здивувати. Люди вже звикли до того, що переважна кількість водіїв вважають автобус, яким керують, учасником дорожніх перегонів. Перемогти — означає обігнати маршрутку, яка їде попереду, і набрати якомога більше пасажирів. А на зауваження тих, хто хоче безпечно доїхати до потрібної зупинки, водії в кращому разі відмовчуються. Часто ті, хто на власному автомобілі їдуть поряд з маршруткою і бачать, як вона легко обганяє легкові авто, обурюються: стільки людей у салоні — і така швидкість!  

Курці справді дорогі. Тому що це наші друзі, родичі, колеги. Ми щиро зичимо їм довгих років життя, і нам сумно бачити, як вони самі вкорочують собі віку. А ще дорогі, бо недешево обходяться сімейному бюджету. Опитування, проведене мною в рідній редакції, показало, що середній редакційний курець викурює пачку цигарок за день. Коштує вона від 10 до 15 гривень. Помножимо на 365 днів. Виходить, що мої соратники витрачають на цигарки від 3,5 до 5,5 тисячі гривень на рік (а ще додайте запальнички, жуйки для відбивання запаху, відбілювач для зубів тощо — допишіть самі). 

«Забирайте нас додому, таке лікування нас не влаштовує», — так останніми роками частенько заявляли групи чорнобильців із Рівненщини, які прямували на санаторно-курортне лікування й оздоровлення туди, куди міністерство скаже. Тобто долали сотні чи й тисячі кілометрів, витрачаючи кошти, які можна було б використати на організацію лікування та оздоровлення на місцевій матеріальній базі або у профільних санаторіях сусідніх областей. 

Від погодних умов першого літнього місяця значною мірою залежить доля майбутньої хліборобської ниви. Адже все, що у травні зійшло, відцвіло і зав’язалося, у червні також потребує тепла і вологи. «Червень замовляє урожай. Що вродить у полі, буде у стодолі», —  стверджує народна мудрість. Традиційно обряд цих замовин хлібороби здійснювали першого дня місяця — на Івана Довгого. Цього дня як тільки сходило сонце, трударі виходили в поле зі сплетеними з гілок молодої верби колесами. Ці колеса вони котили межами, примовляючи: «Котися, колесо, котися — нехай нива колоситься!» Якщо цей день буде погожим, упродовж місяця пройде кілька злив, сподівайтеся на гарний урожай огірків. Навпаки, якщо йтиме дощ — увесь місяць буде сухим. 

Кілька днів тому зателефонували з Глухівської райдержадміністрації з пропозицією, як і торік, узяти участь у традиційному травневому вшануванні пам’яті Тараса Шевченка. Саме територією цього району пролягала остання дорога труни з прахом Кобзаря, коли він назавжди повертався на Чернечу гору під Каневом. Тож у селі Шевченкове з минулого року відновили традицію проведення пам’ятних заходів. 

Слід віддати належне Інтернету, що не дозволяє приховати від світової спільноти талант, хоч би в якій країні жив його власник. Для Google та Yandex не існує міждержавних кордонів і табелів про ранги, умовностей і формальностей.

Показовий приклад — скромний пітерський фізик Григорій Перельман, позбавлений будь-яких особистих амбіцій, але запрограмований на грандіозні відкриття. Саме математична спільнота відшукала у всесвітній мережі його розв’язок теореми тисячоліття — Пуанкаре і проголосила дивакуватого винахідника одним зі ста геніїв сучасності. Від мільйона доларів, передбачених за цей винахід Міжнародним математичним інститутом Клея, Перельман відмовився, проте його відкриття стало надбанням і знаряддям світової фундаментальної науки.