Сьогодні мало кого здивуєш протухлим інформаційним «фаршем», яким частує глядачів більшість національних телеканалів. Звичними стали насамперед кримінальні сюжети, повідомлення про життя-буття геїв, лесбіянок, узагалі осіб без певної статі. Причому це видиво подається у найбільш зручну для громадян пору — перед робочим днем, увечері, на вихідні.

Ось і цими днями телевізійники одного з популярних українських каналів зранку запропонували набір сюжетів, з-поміж яких найбільше часу віддали зібранню… гопників. Останні гарцювали вихідного дня на Хрещатику, аби нагадати середину 1990-х років, коли процвітав рух гопництва, продемонструвати, як вони колись неохайно шпацирували у спортивних штанях, зношених кросівках, лузаючи насіння та чіпляючись до перехожих. 

Формування і налагодження роботи системи державної реєстрації прав на нерухомість закінчено, і громадянам більше не потрібно годинами стояти в чергах. Наступним етапом повинна стати реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, яка почнеться вже з першого липня. Про це на прес-конференції, яка пройшла в понеділок у Будинку уряду і була присвячена пріоритетним напрямкам діяльності Міністерства юстиції на цей рік, розповів очільник відомства Олександр Лавринович.
«Період інформаційної протидії, яка виникла з моменту впровадження в Україні єдиної загальнодержавної системи реєстрації всіх майнових прав, минає, — розповів міністр. — Коли немає аргументів, на які справді можна вказати, вигадувати їх регулярно досить складно. Наприклад, говорити про черги, коли працюють веб-камери у всіх відділеннях і можна будь-якої миті подивитися, що там відбувається». 

Шістдесят гривень за вхід — і ні в чому собі не відмовляйте. Їжте органічну їжу по 30 гривень за порцію або жуйте звичайні шашлики по 25 гривень за 100 грамів, запиваючи шампанським. Купуйте дизайнерські краватки, кераміку, сумки, блокноти, прикраси. Чай і кава, щоправда, безплатно — від спонсорів заходу.  

Сполучені Штати Америки — країна, куди малюків з України за останні роки всиновлено найбільше. Так, протягом 2012-го саме до США поїхали 60%, або кожен другий хлопчик чи дівчинка, всиновлені з нашої країни за кордон. З них кожен четвертий малюк — з особливими потребами. Зазвичай це діти із синдромом Дауна, ВІЛ-інфекцією, хворим серцем чи судинами та іншими важкими, а часом і невиліковними хворобами.
 

Щорічну акцію «За чисте довкілля» міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький відзначив благоустроєм краєвидів довкола Дністровської ГАЕС. Разом з ним на виїзному суботнику трудилися працівники міністерського апарату, керівники Чернівецької облдержадміністрації, ПАТ «Укргідроенерго» і Дирекції з будівництва цього найпотужнішого гідроакумулятора Європи: прибирали територію, висаджували дерева.  

На початку лютого Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді — можна сказати, ключовий етап запровадженої з 2011 року в рамках ініційованої Президентом країни судової реформи процедури добору претендентів на посаду судді вперше. Впродовж шести місяців відібрані наприкінці минулого року за результатами анонімного тестування кандидати пройдуть таку підготовку на базі чотирьох провідних юридичних вишів держави: в Національному університеті «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», Національному університеті «Одеська юридична академія» і на відповідних факультетах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Львівського національного університету ім. Івана Франка.  

Щойно природа зачула наближення березневого тепла, як у Львові почали лунати цюкання сокир і дзижчання бензопил. Це комунальники, поки дерева не прокинулися від зимової дрімоти, масово розпочали їх підготовку до весни: обрізають сухі гілки, формують крони. Така турбота про дерева (а Львів не належить до міст, де кількість зелених насаджень оптимальна) мала б тішити. Бо ж гарні, доглянуті каштани й липи — це й окраса вулиць, і затінок у спеку, і чисте повітря, яким дихають городяни. Та насторожує варварське ставлення до цього відповідального завдання, нехтування елементарними вимогами догляду за рослинами.  

Ще не стерлися з пам’яті людей похилого віку часи, коли українські базари, підходи до кінотеатрів та стадіонів були забиті безногими, безрукими, присмаленими у танках та на протитанкових батареях переможцями. Вони грали медалями в «цок» на гроші і з гуркотом переміщалися на дощечках за допомогою крадених у тодішньої влади 412-х шарикопідшипниках, які ніде не продавались.
Я їх, Героїв, запам’ятав з трирічного віку — ми зростом були однакові, з ними було цікаво, бо вони жили весело, гуртом. Хоч сім’ї від героїв-інвалідів уже втомилися — зайвий рот у ті роки був критичним.

Десяток сухих нудних тичок — ось і все, що залишилось біля нашого теремківського озера після чергового дня довкілля. Кілька років тому ці берізки садили з помпою, за участі народного депутата, керівників районної влади й інших солі-і-ідних дядечків та гарних дівчат «з комсомольським» (чи як там зараз кажуть) завзяттям.  
І так у всій Україні. Саджанці, поспіхом увіткнуті в землю людьми, які і зеленого уявлення не мають про те, як треба садити дерева, гинуть сотнями, тисячами.

У цьому запевнив учасників відеоконференції, яка відбулася в Будинку уряду, міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Поспілкуватися в онлайн-режимі з очільником міністерства, головою Держагентства з управління зоною відчуження Володимиром Холошею, ректором Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександром Бондарем мали нагоду чиновники, журналісти і громадськість Дніпропетровська, Харкова, Львова й Одеси.