Новий формат підготовки до сезону у вигляді турніру найсильніших клубів України і Росії був започаткований торік влітку. Тоді квартет учасників склали київські динамівці і гірники, а також московський «Спартак» і «Зеніт». Команди помірялися силами в рідних стінах і в гостях, причому клуби однієї країни між собою не зустрічалися. Показавши швидку, агресивну і результативну гру, переможцем Об’єднаного кубка стали підопічні Олега Блохіна.

Значна частина призового фонду, яка дісталася киянам, виявилася з гірчинкою. Адже Олег Гусєв з партнерами вкрай невдало розпочали  національний чемпіонат, зі старту відпустивши у відрив не тільки головного конкурента — «Шахтаря», а й «Металіста», «Дніпро» і навіть одеський «Чорноморець». 

Свого часу вирішальні матчі традиційних змагань, які наприкінці січня проходили під дахом московського манежу «Олімпійський», збирали по 30 тисяч глядачів. Звісно, аншлаг траплявся, коли у фіналі зустрічалися непримиренні суперники — «Спартак» і київське «Динамо». Тренерська дуель Валерія Лобановського і Олега Романцева, незабутні футбольні мініатюри у виконанні Андрія Шевченка і Федора Черенкова — все це сприймалося палкими прихильниками популярної гри «на ура».
На початку нинішнього століття провідні клуби України і Росії втратили інтерес до турніру, який проходив під дахом манежів на штучному покритті. Згодом «Кубок Співдружності» перетворився на змагання молодіжних збірних і переїхав з Москви до Санкт-Петербурга. Цього року головний приз виборювали молоді футбольні таланти з республік колишнього Союзу. Нашу країну представляла команда під керівництвом Сергія Ковальця. 

Чотири роки тому канадський Ванкувер виявився для наших спортсменів не надто гостинним. Із столиці зимової Олімпіади збірна України повернулася з порожніми руками, не здобувши жодної нагороди. Нагадаю, що на дебютних для молодої держави Іграх-1994 в Ліллехаммері і в Турині-2006 українські спортсмени по два рази піднімалися на п’єдестал. У японському Нагано синьо-жовта дружина виборола одну медаль.
Різко змінити ситуацію на краще спробують наші найсильніші майстри зимових видів спорту на Олімпіаді-2014, яку вперше в історії прийматиме Росія. Одинадцять комплектів нагород розігруватимуть на трасах лижно-біатлонного комплексу «Лаура» у передмісті Сочі. У п’яти видах програми, де виступатимуть представниці так званої слабкої статі, а також у змішаній естафеті шанси наших стріляючих лижниць піднятися на подіум досить переконливі. 

Щоразу в передолімпійський час ми покладаємо великі надії на встановлення миру на землі. Про важливість олімпійського принципу для сучасної України годі й казати. Саме такий  настрій  панував у Холі чемпіонів НСК «Олімпійський» під час урочистих проводів української збірної на ХХІІ зимові Олімпійські ігри, які 7 лютого стартують у Сочі й покликані об’єднати мільярди людей з різних куточків планети.

Наприкінці січня в Бельгії стартував фінальний турнір чемпіонату Європи з футзалу. Новому наставникові Євгену Ривкіну, який торік змінив біля керма національної збірної України Геннадія Лисенчука, на шляху до Антверпена довелося серйозно похвилюватися. Сильним ударом по лідерських амбіціях українців на груповому етапі стала поразка від Словенії з рахунком 3:8. Посівши друге місце у групі, де, крім словенців, також виступали команди Англії і Туреччини, синьо-жовті змушені були добувати путівку на Євро-2014 у стикових поєдинках з Угорщиною. Обмінявшись домашніми перемогами (2:1 та 5:4), наша дружина пройшла далі за правилом виїзного гола.

У лютому погляди мільйонів людей у всьому світі будуть прикуті до Сочі, де пройдуть перші в історії Росії Олімпійські й Паралімпійські зимові ігри. Організатори невтомно наголошують: змагання стануть по-справжньому інноваційними. Однак головним на Іграх будуть не надсучасні спортивні об’єкти, не красива картинка телетрансляцій і навіть не встановлені рекорди — головними будуть глядачі. Від того, якими емоціями наповняться арени, значною мірою залежатимуть успіхи спортсменів і міжнародний імідж міста-господаря, а отже, сусідньої держави загалом.

Журналісти авторитетного видання «Команда» провели опитування, в якому взяли участь 16 представників усіх клубів української Прем’єр-ліги (15 гравців плюс головний тренер). Кращим гравцем чемпіонату України за підсумками минулого року вони назвали атакуючого півзахисника дніпропетровського «Дніпра» та національної збірної України Євгена Коноплянку. Друге місце з відчутним відставанням від переможця посів вінгер київського «Динамо» Андрій Ярмоленко, за ним розташувався нападник харківського «Металіста» Марко Девич, а замкнули п’ятірку лідерів Роман Зозуля («Дніпро») і Даріо Срна («Шахтар»). 

Для людини, народженої в рік Коня, характерно те, що вона завжди намагається розв’язувати проблеми, що виникають, а не просто уникати їх, як роблять багато наших знайомих. «Коні» володіють необхідним потенціалом, щоб бути гідними лідерами, що надихає тих, хто навколо.

Сказане повною мірою стосується фехтувальниці Ольги Харлан. У 2008 і 2009 роках експерти Національного олімпійського комітету України визнавали  вродливу миколаївську дівчину найкращою спортсменкою року. Відзнака абсолютно заслужена: адже саме неймовірна жага до перемоги 18-річної красуні допомогла четвірці українських шаблісток здобути олімпійське «золото» на літніх Іграх-2008 у Пекіні. Рік, що минає, теж став тріумфальним   для учениці заслуженого тренера країни Артема Скорохода. 

Нинішня осінь приготувала вболівальникам чимало несподіванок і цікавих сюжетних поворотів. Починалося все — гірше важко уявити. Несподівано на самому початку кубкового шляху зійшов з дистанції, здавалося б, міцний середнячок української прем’єр-ліги — донецький «Металург». Далі — більше. За старі гріхи контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА виключив з розіграшу Ліги чемпіонів харківський «Металіст». Так ще до початку групових турнірів наш сикстет перетворився на квартет. 

Щоб потрапити до кола обраних, гірникам на фініші групового турніру треба було на Британських островах зіграти не гірше, ніж їхній головний конкурент — німецький «Байєр» — в Іспанії. Це завдання підопічним Мірчі Луческу виявилося не до снаги. Попри те, що манкуніанці за тур до завершення розіграшу забезпечили собі місце в плей-оф, вони мали на меті зберегти за собою перший рядок турнірної таблиці.