Словосполучення «нішеві культури» хоч і не нове, однак і не з давніх аграрних часів. Ідеться про стратегію й тактику сільськогосподарських виробників, які роблять ставку на вирощування не однієї-двох чи навіть трьох провідних культур, а ще кількох, які слугують своєрідним страховим фінансовим кругом у разі неврожаю традиційних пшениці, соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків. Хоч, за великим рахунком, немає жодних гарантій, що через десяток-другий років до цього списку не потраплять саме вищеназвані культури, а ті, що раніше були нішевими, не перейдуть у розряд провідних.

Чи всі можливості, які відкривали влітку місця відпочинку, нарешті звільнено від більшості обмежень попереднього коронавірусного періоду, використано? Що на організаторів і надавачів послуг чекає попереду?  Це з’ясовував кореспондент «Урядового кур’єра» на Закарпатті.

Важливість споживача для економіки держави, в якій живе, — доконаний факт. У більшості розвинених країн ЄС і в Сполучених Штатах людину, яка часто ходить в магазин, кав’ярню чи майстерню, визнано основним економічним інвестором. Розрахунок, оприлюднений Єврокомісією, свідчить: 57% економіки ЄС за витратами формують саме споживачі, які постійно купують товари чи послуги.

Ніде правди діти — наші співвітчизники звикли до думки, що імпортне завжди краще за вітчизняне. Важко буває їх переконати, що це не завжди так, а у випадку з вином — взагалі найчастіше не так. Принаймні в нас.

Питання цін на продовольство знову виходить на перший план. Зокрема, на вітчизняному ринку овочів та фруктів ситуація невтішна: загалом ціни кусаються, а асортимент невеликий, зі значною часткою імпорту. Так, ціни на кісточкові фрукти шокують, і вітчизняні абрикоси коштують так само, як імпортні персики. Основна причина тут — погодні умови.

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів». Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

У розпал аграрного сезону ціни на овочі та фрукти залишаються високими, набагато вищими, ніж торік, і відчутно б’ють по гаманцю. Щоправда, з тезою, на якій наголошують деякі ЗМІ, нібито на ринку ціни нижчі, ніж у магазинах, не можна цілковито погодитися. Часто трапляється й навпаки, якщо купувати не в селян, а в перекупників, про яких скажемо окремо.

Як повідомляє ФАО (організація ООН з питань продовольства та сільського господарства), триває невпинне зростання індексу продовольчих цін, який ця організація розраховує щомісяця. Так, у квітні поточного року він зріс на 1,7% проти березня, а в березні зростання було більшим порівняно з лютим — аж на понад 30%!

Днями одразу три області залишили «червону» зону карантину: Чернівецька, Львівська та Одеська. І ще кілька регіонів найближчими тижнями чи навіть днями зможуть послабити карантинні обмеження. Та місцева влада не має втрачати пильності і має швидко реагувати на зміну ситуації, якщо таке станеться. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання уряду.

В Україні вже третій рік поспіль діє вільний ринок електроенергії для промислових споживачів, компаній та підприємств. Отже, кожне з них має право обирати з-поміж великого переліку того постачальника електроенергії, який буде йому до вподоби. Однак на практиці буває, що правильно обрати компанію-постачальника електрики непросто. Тому для підприємств і компаній, які лише збираються це зробити, стануть у пригоді поради «Урядового кур’єра».