Питання цін на продовольство знову виходить на перший план. Зокрема, на вітчизняному ринку овочів та фруктів ситуація невтішна: загалом ціни кусаються, а асортимент невеликий, зі значною часткою імпорту.

Так, ціни на кісточкові фрукти шокують, і вітчизняні абрикоси коштують так само, як імпортні персики. Основна причина тут — погодні умови.

Погода все зіпсувала

Садівники виправдовуються: погода зіпсувала не менш як третину очікуваного врожаю, на Херсонщині через пізні морози навесні вціліла не більш як половина. У багатьох власників приватних садиб абрикоси у дворах цього літа зовсім не плодоносили. Приблизно така сама ситуація і зі сливами, виноградом тощо.

Не краще й з овочами. Скажімо, через надмірні опади навесні — на початку літа і тривалу посуху в подальший період не вродила в достатній кількості цибуля, а та, що вродила, потерпала від хвороб. Через це, наприклад, на Дніпропетровщині урожай цибулі виявився удвічі меншим від торішнього, в інших областях достовірної інформації поки нема, але, на думку сільгоспвиробників, ситуація якщо й ліпша, то не набагато.

Мало того, посівні площі під цибулею цьогоріч були на 20% меншими за торішні. Відповідно ціни на цей овоч не лише високі зараз, а й зростатимуть восени, прогнозують експерти ринку.

Дорогі баклажани та деякі види капусти — цвітна, броколі тощо. До речі, такої капусти навіть за високими цінами у продажу дуже мало. А білокачанну можуть накрити ранні морози, адже через погодні катаклізми терміни її визрівання змістилися.

Дорогий і буряк, і тут роль відіграла погода: сіють його доволі пізно, на початку червня, тож рясні дощі вже пройшли, і насіння потрапило в суху землю, урожай відповідний.

Картоплі багато, але вона дуже відрізняється за ціною та якістю, і одне з одним далеко не завжди пов’язане. Річ у тім, що через погодні умови велика частина картоплі виявилася некондиційною, але і погана, і добра потрапила на ринок. 

Єдиний виняток із загальної тенденції — яблука. Директор Української плодоовочевої асоціації Федір Рибалко зауважує, що для них погодні умови цього року загалом сприятливі — хоч ранні сорти спіткала доля абрикосів та слив, але є надія на пізні. Урожай очікують навіть більший, ніж рекордного 2018 року. Відповідно і ціни очікувано мають бути істотно нижчими, ніж торік, але не зараз, а після появи на ринку пізніх сортів. На зниження ціни має вплинути і багатий урожай у сусідів — Молдові, Польщі тощо.

Дещо про рентабельність

Недавно директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, посилаючись на дані Державної служби статистики, наголосив, що минулого аграрного сезону (з 1 липня 2020-го по 1 липня 2021 року) рентабельність виробництва насіння соняшнику сягнула майже 40%. Це найбільше з-поміж усіх видів сільськогосподарської продукції (наприклад, зерна — 20%, овочів — 8,3%) і значно вище, ніж попереднього аграрного сезону (23,5%). Натомість виробництво цукрових буряків збиткове вже третій рік поспіль, чим спричинені подорожчання цукру та його можливий дефіцит.

Загалом рентабельність виробництва певного продукту та його ціна пов’язані, але є й винятки. Скажімо, у тваринництві невелику рентабельність спостерігаємо у свинини (2,6%, минулого сезону було 4,7%), а виробництво м’яса великої та малої рогатої худоби, птиці та яєць виявилося збитковим, як і торік. Натомість виробництво молока досить прибуткове — приблизно 20% рентабельності.

Тоді чому свинина подорожчала так само, як яловичина та курятина, а молоко не подешевшало? Щодо молока пояснення є: молокопереробні підприємства нарікають на дефіцит сировини — сирого молока, через це змушені піднімати ціну на неї. Звідси й висока роздрібна ціна.

А ось стосовно свинини тваринники наголошують на подорожчанні кормів та ветеринарних препаратів. Можливо, що оператори ринку свинини вирішили просто не відставати за ціною від продавців інших видів м’яса.

Пристрасті навколо олії

Найцікавіша для пересічного покупця ситуація з олією. Чому звичний продукт раптом перетворився на предмет розкошів, що стало навіть приводом для жартів? Тут пояснення теж є, хоч і доволі складне.

Як зазначає Юрій Лупенко, зростання цін на сільськогосподарську продукцію минулого аграрного сезону (з 1 липня 2020-го до 1 липня 2021 року) не вплинуло на загальну рентабельність сільськогосподарських підприємств. Вона лишилася на рівні попереднього сезону. На світовому ринку внаслідок глобальних чинників склалися надзвичайно високі ціни на олію, що спричинило зростання цін на внутрішньому ринку на понад 30%.

Тож виробники соняшникового насіння почали збувати свій продукт за кордон за ціною, яку не могли запропонувати багато вітчизняних виробників олії. А ті, хто зміг, мусили відповідно до ціни сировини підвищувати ціну на готову продукцію.

Зараз, зауважує науковець, попит на олійну сировину за кордоном послабшав в очікуванні нового урожаю олійних у світі, який передбачається кращим за торішній, зокрема і в Україні (імовірно, на 20%, а то й більше). Тобто очікується зростання пропозиції на тлі певного зниження попиту. Відповідно у нас ціна олії вже зменшилася на кілька копійок, а з новим урожаєм очікують її подальше зниження.

Та оптимізм трохи псують дані, що нині закупівельні ціни на соняшникове насіння не знижуються. Навпаки, вони сягнули понад 16 тисяч гривень за тонну, тоді як торік тієї самої пори року ледве перевищували 10 тисяч. Щоправда, цю цінову вакханалію може припинити поведінка закордонних покупців — вони купують вже набагато менше і з-поміж пропозицій обирають найвигідніші, далеко не завжди з України.

Скажімо, Індія скоротила закупівлю соняшникової олії майже у два з половиною раза, з 175,7 до 71,8 тисячі тонн. Адже у світі існують соєва, пальмова та інші олії, динаміка цін на які не завжди збігається з нашою соняшниковою.

Мусимо додати, що, на думку деяких експертів, у стрибку цін на олію винні не лише об’єктивні чинники. Експерт-аналітик Борис Кушнірук вважає, що тут далася взнаки картельна змова виробників олії з торговельними мережами. Він порівняв ціни у крамницях Берліна та Києва: там вона коштує трохи менше за два євро, у нас — понад два євро. Багато яка олія на світових ринках походить з України, але за кордоном продається дешевше навіть з урахуванням транспортних витрат.

Чи насправді тут є якась змова, нині сказати важко, адже серйозного розслідування з цього приводу не вели. Та вже факт відсутності цього розслідування наводить на думку, що змова таки є, і до неї можуть бути причетні чиновники з відомств, яким належало б контролювати ситуацію на ринку.

Зауважимо, що уряд намагався вжити заходів для виправлення ситуації, зокрема обмежити експорт олії, але наштовхнувся на одностайний опір сільгоспвиробників та операторів ринку. 

Атракціон небаченої дешевизни

Останнім часом можна побачити чимало публікацій про здешевлення продуктів харчування. Аж починаєш нарікати на нестачу спостережливості чи дефекти зору — мовляв, пишуть, що подешевшало, а я чомусь не побачив.

Та не картайте себе — здешевшання здебільшого побачити нелегко. Адже за липень споживчі ціни знизилися не більш як на 10%, а на фрукти — аж на 0,5%. Загалом зниження споживчих цін у липні проти червня становило 0,1%, і то лише за рахунок цих двох позицій.

Щоправда, згодом, на думку Юрія Лупенка, зниження має бути істотнішим за рахунок масового надходження на ринок продукції нинішнього урожаю. Але з огляду на малі обсяги цьогорічних овочів та фруктів аж надто масового надходження та значного здешевлення все одно не буде.