Від колег неодноразово траплялося чути, що новий прокурор Одеської області, як ніхто до нього на цій посаді, налаштований на співпрацю із мас-медіа. Він, мовляв, готовий ділитися будь-якою інформацією в тих межах, що дозволяє професія. Свідченням такої відкритості може бути і його інтерв’ю для «Урядового кур’єра». Чи не головним клопотом свого відомства він вважає повернення бодай дещиці “золотих” одеських земель, що розповзлися по кишенях аферистів за останні 20 років.  

Днями в обідню перерву мої колеги відвідали фан-зону на Майдані Незалежності. Розповіли, що побачили там багато молоді. Воно й не дивно: літо-канікули, а ще наші підлітки активно цікавляться спортом, нехай і в ролі вболівальників. У багатьох була футбольна символіка, проте… Пляшка пива та цигарка, на жаль, також зовсім не дивні речі в руках у хлопців і дівчат. Пиво продається там чи не на кожному кроці.  

На думку експертів, ювенальне законодавство має стосуватись насамперед неповнолітніх правопорушників, а також дітей, чиї права тією чи іншою мірою не дотримуються. Якщо потреба в першому очевидна, то друга частина викликає дискусії, а також побоювання, що це може стати засобом тиску на батьків та спричинити появу чергової корупційної схеми. Адже ніхто не буде застрахований від того, що дитину з сім’ї зможуть забрати під будь-яким приводом.  

56% дітей вважають, що в Україні порушується право на захист від жорстокості, від знущання, брутального поводження. Це з’ясувалося в ході дослідження «Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років Незалежності». А захищати підлітків є від чого. Опитування показало, що 10% дітей віком від 10 до 17 років — а це понад 800 тисяч — зазнають фізичного насильства у родинах.  

Хто хоч раз у житті був на кордоні, той назавжди запам’ятав це відчуття: невловимо витає дух незвіданого і прихованої небезпеки… Бо тут — ще твоя, українська земля, а через десяток метрів — уже чужа, іншої держави. І якщо тут ти — громадянин, права якого захищає Конституція, то там — лише гість. І ще невідомо, чи завжди бажаний.  

Якщо те, про що говорив на прес-конференції Генеральний прокурор Віктор Пшонка стане реальністю, то з нинішнього дня підприємці мають з полегшенням зітхнути. У цьому випадку без перебільшення можна стверджувати, що вперше з часів проголошення незалежності буде покладено край свавіллю силових структур стосовно бізнесменів і підприємців. Зокрема це стосується недопустимості зловживання застосовуванням спеціальних засобів спецпідрозділами, які одержали в народі назву «маски-шоу». Коли озброєний до зубів спецпідрозділ вривався  на підприємство чи  в організацію, клав усіх гамузом на підлогу, а інші представники силових структур починали виїмку.  

Нинішній рік Держприкордонслужба почала динамічно. У зв’язку з проведенням у нашій країні матчів фінальної частини Євро-2012 прикордонникам довелося активізувати співпрацю з національними структурами та закордонними колегами. Поліпшилися умови перетинання кордону з Росією жителями прикордонних регіонів, що також додалося роботи охоронцям рубежів.

Водночас у відомстві успішно продовжують упроваджувати інноваційні підходи за всіма напрямками роботи. Аби дізнатися про здобутки й проблеми Держприкордонслужби напередодні Дня прикордонника, спілкуємося з головою відомства, генералом армії України Миколою ЛИТВИНОМ. 

Спецоперація біля села Кошари під Одесою стала ганьбою для міліцейських стратегів і трагедією для рядових виконавців. Торік, у ніч з 29 на 30 вересня, при невдалій спробі затримати бандитів на чолі з чеченським кілером Асланом Дикаєвим, загинули 21-річний боєць спецпідрозділу «Беркут» Віктор Кожеко і 40-річний працівник ДАІ Олександр Розмаріца. Ще чотири міліціонери були поранені.    

У більшості пересічних людей це жахіття ХХІ століття асоціюється із країнами Близького Сходу, де нестабільна політична ситуація, або із джихадом  екстремістських ісламських угруповань проти «невірних», до яких вони зараховують США та європейські держави. Проте як свідчать події останніх років, навіть країни, що раніше не входили до «групи ризику», не застраховані від проявів екстремізму. Так, торік влітку назви селищ Шубарші і Кенкіяк, що в Актюбінській області Казахстану, стали відомі всьому світу. Приводом до трагічних подій стало затримання тамтешнього прихильника «чистого ісламу». Обурена місцева громада салафітів розпочала полювання на поліцейських, яких убивали привселюдно. Групу спецназу, надіслану туди владою, розстріляли впритул. Для знищення  екстремістів змушені були залучити полк внутрішніх військ та спецзагін із важкою технікою, вертольотами і літаком. Тоді більшість бойовиків-салафітів було вбито, а тих, які вижили, засудили на довгі терміни ув’язнення. Десятки людей  загинули також внаслідок терактів  салафітів у казахських містах  Астана, Актобе, Джамбул.  

Відтепер видаляти різного роду зелені насадження будь-яка будівельна компанія може без додаткових рішень місцевої влади. Цьому посприяла постанова Кабміну №349, яка регламентує зміни до порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.