Торік за підтримки вищого керівництва України та міської ради Києва було засновано громадський фонд «Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Мета його існування — спорудити до 2021-го, 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, меморіально-музейний центр Голокосту. До складу наглядової ради увійшли Київський міський голова Віталій Кличко, відомі у світі політичні діячі: екс-президент Польщі Александер Квасьнєвський, колишній глава зовнішньополітичного відомства ФРН Йошка Фішер, екс-сенатор від США Джо Ліберманн і бізнесмени-філантропи. Очолив раду колишній радянський дисидент, політичний і громадський діяч Ізраїлю Натан ЩАРАНСЬКИЙ.

Завзяття, з яким Угорщина намагається дискредитувати Україну і нашкодити їй через новий закон про освіту, викликає обурення і подив. Будапешт, не шкодуючи дипломатичних зусиль, переконує Брюссель покарати Київ за те, що ми нарешті вирішили утверджувати державну мову в освіті, й денонсувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. «Вони відібрали право у всіх меншин використовувати їхню рідну мову під час здобуття освіти у віці понад 10 років. Це брутальне порушення прав людини, прав меншин і Угоди про асоціацію, тому на наступній сесії Ради асоціації з Україною ми повинні поставити це питання на порядок денний», — розповідав колегам глава МЗС Угорщини Петер Сіярто під час засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася на початку тижня в Люксембурзі. 

Про початок офіційної церемонії зустрічі Президента Республіки Мальта Марі-Луїз Колейро Преки жителі та працівники урядового кварталу дізналися першими. Протокол державного візиту вимагає чітких і вкрай гучних гарматних пострілів, які луна рознесла з Маріїнського парку. Приїздила до Києва поважна гостя на запрошення Президента Петра Порошенка. Хоча візит такого рівня був першим за історію дипломатичних відносин держав, їхнім главам цілком вистачило дня на проведення переговорів, зустріч із представниками ЗМІ та участь в українсько-мальтійському бізнес-форумі. 

Після емоційного виступу з трибуни Парламентської асамблеї Ради Європи Президент Петро Порошенко провів у Страсбурзі переговори з Генеральним секретарем РЄ Турбйорном Ягландом. 

Під час візиту до Страсбурга Президент Петро Порошенко зустрівся з новообраним головою Парламентської асамблеї Ради Європи Стеллою Кіріакідес. Її було обрано на цю важливу посаду після відставки попередника Педро Аграмунта, що відбулася в межах осінньої сесії організації. 

Чергова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи має бути змістовною як ніколи. Вона вже запам’ятається якщо не одіозними висловлюваннями щодо України президента Чехії Мілоша Земана — відомого у всій Європі послідовника політики свого російського колеги, то принаймні спробою прокрутити плівку історії на вісім десятиліть назад. 

Анкара не визнає анексії Криму й підтримує територіальну цілісність України. Про це під час офіційного візиту до Києва заявив Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. «Я ще раз запевнив пана Порошенка, що Туреччина й надалі підтримуватиме суверенітет України та її територіальну цілісність включно з Кримом. Ми не визнали й не визнаємо незаконної анексії Криму», — наголосив турецький лідер під час прес-конференції, яка відбулася по закінченні переговорів двох президентів. 

Європарламент вимагає від російської влади негайно і беззастережно звільнити та зняти всі звинувачення з лідерів кримських татар Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза і кримського журналіста Миколи Семени. Про це йдеться у відповідній резолюції, ухваленій під час пленарного засідання ЄП у Страсбурзі, яке відбулося в межах слухань щодо випадків порушень прав людини, демократії та верховенства права. 

Дискусії довкола нового закону про освіту, зокрема його мовної статті, досі не вщухають. Широкий резонанс спричинив пункт про мову освіти в середніх школах для дітей з родин нацменшин. Новий закон регламентує, що з 2020 року викладання мовами нацменшин у середніх школах здійснюватимуть лише до 5 класу. Потім навчальний процес вестимуть українською мовою, а рідну учні зможуть вивчати як предмет.  

Країни — учасниці «Східного партнерства» мають заручитися готовністю ЄС тримати двері відчиненими. Таку думку висловила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на відкритті щорічної конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства».