Які підсектори української економіки пріоритетні в переході до ринкових відносин в енергетиці та для об’єднання українського енергетичного ринку з європейським? Цьому питанню було присвячено нараду, в якій узяли участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, глава Представництва ЄС в нашій країні Г’ю Мінгареллі, а також представники українського уряду і народні депутати України, повідомляє прес-служба віце-прем’єра.

Як зберегти транзитну складову

Одне з критично важливих для України питань — забезпечення прозорого конкурсу на обіймання посад членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Учасники наради наголосили на важливості розблокування процесу добору кандидатів.

Підсектор енергетики, що потребує особливої уваги, — газотранспортний. Через певні чинники є нагальна потреба якомога швидше завершити анбандлінг НАК «Нафтогаз України» (анбандлінг — один із ключових принципів регулювання електроенергетики і нафтогазової галузі. Суть його полягає в тому, що власник інфраструктури може займатися діяльністю, пов’язаною з її управлінням, але не може водночас бути суб’єктом суміжного ринку — продавати або виробляти ресурси) і розробити умови конкурсу на визначення міжнародних партнерів ГТС, з якими Україна могла б ефективно співпрацювати. Це дало б змогу Україні зберегти важливу роль країни-транзитера. У цьому контексті Іванна Климпуш-Цинцадзе згадала позитивний досвід співпраці у висуненні кандидатів до наглядової ради ПАТ «Магістральні газопроводи України» й підтвердила, що наша держава зацікавлена в допомозі міжнародних партнерів у пошуку кандидатів на відкриті позиції в наглядовій раді Укренерго, як і в пошуку західних компаній-партнерів для співпраці з оптимізації управління вітчизняною ГТС.

Щодо пріоритетних законів у нафтогазовій галузі, то тут найшвидшого ухвалення потребують проекти законів 3096-д («Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі»), 4868 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо їх приведення у відповідність із Законом «Про ринок природного газу») та 5289 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо їх приведення у відповідність із Законом «Про ринок природного газу»).

Минулий рік заклав підвалини

Учасники наради оцінили значний прогрес у виконанні Угоди про асоціацію у сфері електроенергетики, зокрема ухвалення Закону «Про ринок електроенергії», яким закріплено принципово нову модель функціонування ринку. Г’ю Мінгареллі закликав українську владу оперативно ухвалити необхідні підзаконні нормативні акти, необхідні для належної імплементації цього закону.

Україна має ухвалити майже 200 підзаконних технічних регуляторних актів, розробляючи їх за експертної підтримки європейських колег. Глава представництва відзначив прогрес України в розвитку відновлюваних джерел енергії та підтримав ініціативи уряду з підвищення частки зелених видів енергії. ЄС готовий допомагати Києву в питаннях розроблення стратегії, що сприяла б ефективному розвитку цієї галузі.

Європейський дипломат наголосив, що положення чинного Кодексу України «Про надра» — перешкода для участі інвесторів, які потребують прозорого і недискримінаційного режиму ліцензування. Для експертної допомоги в цьому питанні ЄС попередньо спрямував 1,5 мільйона євро.

Говорячи про ядерну енергетику, Г’ю Мінгареллі наголосив, що регулятор у цій галузі має відновити свою незалежність і компетенції, обмежені 2014 року. Він підкреслив важливість ухвалення законопроекту №5550 «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», який імплементує директиву №2013/59/Євратом у частині питань регулювання діяльності з видобування й переробки уранових руд і запровадження ліцензування переробки уранових руд, радіаційного захисту, зменшення ризиків опромінення.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив, що 2017 рік був продуктивним щодо ухвалення законодавства в галузі енергетики, зокрема в межах виконання міжнародних зобов’язань України, і підтвердив готовність комітету активно працювати задля якнайшвидшої підготовки та ухвалення необхідного законодавства.