Переговори під час офіційного візиту Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з керівництвом цієї країни були конструктивними й результативними. З Прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном порушували питання торговельно-економічного співробітництва. Для цього потрібно відновити роботу відповідної міжурядової комісії. Постійно мають відбуватися й двосторонні бізнес-форуми. Прем’єр говорив про нелегкий період у реформуванні країни, про її довгоочікуване економічне зростання. У ІІІ кварталі — 1,8% ВВП. «Це означає, що українська економіка починає оживати», — пояснив Володимир Гройсман, запрошуючи угорський бізнес інвестувати в нашу економіку та взяти участь у приватизації держкомпаній. 

Тональність коментарів щодо результатів останнього саміту Україна — ЄС вражає різноманіттю: від тріумфально-переможних до песимістично-розпачливих. Проте, як завжди, істина десь посередині, бо не тільки в житті, а й у геополітиці не буває лише чорних або білих кольорів. 

У столиці Бельгії завершився саміт Україна-ЄС на найвищому рівні. Головне сподівання Києва на цей саміт — тріумфальне оголошення про запровадження безвізового режиму з ЄС — не виправдалося. Проте керівництво Євросоюзу запевнило: проблема не в Україні, а в бажанні країн-членів захистити себе від нелегальних мігрантів, і пообіцяло швидко владнати свої внутрішньополітичні суперечки.  

Політична кар’єра президента Південної Кореї Пак Кин Хе опинилася під загрозою. Вже четвертий тиждень поспіль у найбільших містах тривають численні акції протесту, спричинені інформацією про неоднозначні зв’язки очільниці Південної Кореї Пак Кин Хе з її подругою Чхве Сун Силь, донькою скандально відомого в країні лідера релігійного культу «Йонсегьо». Припускають, що Чхве впливала на рішення Пак, а також використовувала цей вплив для особистого збагачення. 

У нашій країні з першим візитом на цій посаді перебуває Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. Його переговори з першими особами держави стосувалися насамперед складної гуманітарної ситуації на Донбасі, відповідальність за яку повністю несе російська сторона. У цьому представникові ООН належить переконатися на власні очі, коли він побуває на Донбасі.  

Наступного року наші країни проведуть засідання міжурядової комісії з торговельно-економічних відносин. Пропозицію переглянути торговельні зв’язки висунуто в Києві, під час візиту Прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича (обіймає цю посаду з жовтня 2016-го). У Будинку уряду його зустрічав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він сприймає нинішнього главу хорватського уряду як «великого друга України». Саме тому глава українського уряду неодноразово повторював протягом дня фразу про початок нового етапу розвитку держав. «Це історичний візит. За 25 років жоден прем’єр Хорватії не відвідував Україну», — додав він.

До речі, серед планів на 2017 рік і засідання комісії з військово-технічного співробітництва. Вона востаннє засідала в 2011 році. 

Офіційний візит глави нашої держави до Швеції вкотре довів, що позиція цієї країни відзначається поміркованістю, адекватністю і реальним сприйняттям геополітичного порядку денного. Всі зустрічі Петра Порошенка на шведській землі засвідчували позитивне ставлення до України, готовність допомогти у розв’язанні наших проблем, поки вони не стали загальноєвропейськими.

Найголовніші з них — протистояння російській агресії на сході, деокупація Криму, імплементація мінських угод, необхідність продовження санкцій проти Російської Федерації. Вони й стали центральною темою розмови Президента з головою шведського парламенту Урбаном Аліном. 

Найскандальніші виборчі президентські перегони у США, які перевершили всі попередні за кількістю образливих звинувачень кандидатів на адресу одне одного, завершено. Бізнесмен-мільйонер кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп переміг колишню першу леді, екс-держсекретаря, кандидатку від Демократичної партії Гілларі Клінтон. 

Офіційний візит до Республіки Словенія Президента Петра Порошенка видався напрочуд насиченим конкретним змістом. За протокольними церемоніями та обміном державними нагородами господар Президент Словенії Борут Пахор вручив гостеві орден «За виняткові заслуги», а Петро Порошенко віддячив орденом Свободи — було не приховати прикладного змісту й мети візиту. 

Переможцем першого туру президентських виборів у Молдові, що відбулися 30 жовтня, став голова партії соціалістів Ігор Додон. Він отримав майже 49% голосів виборців. На другому місці — лідер партії «Дія та солідарність» Майя Санду, за яку віддали голоси понад 38% громадян. Услід за ними зі значним відривом розташувався журналіст Дмитро Чубашенко, кандидат від опозиційної «Нашої партії» під керівництвом російського бізнесмена Ренато Усатого з 6%. Решта шість кандидатів набрали від 0,17 до 3%. Загалом у виборчих бюлетенях було 9 прізвищ кандидатів на найвищу посаду.