Президент Петро Порошенко високо цінує підтримку Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ мирного плану як «головного шансу для деескалації». Глава держави висловив переконання, що висновки, викладені впливовою міжнародною організацією за результатами засідання, присвяченого обговоренню українських питань, сприятимуть якнайшвидшому врегулюванню ситуації на сході країни (йдеться про ухвалення Радою ЄС на рівні міністрів закордонних справ комюніке за результатами засідання в Люксембурзі). 

Попередня програма літньої сесії ПАРЄ, відкритої у Страсбурзі на початку тижня, не обіцяла великих сенсацій. Працівники департаменту комунікації РЄ скаржилися на невелику кількість журналістів, які виявили бажання висвітлювати сесію. Проте рішення Президента України виступити перед депутатами ПАРЄ кардинально змінило атмосферу нинішнього засідання. 

Але якщо не вдасться домовитися, то Україна вкотре звернеться до Стокгольмського арбітражу. Про це заявив голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв на прес-конференції у Києві. 

Якнайшвидше укласти другу (економічну) частину Угоди про асоціацію є обопільним бажанням Європейського Союзу та України. Про це вже заявили чи не всі високопосадовці ЄС. Наші прагнення приєднатися до євроспільноти задекларував і Кабінет Міністрів, і новий Президент Петро Порошенко. Глава держави був готовий одразу після інавгурації поставити підпис під документом, за який стояв Майдан. Він переконаний, що введення у дію угоди, яка по суті є частиною плану з модернізації нашої країни, та її імплементація надали б можливість застосування антикорупційних заходів та пакету реформ уже найближчим часом.

Нова влада налаштована на конструктивну співпрацю з українською діаспорою світу та прагне якісно нового рівня відносин Української держави з її народом. На цьому Президент Петро Порошенко наголосив під час зустрічі з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм та президентом Конгресу українців Канади Павлом Гродом.

«Із сучасним відліком часу нове керівництво країни бажає предметно змінити свої відносини із закордонним українством», — підкреслив глава держави, вітаючи високих гостей. 

Чергові перемовини між Україною та Росією за участі ЄС щодо умов постачання та ціни на газ для нашої країни, які відбулися 11 червня у Брюсселі, закінчилися нічим. Глава Міненерговугілля України Юрій Продан навіть категорично заявив, що можливе рішення газового спору бачить в Арбітражному суді Стокгольма. 
На цьому етапі позиція російської сторони виглядає таким чином: Москва чекає від Києва погашення «Нафтогазом України» боргу за блакитне паливо, інакше запровадить вже з 16 червня авансові платежі, якими Білокам’яна вже давно погрожувала.

Питання безвізового режиму має чіткий цивілізаційний вимір. Адже рівень та частота подорожей до країн ЄС напряму корелюється з підтримкою членства нашої держави в Європейській Спільноті. Тепер, коли зовнішньополітичний вектор України встановлений остаточно і безповоротно, новій владі разом з громадянами належить надолужити втрачений час.

Нація, яка у найважчий час протистояння на Майдані не згорнула синьо-зіркастих прапорів, заслуговує на скасування візових бар’єрів якнайшвидше. Однак для цього потрібно виконати чимало умов і обов’язкових процедур. Сьогодні «Урядовий кур’єр» аналізує, що вже вдалося і що ще потрібно зробити у цьому напрямку новій владі і передовсім Кабінету Міністрів, який днями перейшов рубіж у сто днів діяльності.  

Завдяки проведенню чесних виборів Україна йтиме шляхом демократії та євроінтеграції.  Про це Президент України Петро Порошенко сказав під час зустрічі з Віце-президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом, повідомляє прес-служба глави Української держави. 
«Ми отримаємо нову країну, яка буде вільною, демократичною та європейською», — зазначив Петро Порошенко.
Глава держави подякував Джозефу Байдену за підтримку з боку США усіх прагнень України та запевнив Віце-президента в тому, що Україна буде надійним партнером на міжнародній арені.

Необхідність якнайшвидшого підписання економічної частини угоди з Євросоюзом та запровадження безвізового режиму — ці постулати стали одними із пріоритетних у програмній промові Президента Петра Порошенка, проголошеній з парламентської трибуни. «Угоду про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС. Ніхто не має права вето на європейський вибір України», — заявив він, додавши, що нашу країну багато років було відірвано від свого європейського коріння, і лише зараз вона повертається туди остаточно і безповоротно. 

Звідки надійшла ініціатива розділити підписання Угоди про асоціацію України з ЄС на дві частини, тепер з’ясувати складно. Українські та європейські дипломати стверджують, що це було спільним рішенням. Цікаво, що таку пропозицію Брюссель висував ще кілька років тому, але Київ її тоді категорично відмітав, вимагаючи скріпити підписами весь документ. Проте нові політичні реалії кардинально змінили підхід і ставлення до асоціації і в Києві, і в Брюсселі.