В Україні із дводенним візитом перебуває міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі. З нею зустрівся Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Вони обговорили поглиблення торговельно-економічної співпраці, спрощення візового режиму між нашими державами.
Під час зустрічі Денис Шмигаль насамперед подякував Канаді за консолідацію міжнародної позиції щодо агресивних дій Росії.

Питання масової кібератаки на урядові сайти України, що трапилася наприкінці минулого тижня, стали темою для обговорення глав зовнішньополітичних відомств ЄС, які зібралися на неформальну зустріч у так званому форматі Гімніх. Такі зустрічі проводять щошість місяців під головуванням країни, яка на той час очолює Європейську раду.
«Формат Гімніх» вважають платформою для відвертішої дискусії, оскільки міністри закордонних справ приїжджають на ці зустрічі без помічників. 

Тижневий дипломатичний марафон, на якому США, НАТО і Росія намагалися знайти спільний знаменник для ультимативних безпекових вимог Москви, завершено. Російські й західні дипломати спілкувалися в різних форматах у Женеві, Брюсселі та Відні. Проте скрізь російські урядовці почули одну відповідь: НАТО й США можуть обговорювати питання безпеки з Москвою, але за жодних обставин не зрадять основоположного принципу Альянсу про право кожної держави на вступ до організації.

Нинішній тиждень для України, США, ЄС і НАТО пройде у напруженому дипломатичному ритмі переговорів з Росією, які на різних рівнях відбуватимуться у Брюсселі, Женеві та Відні. Приводом для цього став ультиматум Москви США та НАТО з вимогою дати їй юридичні гарантії, що Північноатлантичний альянс заморозить процес розширення і не прийме до своїх лав Україну.

1 січня Франція розпочала головування у Раді ЄС, яке триватиме наступні шість місяців. Програму шестимісячного головування Франції, яку оприлюднив Еммануель Макрон, у Брюсселі вважають надзвичайно амбітною, оскільки вона охоплює широке коло питань: цифровізацію, зміни клімату, оподаткування, промислову політику, оборонні питання, а також посилення ролі ЄС на світовій арені.

За підсумками року, що минає, обсяг виконаних комерційних рейсів авіакомпанії «Антонов» зріс на 15% порівняно з торішнім показником, а сума надходжень — на 41%. Про це «УК» повідомив керівник авіакомпанії «Антонов» Михайло Харченко. За його словами, підсумки цього року перевершили плани авіапідприємства завдяки підвищеному попиту на ринку авіаперевезень, а також самовідданій праці всіх підрозділів авіакомпанії «Антонов».

Україна на понад 61% виконала всі зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, фактично вклавшись у половину терміну, на який угоду розраховано. Така динаміка впливає на торгівлю України з ЄС. Зокрема, експорт української продукції і послуг до ЄС зріс майже на 40% порівняно з докризовим доковідним часом (дев’ять місяців 2019 року). Трансформації, пов’язані з реалізацією угоди, позначаються на розвитку і нарощуванні спроможностей нашого малого, середнього і великого бізнесу. На цьому віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила під час онлайн-брифінгу, присвяченого основним здобуткам і планам на наступний рік у русі України до членства в ЄС і НАТО.

У перші дні грудня Президент України Володимир Зеленський, Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда й Президент Республіки Польща Анджей Дуда проводили переговори у форматі відеоконференції. Глава нашої держави називав ці переговори символічними, оскільки їх приурочено до важливої дати — 30-річчя визнання Польщею та Литвою незалежності України. Польща та Литва, як і всі інші цивілізовані й прогресивні держави, і нині, в умовах російської агресії, підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої країни. 

Саміти ініціативи «Східного партнерства», до якої входять Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова і Україна, відбуваються двічі на рік. 2020-го через пандемію вся висока міжнародна дипломатія була змушена перейти у віртуальний формат. Тому торік президенти країн «Східного партнерства» і представники ЄС спілкувалися одне з одним у режимі відеоконференції. Та вже цьогоріч шостий саміт відбувся як належить: за участі президентів країн-членів ініціативи, лідерів держав і урядів країн-членів ЄС та керівництва Євросоюзу. До Брюсселя не приїхав лише білоруський правитель Олександр Лукашенко. Проте тут його й не чекали. Адже на Заході його перебування у владі вважають незаконним, а в червні цього року Мінськ заявив, що припиняє свою діяльність у «Східному партнерстві» на знак протесту проти  санкцій ЄС. 

Євродепутати закликають керівництво Євросоюзу та уряди країн-членів ЄС покласти край політиці умиротворення агресора у відносинах з Росією та представити Москві чіткий перелік нових жорстких санкцій. Їх має бути негайно введено в дію, якщо російська влада розпочне військову операцію проти України. Про це йшлося під час дебатів «Ситуація на українському короні та на окупованих Росією територіях України», які відбулися на сесійному засіданні Європарламенту у Страсбурзі.