Євроінтеграція

  • Робіть як ми, робіть краще

    Сучасна європейська муніципальна спільнота в останнє десятиріччя навчилася протистояти фінансовим кризовим явищам не за рахунок запозичень, які рано чи пізно слід віддавати, і не узвичаєними методами тотального «затягування пасків», найпопулярніший з яких — масове скорочення «білих комірців».
    Найефективнішою формою було визнано розроблення і впровадження в муніципальний менеджмент системи управління ефективністю. Йдеться про певний набір інструментів — управлінських ноу-хау, застосування яких повніше задовольнятиме запити громадян — користувачів публічних послуг.
    Експерти Ради Європи розробили й апробували в багатьох країнах євроспільноти відповідну методологію застосування згаданої вище системи управління ефективністю і віднедавна впроваджують її в українських містах, громади яких відкриті для перспективних новацій.  

  • Співпраця з Радою Європи пришвидшує рух у напрямку ЄС

    Наша держава наближається до відповідального моменту в сучасній історії, який визначить політичну, економічну та культурну траєкторію її розвитку на найближчі десятиріччя. Маю на увазі саміт «Східного партнерства», на якому планується підписання довгоочікуваної Угоди про асоціацію з ЄС.

    Кожен з нас, дипломатів, наближає цей момент, працюючи над виконанням тих завдань, які поставило перед нами керівництво держави та МЗС України. Без перебільшення скажу, що роль у цьому процесі Постійного представництва України при Раді Європи є вагомою. Оскільки з одинадцяти вимог, визначених Радою міністрів закордонних справ Євросоюзу в грудні 2012 року як ключові у створенні необхідних передумов для підписання угоди, сім мають прямий стосунок до діяльності Ради Європи. Йдеться про виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини, про запровадження ефективної роботи з реалізації нового Кримінального процесуального кодексу, який розроблено за активної участі експертів РЄ та ухвалено торік. 

  • Справжня робота розпочнеться після підписання Угоди про асоціацію

    На сьогодні шанси України на підписання Угоди про асоціацію дуже високі. Вона має велику підтримку, бо в Брюсселі дуже обурені тим, як Росія шантажує колишні радянські країни, тиснучи на них, щоби змусити приєднатися до Митного союзу. Росія спробувала вчинити так і з Україною, але Україна — набагато більша держава і здатна протистояти Москві. Гадаю, що український бізнес, який також є жаданою ціллю російських олігархів, допомагатиме урядові у протистоянні російському тискові й підтримуватиме національну економіку і суверенітет.  

  • Галина ІЩЕНКО

    Аграрії більше виграють, аніж програють

    На запитання «УК», чи виграє агросектор України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, більшість експертів відповіли ствердно, зауваживши, що «більше виграє, ніж програє». Адже з її підписанням для більшого асортименту та обсягу вітчизняної сільгосппродукції будуть відкритті кордони на євроринок, а це 500–600 мільйонів платоспроможних споживачів. При цьому перший рік ми експортуватимемо більшість своєї продукції без мит, або за зниженими митами 0,5%. Наразі ще тривають переговори за деякими позиціями. Щоправда, доступ на цей ринок матимуть лише якісні та безпечні продукти, які відповідатимуть євростандартам.   

  • Василь ТУГЛУК

    Вільна торгівля з Європою дасть можливість Україні кардинально модернізувати соціально-економічний вектор розвитку держави

    «Так» і «ні» не говорити — цього принципу дотримувалася влада України в зовнішній політиці майже два десятиліття. Оскільки ті, від кого залежав вектор руху держави, ніяк не могли визначитися з ним. Без перебільшення — це були роки втрачених можливостей. Адже країни колишнього соцтабору та республіки Прибалтики, які, позбавившись протекторату Москви, приєдналися до ЄС, встигли протягом цього часу значно випередити нашу країну за соціально-економічними показниками і передусім рівнем життя. Хоча після проголошення незалежності Україна мала кращі стартові позиції від багатьох з них. Тому нині, коли нарешті чітко визначено курс на євроінтеграцію, критики влади можуть говорити що завгодно, проте беззаперечним залишається головне: нарешті Україна одержала чіткий орієнтир. І розпочала рух до мети, досягнення якої дасть можливість бути їй європейською державою не лише географічно, а й відповідати високим соціально-економічним, правовим стандартам європейських країн. 

  • Василь ТУГЛУК

    Олексій МОЛДОВАН: «Оптимальним варіантом для нас є взяття на озброєння європейської системи фіскальних стимулів»

    Підписання Україною Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС, можливі вигоди і втрати вітчизняної економіки від цього без перебільшення стали основною темою дискусій в нашій державі. Попри більшість прихильників євроінтеграції вистачає її противників, котрі висувають свої аргументи, спираючись при цьому на думки, які вже висловлювали неодноразово політики сусідньої країни. Однак навіть ті, хто прагматично оцінює полюси і мінуси приєднання України до ЗВТ з ЄС, впевнені, що певні труднощі в українських підприємств виникнуть. І щоб їх подолати, потрібна підтримка держави. Що саме мають робити державні інституції для підтримки вітчизняного бізнесу — про це наша розмова із завідувачем сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексієм МОЛДОВАНОМ.  

  • Оксана ГОЛОВКО

    Сім разів відміряли — можемо «різати»

    Спеціально для «Урядового кур’єра» практичні аспекти Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС прокоментував Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції, заступник глави делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, керівник робочої групи з питань створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом Валерій Пятницький.  

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    В України набагато більше спільного з країнами ЄС, ніж ми уявляємо

    Нашу країну часто порівнюють із Францією. Адже площа та кількість населення у нас майже однакові. Багато хто вважає, що на цьому подібність і закінчується. А даремно. 
    Безумовно, семиденний тур до Парижа чи гламурна поїздка в Канни залишить у вас шлейф яскравих, ні на що не схожих вражень, підсилених смаком чудового вина та французької кухні. І на заздрісні запитання друзів, як пройшла поїздка, ви ностальгійно зітхатимете зі словами: «Та що там скажеш, Париж!» Але для того, щоб збагнути, чим живуть пересічні французи і які вони у повсякденні, треба поторгуватися на місцевому базарчику, обговорити з господарем хлібного магазинчика останні політичні події, посидіти в черзі до зубного лікаря, застрягнути в ліфті, залити сусідів на різдвяний Cвятвечір, відвідувати шкільні батьківські збори і користуватися громадським транспортом. Пройшовши успішно усі ці етапи, власкор «УК» у Страсбурзі бере на себе сміливість стверджувати, що у ставленні до життя українці і французи дуже подібні.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    ЄС чекатиме до останнього

    Реформувати виборче законодавство, судову систему, зокрема прокуратуру, і зняти проблему вибіркового правосуддя, владнавши справу Юлії Тимошенко, — ці вимоги прозвучали у двох резолюціях, ухвалених Європарламентом під час чергової сесії, яка вчора завершилася у Страсбурзі. 
    У резолюції «Європейська політика сусідства: у напрямку до зміцнення партнерства» Європарламент рекомендує Єврокомісії підписати Угоду про асоціацію з Україною лише після того, як вона виконає весь перелік умов ЄК. В резолюції висловлено жаль з приводу того, що процес виконання вимог, висунутих Києву Брюсселем, ще не завершено, оскільки в Україні не розв’язано проблеми вибіркового правосуддя і бракує «елементів реформи виборчого законодавства та судової системи». 

  • Без додаткових зусиль не обійтися

    За ініціативою віце-прем’єр-міністра — міністра закордонних справ Словацької Республіки Мірослава Лайчака у Люксембурзі відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та держав — членів ЄС у форматі «Україна+група друзів України в ЄС». У зустрічі також узяв участь Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.