Я  зустрілася з польським євродепутатом Павелом Залевським рівно тиждень тому у Страсбурзі, напередодні оголошення українського уряду про призупинення переговорів з приводу укладення Угоди про асоціацію. Я привезла для нього з Києва спецвипуск «УК», присвячений євроінтеграції, який мої колеги підготували наприкінці минулого місяця (31 жовтня). Павел Залевський,  поглянувши на газету, невесело посміхнувся: «Не впевнений, що це ще на часі». Ми спілкувалися з ним довго, і я ставила йому щоразу одне й те саме запитання, формулюючи його по-іншому, бо не могла повірити в те, що чую. Але суть відповіді була одна: асоціації не буде. 

Після більш ніж річної перерви у столиці Євросоюзу відбулося засідання Комітету парламентського співробітництва Україна — ЄС. Цей майданчик співробітництва між Верховною Радою та Європейським парламентом протягом останнього року став заручником політичних дебатів усередині українського парламенту, що викликало неабияку стурбованість європейської сторони. Лише у жовтні 2013-го, через рік після парламентських виборів, Верховна Рада таки сформувала свою делегацію, призначивши її співголовами позафракційного Петра Порошенка та депутата від Партії регіонів Сергія Тігіпка.   

Увечері 13 листопада в Брюсселі конференція президентів Європейського парламенту — керівного органу цієї інституції, до складу якого, окрім Президента Мартіна Шульца, входять керівники всіх політичних груп, — прийняла одностайне рішення продовжити наданий Пету Коксу та Александеру Кваснєвському мандат до Саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі.  

Від перефразування приказки  зміст не змінюється.  Бо толерантність і означає терпіння у перекладі з латини. Однак на вітчизняних  теренах дедалі частіше стали вживати слово іншомовного походження.  Як і мріяти про вільне пересування Європою у майбутньому.  Водночас статистика свідчить, що  на сьогодні, за різними даними,  від 77% до 85% українців ніколи не були в країнах Євросоюзу. Прискорити цей процес можна, лише  виконавши всі пункти першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом, яка стосується передовсім законодавчого та інституційного забезпечення.  

Сполучені Штати Америки закликають Україну завершити роботу, потрібну для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. На цьому наголосила помічник Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд після зустрічі з Президентом Віктором Януковичем, яка тривала близько двох годин. 

Сучасна європейська муніципальна спільнота в останнє десятиріччя навчилася протистояти фінансовим кризовим явищам не за рахунок запозичень, які рано чи пізно слід віддавати, і не узвичаєними методами тотального «затягування пасків», найпопулярніший з яких — масове скорочення «білих комірців».
Найефективнішою формою було визнано розроблення і впровадження в муніципальний менеджмент системи управління ефективністю. Йдеться про певний набір інструментів — управлінських ноу-хау, застосування яких повніше задовольнятиме запити громадян — користувачів публічних послуг.
Експерти Ради Європи розробили й апробували в багатьох країнах євроспільноти відповідну методологію застосування згаданої вище системи управління ефективністю і віднедавна впроваджують її в українських містах, громади яких відкриті для перспективних новацій.  

Наша держава наближається до відповідального моменту в сучасній історії, який визначить політичну, економічну та культурну траєкторію її розвитку на найближчі десятиріччя. Маю на увазі саміт «Східного партнерства», на якому планується підписання довгоочікуваної Угоди про асоціацію з ЄС.

Кожен з нас, дипломатів, наближає цей момент, працюючи над виконанням тих завдань, які поставило перед нами керівництво держави та МЗС України. Без перебільшення скажу, що роль у цьому процесі Постійного представництва України при Раді Європи є вагомою. Оскільки з одинадцяти вимог, визначених Радою міністрів закордонних справ Євросоюзу в грудні 2012 року як ключові у створенні необхідних передумов для підписання угоди, сім мають прямий стосунок до діяльності Ради Європи. Йдеться про виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини, про запровадження ефективної роботи з реалізації нового Кримінального процесуального кодексу, який розроблено за активної участі експертів РЄ та ухвалено торік. 

На сьогодні шанси України на підписання Угоди про асоціацію дуже високі. Вона має велику підтримку, бо в Брюсселі дуже обурені тим, як Росія шантажує колишні радянські країни, тиснучи на них, щоби змусити приєднатися до Митного союзу. Росія спробувала вчинити так і з Україною, але Україна — набагато більша держава і здатна протистояти Москві. Гадаю, що український бізнес, який також є жаданою ціллю російських олігархів, допомагатиме урядові у протистоянні російському тискові й підтримуватиме національну економіку і суверенітет.  

На запитання «УК», чи виграє агросектор України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, більшість експертів відповіли ствердно, зауваживши, що «більше виграє, ніж програє». Адже з її підписанням для більшого асортименту та обсягу вітчизняної сільгосппродукції будуть відкритті кордони на євроринок, а це 500–600 мільйонів платоспроможних споживачів. При цьому перший рік ми експортуватимемо більшість своєї продукції без мит, або за зниженими митами 0,5%. Наразі ще тривають переговори за деякими позиціями. Щоправда, доступ на цей ринок матимуть лише якісні та безпечні продукти, які відповідатимуть євростандартам.   

«Так» і «ні» не говорити — цього принципу дотримувалася влада України в зовнішній політиці майже два десятиліття. Оскільки ті, від кого залежав вектор руху держави, ніяк не могли визначитися з ним. Без перебільшення — це були роки втрачених можливостей. Адже країни колишнього соцтабору та республіки Прибалтики, які, позбавившись протекторату Москви, приєдналися до ЄС, встигли протягом цього часу значно випередити нашу країну за соціально-економічними показниками і передусім рівнем життя. Хоча після проголошення незалежності Україна мала кращі стартові позиції від багатьох з них. Тому нині, коли нарешті чітко визначено курс на євроінтеграцію, критики влади можуть говорити що завгодно, проте беззаперечним залишається головне: нарешті Україна одержала чіткий орієнтир. І розпочала рух до мети, досягнення якої дасть можливість бути їй європейською державою не лише географічно, а й відповідати високим соціально-економічним, правовим стандартам європейських країн.