Від перефразування приказки  зміст не змінюється.  Бо толерантність і означає терпіння у перекладі з латини. Однак на вітчизняних  теренах дедалі частіше стали вживати слово іншомовного походження.  Як і мріяти про вільне пересування Європою у майбутньому.  Водночас статистика свідчить, що  на сьогодні, за різними даними,  від 77% до 85% українців ніколи не були в країнах Євросоюзу. Прискорити цей процес можна, лише  виконавши всі пункти першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом, яка стосується передовсім законодавчого та інституційного забезпечення.

Водночас проблема отримання та видачі віз лежить не лише у політичній площині. Вона є чутливою для мільйонів українців, які виїздять за кордон. Це і можливість  займатися підприємницькою діяльністю, налагоджувати бізнес-контакти, і просто  подорожувати. Про це йшлося на парламентських слуханнях  на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України». 

Шенгенський віз:  і не тут,  і не там

Наша держава істотно  затримується з виконанням першої фази  Плану дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом — першим забив тривогу голова Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Григорій Немиря.

«Якщо Угода про асоціацію включно із зоною вільної торгівлі буде підписана у Вільнюсі — це піднесе на новий щабель питання трудової мобільності, трудової міграції», — зазначив він на брифінгу.

За його словами, у 2012 році Україна вперше зафіксувала більшу кількість своїх громадян, які працюють і тимчасово працевлаштовані у країнах ЄС, ніж у Росії. Водночас інші країни «Східного партнерства» мають зворотні показники.

Україна впритул наблизилася до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, але політична асоціація та економічна інтеграція дадуть найбільший ефект лише у середньостроковій перспективі, зазначив, виступаючи на парламентських слуханнях, міністр закордонних справ Леонід Кожара. Натомість результати візової лібералізації громадяни зможуть відчути відразу ж після ухвалення відповідних документів, і причому відчути на власному досвіді, зауважив він.

План дій містить перелік конкретних критеріїв, які Україна має впровадити перед початком безвізового режиму короткострокових поїздок наших громадян до країн Євросоюзу, які згруповано у чотири блоки: безпека документів, включаючи початок видачі біометричних паспортів; протидія нелегальній міграції, включаючи укладення Україною угоди про реадмісію; забезпечення громадського порядку та безпеки; забезпечення основоположних прав і свобод людини.

Виконання плану здійснюється сьогодні в два етапи: на першому — потрібно ухвалити необхідне законодавство та програмні документи, які визначені самим планом; на другому — здійснити практичні кроки з метою імплементації цього законодавства, забезпечення адаптації національної практики до європейських стандартів.

Україна наблизилася до завершення першого етапу Плану дій: переважну кількість законодавчих актів, необхідних для реалізації цього етапу, вже ухвалено; здійснені масштабні реформи, зокрема в міграційній сфері, створено систему захисту персональних даних та передумови для запровадження біометричних проїзних документів, суттєво вдосконалено державну політику у сфері боротьби з дискримінацією та корупцією.

Водночас для отримання позитивного висновку щодо переходу до другого етапу Плану дій необхідно законодавчо врахувати рекомендації ЄС у сфері державної антикорупційної політики та у сфері боротьби з дискримінацією.

Л. Кожара зауважив, що проекти законодавчих актів з обох питань розроблені Міністерством юстиції і перебувають сьогодні на розгляді у Верховній Раді. Він також зазначив, що протягом вересня нашу країну відвідали оціночні місії Європейського Союзу, представники яких звернули увагу на необхідність врегулювання питань надання безоплатної медичної допомоги особам, які звертаються за міжнародним захистом в Україні, та завершення формування нормативно-правової бази, оформлення біометричних проїзних документів. Обидва питання сьогодні в компетенції Державної міграційної служби.

Очільник зовнішньополітичного відомства закликав учасників слухань рекомендувати Верховній Раді прискорити розгляд та прийняття двох ключових законодавчих актів: законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації Рекомендацій Єврокомісії у сфері антикорупційної діяльності і про внесення змін до законодавчих актів щодо запобігання і протидії дискримінації в Україні.

А Брюссель  сподівається

Сподівання на те, що  український парламент уже до кінця листопада завершить першу стадію Плану дій із лібералізації безвізового режиму між Україною і ЄС і приведе своє антидискримінаційне й антикорупційне законодавство у відповідність до вимог ЄС, висловив і голова Представництва  Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський.

«Український парламент має здолати два бар’єри: ухвалити два законодавчі акти та привести антидискримінаційне й антикорупційне законодавство України у відповідність до вимог ЄС. Це не вимога з боку Євросоюзу — це елементи спільного погодженого плану, під яким обидві сторони підписалися», —  зазначив Ян Томбінський.

Як раніше повідомлялося, для виконання першої фази Плану дій щодо лібералізації візового режиму між Україною і ЄС український парламент має ухвалити законопроект про внесення змін до законодавчих актів стосовно запобігання і протидії дискримінації в Україні (№2342) і доопрацювати й ухвалити законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно реалізації рекомендацій Європейської комісії у сфері державної антикорупційної політики (№3312).

Майже всі учасники парламентських слухань у своїх виступах наголошували: необхідно прискорити розгляд та прийняття у Верховній Раді проектів законів України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо запобігання і протидії дискримінації в Україні» (реєстраційний номер 2342) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації рекомендацій Європейської Комісії у сфері державної антикорупційної політики» (реєстраційний номер 3312).

А найкращою агіткою за пожвавлення процесу можна вважати позицію першого  заступника голови парламентського Комітету з питань євроінтеграції Ірини Бережної, котра  закликала колег  найближчим часом підтримати  прийняття антидискримінаційного та антикорупційного законодавства і підкріпила  свої слова ексклюзивною інфографікою, яка дає повну картину того, що відбувається на сьогодні у візовому діалозі між Україною та ЄС.

ПЕРШИЙ СЕМЕСТР

Вулиця  з двостороннім  рухом

Ганна РОМАШКО 
для «Урядового кур’єра»

Днями Інститут світової політики презентував результати масштабного проекту «Вуличний євроуніверситет»: «Що думають в регіонах про ЄС?»

За словами директора ІСП Альони Гетьманчук, за шість місяців команда проїхала з «Вуличними євроуніверситетами» понад 9 тисяч кілометрів (відстань від Києва до Джакарти чи Кейптауна), завітала до тринадцяти областей України і АР Крим. Унікальні заходи відбулись у 18 містах — Києві, Одесі, Дніпропетровську, Вінниці, Чернігові, Ніжині, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Конотопі, Кіровограді, Кривому Розі, Миколаєві, Херсоні, Черкасах, Житомирі, Запоріжжі та Сімферополі. На зустрічах побували майже 35 тисяч українців.

— Багато з них  були проєвропейськими, однак  не знали, що таке ЄС і що означатиме Угода про асоціацію для відносин з Росією. Коли ми з ними спілкувалися, вони були стурбовані… Ми говорили з ними неформально та пояснювали, чому підписання Угоди про асоціацію є дуже важливим для України. І після цього вони зрозуміли, що асоціація з ЄС — це щось позитивне і воно не зруйнує відносини з Росією, — зазначив заступник посла Королівства Швеції в Україні Мортен Енберг, один з лекторів вуличних студій.

Варто зазначити, що почесними  лекторами  «Вуличних євроуніверситетів» у різних містах були голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, посол Франції в Україні Ален Ремі, посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух, посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт.

Експерти також  визначили три найбільш проєвропейські та три найбільш антиєвропейські міста, враховуючи такі критерії: налаштованість місцевої влади на європейський курс, рівень політичної обізнаності населення, активність місцевих громадських організацій та медіа. Найтепліший прийом команді ІСП був влаштований у Ніжині, Кривому Розі та Сумах. Найбільші труднощі з організацією заходу були у Харкові (тут «Вуличний євроуніверситет» так і не відбувся), Запоріжжі та Кіровограді.

Разом  з лекторами подорожувала і пересувна виставка карикатур, присвячених найбільш значущим проблемам європеїзації України. Відомі українські майстри гострого олівця  Марина Туровська, Костянтин Казанчев, Ігор Бежук, Олексій Кустовський та їхні колеги  створили серію яскравих малюнків, що доступно розкривають відмінності життя в ЄС та Україні у понад 20 сферах.

А ЯК У НИХ

Молдова  випереджає нас  у діалозі

Лише третина громадян Республіки Молдова вважає себе добре інформованою про перспективи європейської інтеграції країни —  такі дані соціологічного опитування, проведеного Асоціацією соціологів і демографів Молдови наприкінці жовтня — початку листопада.

Вони свідчать, що лише третина громадян країни досить добре поінформована про пріоритети європейської інтеграції. При цьому 70% респондентів вважають, що основна відповідальність за погану інформованість громадян лягає на владні структури та політичні партії, прокоментував соціологію віце-голова асоціації Андрій Думбрев’яну.

Згідно з поданими даними, якби наступної неділі відбувся референдум щодо вступу Молдови в ЄС, 46% громадян висловилися б «за» приєднання до Євросоюзу, тоді як за вступ до Євразійського союзу проголосувало б дещо більше як 43% громадян. Решта 11% ще не визначилися з вибором, повідомляє Укрінформ.

Водночас Молдова вже на початку наступного року може отримати безвізовий режим з Євросоюзом, вважає глава МЗС Литви, яка головує в ЄС, Лінас Лінкявічус.

У липні 2012 року Євросоюз офіційно визнав відставання України від Молдови в безвізовому діалозі, оголосивши про перехід Кишинева на другий етап плану дій щодо візової лібералізації. ЄС підписав договір про спрощення візового режиму з Молдовою, відмовившись схвалити аналогічний документ з Києвом.

До речі, Грузія отримала План дій у 2013 році. За оцінками ЄС, на цьому етапі грузинське законодавство значною мірою відповідає вимогам Євросоюзу, що дозволяє прогнозувати запровадження безвізового режиму для громадян Грузії вже у 2015 році.