Європейський Союз має припинити дискусії про членство України й працювати, щоб втілити цей намір у життя. Жодних змін до тексту Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС і затримок з початком її повної імплементації не буде. Мета ЗВТ — вмонтувати нашу економіку в ЄС. Ми маємо повну солідарність ЄС з Україною. Нам також потрібне повне залучення ЄС до імплементації реформ та асоціації. Так тезово звучить позиція міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, яку він виклав на щорічній міжнародній конференції під назвою «Україна — ЄС: рік після підписання Угоди про асоціацію. Політичний вимір». 

56 країн. З півтисячі сильних в матеріальному сенсі світу цього. Амбітні наміри та райдужні перспективи. Власне, заради цього проводилася Міжнародна конференція на підтримку України. У столичному НСК «Олімпійський» не вщухали жваві діалоги західних інвесторів з вітчизняними урядовцями та представниками Адміністрації Президента. Ділові зустрічі змінювалися дружніми рукостисканнями під час чаювання в холі. Одне слово, хвилювання того дня аж ніяк не відчувалося. Критика, можливо, трохи. 

У міжнародних колах конструктивні дискусії впродовж дня тривали на такі теми: «Бізнес-клімат та інвестиційні можливості в Україні», «Аграрна політика і реформи», «Енергетика, енергоефективність і реформи», «Відновлення постраждалих у конфлікті регіонів». Щодо більшості питань з боку представників інституцій ЄС та його держав-членів; країн «Великої сімки», ООН; міжнародних організацій, світових інвестиційних та бізнес-компаній, однозначних експертних висновків не пролунало. Хай там що, а в політичній площині вони всі разом із нами.

В Україні з дводенним візитом перебував Голова Бундестагу Норберт Ламмерт. З ним зустрілися вищі посадові особи держави. Так, Президент Петро Порошенко подякував німецькому народові за підтримку і солідарність з Україною. «Українсько-німецькі відносини ніколи не мали такого рівня довіри, як зараз», — підкреслив Петро Порошенко. Він наголосив на визначальній ролі Німеччини та Франції в процесі мирного врегулювання ситуації на Донбасі і єднанні всієї Європи в українському питанні.

Про це йдеться у резолюції, яку Європарламент ухвалив учора у Страсбурзі. Євродепутати засудили російську агресію проти Києва, запропонували Єврокомісії залишити Москву під санкціями і закликали країни-члени ЄС активніше допомагати Україні у проведенні реформ та подоланні наслідків гуманітарної катастрофи на сході України. 

355 голосами Верховна Рада ухвалила Закон «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони». Одразу після голосування документ підписав Президент Петро Порошенко (на початку листопада закон набуде чинності). А сьогодні уряд затвердить план виконання угоди та почне втілювати її в життя.
Того самого дня 289 парламентаріїв ухвалили постанову «Про Заяву Верховної Ради «Про європейський вибір України» (намір вступу нашої країни до ЄС). Її текст озвучив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов: «Український парламент зробив визначальний крок у напрямку європейської інтеграції. Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС дає змогу розпочати всебічне реформування країни на основі європейських стандартів і цінностей». 

Днями відбулися телефонні консультації Президента Петра Порошенка з Президентом Європейської комісії Жозе-Мануелем Баррозу. Глава держави поінформував про розвиток ситуації на Донбасі й постійні провокації Російської Федерації, спрямовані на загострення ситуації в регіоні. Він повідомив про обстріл терористами організованої колони мирних громадян, яка залишала Луганськ під білим прапором.

Президент Європейської комісії засудив цей жахливий злочин терористів і закликав до негайного об’єктивного розслідування трагедії. Він наголосив на необхідності забезпечення захисту життя мирного населення. Президент України запевнив у започаткуванні розслідування обставин цього злочину та притягненні винуватців до відповідальності. 

Україна та Євросоюз підписали Угоду  про асоціацію. В рамках цієї угоди наша держава зокрема взяла на себе певні зобов’язання  щодо імплементації європейського законодавства  у чітко визначені строки. «УК» дізнавався, яких  змін чекати пересічним українцям. 

До співпраці над Планом відновлення і зростання 2014—2016 років, який уряд розробляє для подолання викликів, що стоять перед Україною, та повернення української економіки на шлях сталого розвитку закликав донорську спільноту віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман під час зустрічі високого рівня з питань координації та впровадження міжнародної донорської допомоги, яка відбулася в Брюсселі.
«На сьогодні Україна стикнулася з новими викликами, які не можуть бути подолані стандартними підходами. Напрацьований спільно із МВФ пакет дав змогу зупинити падіння країни в прірву. Однак російська агресія — військова, інформаційна, економічна та енергетична — ставить перед нами безпрецедентні вимоги. Саме вони вимагають залучення додаткових ресурсів», — сказав Володимир Гройсман, наголосивши, що головним донором України нині є її народ. Мільйонами гривень громадяни самостійно фінансують українське військо і гуманітарні проекти. 

Україна має невідкладно провести ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торговельних преференцій, наданих Євросоюзом у березні. Про це на семінарі «Угода про асоціацію — можливості для українського бізнесу» заявив керівник управління програм допомоги в Представництві ЄС Ендрю Разбаш.
Як відомо, ця поважна організація планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною 27 червня.
Європосадовці почали поспішати: ще зовсім нещодавно вони очікували ратифікації цього документа Верховною Радою України лише у вересні 2014 року.  Ендрю Разбаш пояснює такі дії тим, що необхідно встигнути завершити цю важливу справу до серпня, бо 1 листопада спливає термін дії пільгового режиму, введеного ЄС для потрапляння українських товарів та послуг в європейські країни. 

Якнайшвидше укласти другу (економічну) частину Угоди про асоціацію є обопільним бажанням Європейського Союзу та України. Про це вже заявили чи не всі високопосадовці ЄС. Наші прагнення приєднатися до євроспільноти задекларував і Кабінет Міністрів, і новий Президент Петро Порошенко. Глава держави був готовий одразу після інавгурації поставити підпис під документом, за який стояв Майдан. Він переконаний, що введення у дію угоди, яка по суті є частиною плану з модернізації нашої країни, та її імплементація надали б можливість застосування антикорупційних заходів та пакету реформ уже найближчим часом.