Збройні сили

4 жовтня командувач військ оперативного командування «Захід» полковник Сергій Літвінов на плацу військової частини урочисто відрекомендував новопризначеного командира Князівської 14 ОМБр підполковника Олександра Охріменка. Полковник Літвінов висловив упевненість, що під його командуванням особовий склад військової частини й надалі на високому рівні, гідно та з честю виконуватиме найважливіші завдання, які стоять перед Збройними силами України.  

Створена свого часу в Бахмуті на Донеччині українська книгарня «Еней» отримала промовистий девіз: «Дім книги на Донбасі важливіший за двадцять танків». Автор гуманітарного проєкту — колишній офіцер-танкіст Володимир Дериведмідь, який досконало знає силу закутої у броню зброї. 

 На цьогорічній виставці «Зброя та безпека 2021» до павільйону ТОВ НВП «Темп-3000» підійшов уже не молодий чоловік з паличкою. Засновнику підприємства та колишньому директору (нині — консультанту) Юрію Євтушенку він міцно потис руку і подякував за «Корсар», який у 2014 році врятував йому життя. «Точніше не сам бронежилет, — сказав ветеран АТО, — а система швидкого скидання його: одного дня я з побратимами потрапив під російський артобстріл. Військові знають, що від снарядів не убереже ніякий бронежилет. Хіба що у глибокому бліндажі можна заховатися. У нас останнього не було, тож потрібно було швидко покинути позицію. Я смикнув за кільце на жилеті, і коли він розлетівся на друзки, рвонув у лісопосадку, що була в кількох десятках метрів. Дорогою отримав, щоправда, поранення, але залишився живим. А побратими, які броню не скинули (а це зайві 14 кілограмів на плечах — О.К.), до схованки  не добігли».

Після повернення з АТО Андрія не впізнати. Раніше завжди усміхнений, приязний і надзвичайно комунікабельний хлопець замкнувся в собі, майже не виходив з квартири і не спілкувався із сусідами, колишніми товаришами по роботі. Рідні з розумінням сприймали ці переміни, бо  не з курорту, а з самого донецького пекла вирвався. Слава Богу живий і неушкоджений, а там — відійде, відігріється душею. 

Від кожної поїздки на фронт чекаю не лише на зустрічі з цікавими людьми, а й позитивний заряд, який налаштовує на відверту розмову з читачем. Саме після таких творчих відряджень відчуваю прилив енергії та бажання розповідати про хлопців з передової. Різних за віком, характером, вдачею, але однакових та рішучих у солдатському житті. Одягнувши однострій, вони стають єдиним цілим, що гуртує наших захисників, мобілізує на виконання бойових завдань. Тоді бачиш перед собою не просто воїна, а мотивованого чоловіка, який готовий не лише стояти на своїх позиціях попри будь-які провокації російського агресора та їхніх посіпак з так званих Л/ДНР, а й іти в атаку.

Із початком війни на Донбасі на схід країни потягнулися не лише військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії, добровольці, волонтери, а й медики: поранених захисників було дуже багато, а рятувати їх на передовій та поруч було нікому. У перші місяці війни чимало наших воїнів гинуло тому, що їм своєчасно не надавали кваліфіковану медичну допомогу. Армійський стрій від того ставав не таким щільним.

30-у річницю своєї Незалежності Україна зустрічає не зовсім так, як це могло мріятись колись, на зорі становлення держави — з окупованим Кримом та з частиною Донецької та Луганської областей, що кровоточить у лапах хижого імперського звіра.

З 9 по 13 серпня триває командно-штабне тренування за участю командування об’єднаних сил та інших органів військового управління ЗСУ із широким залученням військових частин і підрозділів. Активні тренування відбуваються на суходолі, в морі, повітряному просторі на всій території України. Це стало адекватною відповіддю на чергові масштабні військові навчання, які РФ проводить в окупованому нею Криму.

Північно-західна частина Чорного моря стала акваторією для дводенного тренування типу «PASSEX», проведеного спільною корабельно-катерною тактичною групою Військово-Морських сил України та Королівства Великої Британії. Моряки мали на меті підтримати безпеку в Чорноморському регіоні, вдосконалити навченість і взаємосумісність екіпажів кораблів двох країн відповідно до стандартів НАТО. До навчань залучали вертоліт Мі-14 морської авіаційної бригади.

Бути військовим, боронити свою країну від загарбників — почесно й дуже відповідально. Та не слід забувати, що мужні хлопці й чоловіки щодня мають велике фізичне й психологічне навантаження. Отже, проблематика поживного та якісного харчування для них — не на останньому місці. Та чи насправді те, що вони споживають на сніданок, обід і вечерю — корисне і смачне?

Приказка, винесена в заголовок, з’явилася, мабуть, не через повний шлунок і красномовно говорить про важливість харчування в армії. Продовольча служба війська в усі часи була таким собі двигуном прогресу. Наприклад, з давніх давен відомо, що тривалі бойові дії потребували і такого самого тривалого терміну зберігання продуктів. Колись це були сушіння, в’ялення й соління продуктів. А згодом з’явилось унікальне ноу-хау — тушковина. До речі, консерви також виникли завдяки потребам військових.

Тема державного оборонного замовлення завжди перебуває під прискіпливою увагою суспільства. Адже від повноти його виконання залежить стан обороноздатності країни загалом і Збройних сил зокрема. До речі, попри пізній початок через коронавірусну ситуацію, ДОЗ із честю долає цьогорічну дистанцію і, так би мовити, на фінішній прямій демонструє пристойний показник: план виконано на 94%. Саме такі офіційні дані наводить державний замовник в особі Міністерства оборони України.