Скромна одноповерхова споруда за адресою вул. Старовільська, 28, розташована неподалік меморіального музею Короленка у Житомирі, вже кілька десятиріч привертає увагу своїм занедбаним виглядом. Ще у минулому столітті, за рік до Олімпіади-80, цей будинок визнали ветхим, у 2003-му надали будівлі статусу аварійної. Та свіжовипрана білизна, розвішана на подвір’ї напіврозвалюхи, переконує: в ній і досі живуть люди.  
За словами начальника житлового управління Житомирської міськради Світлани Пивоварової, у цьому колись восьмиквартирному будинку нині житловими залишились лише три квартири, в яких офіційно зареєстровані… 25 осіб!

Восени цього року (публікація «УК» від 30 жовтня  «Не вступиш до ОСББ – не забереш дружину з пологового будинку») «Урядовий кур’єр» посприяв розгляду колективної скарги жителів Красного Луча на Луганщині на незаконні підстави створення та функціонування в цьому місті об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Житлово-експлуатаційне об’єднання». Спільними зусиллями представників Мінрегіону, управління ЖКГ області та прокуратури було роз’яснено, що такий «монстр» (який об’єднав 44 будинки, не пов’язані ані загальною прибудинковою територією, ані комунікаціями) одноосібно функціонувати не може й не повинен автоматично ретранслювати тарифи міського комунального господарства на розмір грошових внесків членів ОСББ. 

Відразу після надзвичайної події міська влада пообіцяла потерпілим з вулиці Слинька, 2-б, що вони зможуть заселитися у свої квартири наприкінці грудня. Однак відновлювальні роботи будівельники вели ударними темпами й завершили їх на місяць раніше. Тож тепер жителі постраждалої від вибуху багатоповерхівки з радістю повертаються до своїх осель, і більшість із них навіть збираються зустріти Новий рік у рідних стінах.  
— Тепло є, вода теж, і ремонтом ми цілком задоволені, — каже Олена з дев’ятого поверху і запрошує до своєї квартири побачити все на власні очі.

У Мінрегіоні зауважують, що серед усіх споживачів житлово-комунальних послуг найвідповідальнішими є об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Більшість із них і сумлінні в оплаті, і дбають про енергозбереження, і контролюють якість та обсяги наданих послуг. Однак яка ціна цього всього позитиву, зазвичай знають тільки голови об’єднань. Адже їм нелегко не лише через стан нашої «комуналки», а й брак професійної підготовки. Бо, по суті, більшість керівників об’єднань — це колишні лікарі, бухгалтери, військові, які премудрість управління будинків осягають лише на практиці, почасти набиваючи гулі.  

В Україні час від часу виникають вибухи газу в житлових помешканнях. Нещодавно таке нещастя спіткало будинок у Херсоні. Обійшлося, на щастя, без значних жертв (постраждала одна жінка). Та цей випадок на тлі не таких уже й далеких подій у Дніпропетровську, Харкові, Ужгороді, Чернівцях, Одесі, де гинули люди, а десятки родин залишилися без житла, наштовхує на невтішні висновки про занадто високу ціну за блага цивілізації. Експерти кажуть, що у більшості випадків нещастя сталося через витікання газу, яке вчасно ніхто не помітив.  

Національна комісія з регулювання сфери комунальних послуг запропонувала нову методику розрахунку тарифів на водопостачання та водовідведення. Розробник методики, директор департаменту стратегічного планування і розвитку Нацкомісії Дмитро Арлачов розповів, що в ній закладені стимули пошуку ефективнішого господарювання і залучення інвестицій для підприємств, які подають воду і відводять стоки.
Пояснюючи необхідність зміни методики, він зауважив, що в чинному порядку тарифоутворення немає стимулу для компаній знижувати операційні витрати. 

Найкраще контролюють якість та обсяги надання житлово-комунальних послуг із усіх споживачів тільки об’єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків. Для них також характерні відповідальність та безпосереднє впровадження енергоефективності. Про це розповів міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк. Ось тільки відомо, що для того, аби економити енергоресурси, а отже, й кошти з власного гаманця, спочатку потрібно чимало вкласти в заходи з енергозбереження. А далеко не всі мешканці будинків, де створені ОСББ, — люди заможні. 

Жителі Святошинського району Києва, у будинках яких не працюють сміттєпроводи (а це майже 50% багатоповерхівок району), знайшли «оригінальний» спосіб впливу на комунальників. Щоб не носити побутові відходи у двір до сміттєвих баків, викидають увесь непотріб… у каналізацію. Потрапляє навіть те, що категорично не можна туди викидати, бо забиває всю каналізаційну систему так, що може  вивести її з ладу. Наприклад, махрові рушники і простирадла. От тільки — не з тими комунальниками люди «воюють». Адже за сміттєпроводи відповідають служби, які обслуговують будинки, а за безперебійну роботу каналізаційних систем — «Київводоканал». А його працівники хапаються за голову. 

Чи не піднімуть тарифи на житлово-комунальні послуги після виборів? Із такими запитаннями часто звертаються до «Урядового кур’єра» читачі. Та посадовці заспокоюють: найближчим часом підвищення тарифів не планується і навіть не розглядається.
— Рішення про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги ніхто не приймав! Держава ухвалила законодавче рішення: громадяни, що не працюють, платять не більш як 10% сукупного доходу, ті, що працюють, — не більш ніж 15. Все інше перевищення держава гасить за рахунок пільг, субсидій і різниці в тарифах, — зауважив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк під час брифінгу після відкриття VIІІ Міжнародного конгресу «Інституційні та технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства — 2012». 

Ось в Україну і прийшли холоди. Погода погіршується навіть у південних регіонах, де донедавна ще не було потреби вмикати опалення. Тож підвищується увага до комунальників: чи буде тепло у наших домівках? Як зазначила прес-служба Мінрегіону, в країні вже запущено 95,8% котелень, підключені до тепла 93,5% житлових будинків, 96,9% дитячих та навчальних, понад 98% медичних закладів. У південних областях опалювальний сезон традиційно починається пізніше: там економити енергоносії допомагає погода.  Тож до стовідсоткового підключення до теплопостачання Україна «не дотягує» саме за рахунок АР Крим, Севастополя та Одеської області.