Надворі літо, але саме час готуватися до нового опалювального сезону: утеплювати стіни, купувати конвектори й калорифери, міняти вікна й газові котли на дров’яні. На Полтавщині до холодів готуються комплексно, згідно з програмою розвитку системи централізованого теплопостачання області на 2022—2026 роки, яку розробили фахівці комунального підприємства «Полтаватеплоенерго» та управління ЖКГ обласної військової адміністрації за підтримки європейських партнерів.

Переживаючи, як і жителі інших регіонів, незгоди й трагедії воєнного часу, жителі Черкас, може, і не сприйняли б так близько до серця чергове підвищення тарифів на гарячу воду та теплопостачання, яке ініціювала недавно міська влада. Можливо… Якби не деякі обставини.

Невмотивовано агресивні дії російської армії на території Харківщини спричинили руйнування 2229 багатоповерхових будинків, з яких 225 зруйновано повністю. У Харкові найбільших пошкоджень та руйнувань зазнали північні та східні мікрорайони міста — йдеться про 30,2% загального житлового фонду.
Такі невтішні цифри оприлюднено під час робочої наради щодо поточної ситуації в Харківській області та місті Харкові, яка відбулася під головуванням Президента України Володимира Зеленського.

Економічні реалії останніх років засвідчують, що підприємства, які недостатньо займаються впровадженням інновацій та реалізацією інвестиційних проєктів у виробництві, поступово втрачають свої позиції у різних важливих аспектах. На комунальному підприємстві «Харківводоканал» інноваційну та інвестиційну діяльність вважають основою розвитку. Тож упроваджують новітні технології, реалізують амбітні проєкти із залученням інвестицій, осучаснюють спецтехніку та обладнання, піклуються про зростання професійності кадрів. Ці питання завжди на порядку денному.«На підприємстві триває реалізація важливого інвестиційного проєкту «Удосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд міста Харкова», — розповідає генеральний директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов. — Це спільна інвестиційна програма підприємства та Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Вона передбачає реконструкцію міських очисних споруд за світовими стандартами й утилізацію мулового осаду. До речі, КП «Харківводоканал» — одне з перших в Україні підприємств, яке за допомогою залучення інвестиційних коштів планує розв’язати проблему утилізації мулового осаду».

Хоч нині за вікном ще відносно не холодно, зміна погоди вже не за горами. Нещодавно більшість українців увійшла в новий опалювальний сезон, та має певні перестороги щодо вартості енергоносіїв і забезпечення безперебійності їх постачання. Проте урядовці запевняють, що у країні достатня кількість енергоресурсів для стабільного проходження опалювального сезону 2021—2022 років. 

Підключено до опалення 93% житлового фонду та 85% об’єктів соціальної сфери України. В Одеській та Херсонській областях цей показник значно нижчий, що пов’язано із кліматичними умовами: в регіонах ще зберігається висока середньодобова температура. На 100% житловий фонд підключено до теплопостачання у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській та Чернігівській областях. Цією інформацією поділилася на онлайн-брифінгу заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська. Вона нагадала, що рішення про початок опалювального сезону ухвалюють органи місцевого самоврядування залежно від ситуації. 

Усі, хто потребує допомоги в оплаті комунальних послуг, одержать підтримку від держави.  Про це заявила міністр соціальної політики Марина Лазебна на пресконференції в Укрінформі.

Ще навесні в перші дні після завершення опалювального сезону 2020—2021 років колектив комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на чолі з новим генеральним директором Василем Скопенком, проаналізувавши зимові проблеми теплопостачальників, узявся за визначення перспективних напрямів розвитку підприємства з підвищення якості послуг для міста. 

Тема монетизації субсидій, яка сколихнула українські ОСББ і вивела лідерів об’єднань на флешмоб «Реальні кошти — реальним споживачам» («Урядовий кур’єр» писав про це 2 лютого в матеріалі «Кошти має отримати споживач»), була не єдиною проблемою, до якої вони прагнули привернути увагу. Не менш важливо погасити заборгованість із пільг і субсидій за минулий рік, яка, по суті, нівелює всі зусилля ОСББ належно утримувати свої будинки. Вона змушує замислитися мешканців тих багатоповерхівок, де ОСББ ще не створено: а чи потрібні їм така морока і такі проблеми? 

Три роки знадобилося народним обранцям, експертам з питань ЖКГ, громадськості, щоб нарешті допрацювати закон «Про житлово-комунальні послуги». Нещодавно його ухвалив парламент. З огляду на те, що раніше було ухвалено ще три закони, котрі регулюють відносини у сфері ЖКГ — «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про комерційний облік комунальних послуг», основні законодавчі засади для проведення масштабних змін у житлово-комунальній сфері є. Нині документ скеровано на підпис Президентові України. Після підписання він набуде чинності через півроку, крім деяких положень, що стануть чинними з 2019-го. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які нюанси нового закону найбільше обговорюють.