У суспільстві є дві категорії людей: одні налаштовані на конструктив, який створюють власними руками, інші — ті, хто перебуває, так би мовити, у вічному очікуванні безкоштовного дива… Останнім часом і перші, і другі стали дуже помітними в житловому секторі. 
Ці дві рівненські багатоповерхівки, що стоять упритул одна до одної буквою «Г», сприймаються як антиподи. Одна (на Дундича, 9) милує око свіжою фарбою щойно утеплених стін, друга (на Льонокомбінатівській, 19) наганяє депресію сірими первозданними панелями.

Зростання тарифів на комунальні послуги восени 2014 року призвело до того, що майже половина населення перестала платити за «теплі» послуги, у структурі собівартості яких 75% — це вартість газу. Тому на середину січня сумарна прострочена заборгованість тепло-комунального господарства, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та промислових споживачів за газ досягла 18 млрд грн. 

Верховна Рада 13 січня у першому читанні прийняла проект Закону №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У ньому мешканцям багатоповерхівок запропоновано альтернативні способи управління спільним майном. Один із них — управління будинком безпосередньо співвласниками через ОСББ чи більшістю співвласників без створення ОСББ. Другий — передача всіх або частини функцій на підставі договору фізичній особі-підприємцю чи юридичній особі-управителю. 

Жителям Ужгорода послуги з утримання будинків та прибудинкових територій надають ЖРЕРи (житлово-ремонтні експлуатаційні райони). У їхньому підпорядкуванні 43,2% житлоплощі багатоповерхівок, ще чверть — у трьох приватних структур. Решта квартир під контролем об’єднань співвласників (ОСББ), житлових будинкових кооперативів (ЖБК) і будинкових комітетів (БК). Щоб дізнатися думку городян, що потрібно змінити, міська влада влаштувала громадські слухання, під час яких викристалізувався обережно оптимістичний підхід до можливої приватизації комунальних підприємств. 

Складна економічна ситуація та брак енергоносіїв призвели до того, що в Україні з 1 липня 2014 року значно підвищилися тарифи на газ та опалення. Як наслідок, зросла вартість житлово-комунальних послуг для населення. Звісно, багатьом родинам, особливо багатодітним, тим, у яких є інваліди чи пенсіонери, а також студенти, сплачувати захмарні для них суми абсолютно не по кишені. Навіть якщо обмежувати себе у найнеобхіднішому — продуктах та ліках. 

У вересні-жовтні цього року чимало киян, які досі не встановили у квартирах лічильників води, отримали платіжки з надвисокими показниками споживання холодної води — 11—22 куби на людину, а подекуди навіть 40 і більше. Але ж використати стільки просто нереально. Особливо якщо це квартира самотньої пенсіонерки. Куди б вона змогла вилити стільки води? Обурені люди телефонували до редакції із запитаннями: що це таке і що з цим робити? Ми вирішили із цими запитаннями звернутися до фахівців. Ось що вони розповіли.  

Позаминула зима для більшості українців стала незабутньою. І не тому, що тоді випала рекордна кількість снігу, а тому, що рятуватись у цій складній ситуації людям довелось здебільшого самотужки. Адже міські служби виявилися не готовими до аномальних снігопадів та хурделиць. Як наслідок — кілометрові затори на дорогах і непрохідні вулиці в містах і селах. Чи готові цього року наші служби до зимових аномальних ситуацій, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Десь у середині 1990-х, ще тільки відкриваючи для себе Донецьк та ментальність його городян, у колі знайомих уперше почув про Буржуя. Саме так вони називали свого приятеля. Спершу подумав, що йдеться про людину заможну, бо на це натякає колоритне прізвисько. Та потім з’ясувалося:  донеччанин мав інше неабияке багатство, адже спромігся десь дістати і встановити у міській квартирі пічку-«буржуйку». 

Про це повідомив директор ДП «Центр розвитку державно-приватного партнерства» Євген Радченко на конференції «Приватні інвестиції в енергоефективність», яка пройшла в столиці. За його словами, розроблені Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства механізми боротьби з корупцією з метою дієвої підтримки тих, хто готовий інвестувати в модернізацію об’єктів житлово-комунального господарства, уже затвердили на урядовому комітеті, і невдовзі їх подадуть на розгляд у Кабінет Міністрів. 

Черкаський дитсадок «Дніпряночка», розташований у житловому масиві Митниця, нині міг би претендувати на першість у переліку найпопулярніших. Правда, з позначкою «анти». Річ у тім, що малюків, яких тут 350, утримують в умовах, наближених до екстремальних. Що це означає? Найперше те, що температура в приміщенні взимку тут не піднімається вище 13 градусів.

Отож діти лягають спати вдягненими, а щоб зігрітися — намагаються весь час рухатися. І чекають, коли нарешті у дорослих прокинеться совість.