Тривалий час процес об’єднання територіальних громад у Золотоніському районі ніяк не рухався. Чиновники ламали голови: як бути? Нарешті в Черкаської облдержадміністрації з’явилась ідея спробувати об’єднати всі громади району в одну з центром у місті Золотоноша. Є в неї, мовляв, і недоліки, і переваги. Але останніх більше. Під час робочої наради в Мінрегіоні таку ідею схвалили. Але як сприйняли її в селах?
Одразу скажемо: категорично проти. Представники громад під час останньої сесії обласної ради рішуче протестували під стінами облдержадміністрації проти утворення громади-гіганта. Та й на позачерговій сесії депутати Золотоніської районної ради категорично висловилися проти цього проекту.
Формулу «Золотоноша+18» підтримують далеко не всі
Ось така передісторія цього протистояння. А що думають про можливе об’єднання цілого району його нинішні керівники? Як вважає голова Золотоніської районної ради Валерій Саранча, причина попереднього зволікання полягає в певній успішності та самодостатності більшості сільських рад, у кожної з яких чималий ресурс саморозвитку. Тут не відмовилися від пільгових перевезень, зберегли автобусне сполучення, не закрили жодного навчального закладу й не знизили рівня навчання у школах, не закрили жодного фельдшерсько-акушерського пункту, зберегли навіть терапевтичні відділення у Пальмирі, Домантовому й Гельмязові. Серед сільських рад усі самодостатні, крім Благодатного, в якому зовсім не залишилося земель резерву.
Одне слово, чи варто шматувати цілком здоровий район, руйнувати працездатний організм із його усталеними зв’язками, інфраструктурою, досвідченими кадрами? Адже він і так як одна громада.
— Формула «Золотоноша +18 сільських рад», яку запропонували в облдержадміністрації, категорично неприйнятна, — переконаний Валерій Саранча. — У села й міста різна ментальність. У міста є ресурс для розвитку. Вибори в місті й селі непропорційні, відбуваються за різними принципами. Селяни побоюються створення феодальних громад, коли всім заправляє бізнес. А він собі на хвіст не наступить. Але якщо вже без розлучення не можна буде обійтися, то хотілося б, щоб відбулося воно цивілізовано, одночасно, і живого тіла шматками не рвали.
Про проект створення громади-гіганта на базі Золотоноші з приєднанням 18 сільських рад (а це 35 сіл) міський голова Віталій Войцехівський почув кілька тижнів тому на нараді в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, куди його запросили.
Він дуже здивувався такій величині й конфігурації можливої об’єднаної громади, адже для цього є чимало пересторог, і одна з головних — велика відстань від центру до віддалених сіл — 40—50 кілометрів. Навряд чи села матимуть вигоду від такої централізації, зокрема і в наданні різноманітних послуг. Район великий, і тут, на його думку, однією громадою не обійдешся. Та й які спільні інтереси у віддалених на чималі відстані одне від одного жителів сіл?
Здавалося б, жителі сіл-супутників Новодмитрівки, Антипівки, Дібрівки, Вільх, Коробівки, Мелесівки були б раді приєднатися до міста. Однак і тут є камені спотикання.
Як розповів голова Новодмитрівської сільської ради Михайло Назаренко, попри те, що село претендує на спальний мікрорайон Золотоноші, міські жителі працюють у сільській школі й дитсадку, а переважна частина жителів Новодмитрівки й Мелесівки — у місті, приєднуватися до міста селяни остерігаються.
Одна з причин та, що приєднання не передбачає виборів до чергового строку у 2020 році, тобто на два роки вибори відкладаються. У разі ж створення своєї громади до зібраних сільрадою податків райрада додасть іще 60%, чого не матимуть у разі приєднання до міста. А ще в адмінмежах села є 5 тисяч гектарів землі, що також зовсім не зайве. Хоч у сільської ради бюджет невеликий, тут успішно функціонують дві школи й один з найбільших дитсадків. У середній школі кількість учнів навіть зросла із 165 до 200, а у вересні набирають не один, як раніше, а два паралельні класи першачків. Це вселяє надію й підстави мати власну ОТГ. Новодмитрівці не проти об’єднатися з дев’ятьма навколишніми громадами. Про це й заявили на громадських слуханнях.
Зорівський феномен
Є в Золотоніському районі ще один феномен, про який варто згадати, — Зорівська громада. Вона унікальна, створена на межі двох районів. Об’єднала шість сіл Золотоніського та Драбівського районів. ОТГ утворилася ще у 2015 році, але змогла повноцінно діяти лише недавно — після врегулювання на законодавчому рівні призначення виборів на територіях суміжних районів. Громада налічує 2200 жителів, її бюджет становить 24,3 мільйона гривень. 200 тутешніх людей працюють у господарстві, де непогані заробітки. Зарплата доярки, приміром, сягає 20 тисяч гривень. Тут є фонтан, футбольне поле зі штучним покриттям. Тільки за сім місяців роботи у форматі ОТГ громада придбала автомобіль для лікаря.
— Ми вже не випрошуємо в району чи області грошей на розвиток, — констатує голова Зорівської громади Юрій Гунько. — Громада сама розпоряджається бюджетом і бачить результат. Вирішили більшу увагу приділити турботі про найменших членів громади й утворили службу захисту дітей. Уже є зрушення на краще. Плануємо створити комунальну службу, яка, придбавши відповідну техніку, допоможе наводити лад у населених пунктах, поліпшити благоустрій вулиць. Уже сьогодні розгорнули активну підготовку до наступної зими: у Зорівці утеплюємо школу й ремонтуємо актову залу дитячого садка, у Мехедівці замінюємо двері, вікна та облаштовуємо підлогу в шкільній їдальні, завершуємо прибудову до дитсадка під твердопаливний котел, у Богданівці встановлюємо навколо дитсадка паркан і ремонтуємо дах будинку культури, у всіх селах громади встановили відеоспостереження. На черзі — впорядкування й ремонт доріг. Уже маємо домовленість із перевізником, щоб продовжити автобусний маршрут на села, де транспортного сполучення немає.
Ще один вистражданий акт об’єднання громад недавно відбувся у Плешканях цього району. Тут жителі чотирьох сусідніх сіл утворили одну ОТГ з центром у Плешканях. Запропонували об’єднатися навколо міцного господарства «Плешкані» селяни з Безпальчого Драбівського району, ідею підтримали у Підставках та Ковраї Золотоніського. Так самі селяни перекроюють колишній адміністративний поділ, шукаючи й знаходячи найкращі умови для проживання та господарювання. Авторитет місцевого сільгосппідприємства незаперечний. Скрізь, де господарюють «Плешкані», дбають про ремонт доріг, освітлення вулиць, клуби. Опорною стане школа в Ковраї. Виграють від такого об’єднання всі, переконана Плешканський сільський голова Галина Міхова. Адже сильний товаровиробник — це соціальний захист кожного. І підприємство буде краще захищене згуртованою громадою. У сільській раді сподіваються, що створення Плешканівської ОТГ затвердять у Кабінеті Міністрів.
На прикладі тільки одного району бачимо, якими непростими бувають відносини суб’єктів об’єднання громад. Там, де згуртування вистраждане, виправдане з погляду соціального, економічного, географічного, відбувається легше, з бажанням і баченням перспективи розвитку. Бо ж не одним днем живе громада.
За кілька років, протягом яких триває реформування, в районі поки що дійшли згоди щодо об’єднання тільки двох ОТГ. На черзі — створення громади-гіганта. З огляду на те що часу на пошук альтернативних рішень уже фактично немає й настала ситуація, яку в шахах іменують цейтнотом, варто нагадати народну мудрість: сім разів відміряй, а раз відріж.
ОФІЦІЙНО
Понад третина районних центрів уже стали центрами нових адміністративно-територіальних одиниць
У директораті з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону «Урядовий кур’єр» повідомили, що зацікавлені у формуванні громад навколо населених пунктів, що мають найбільш розвинену інфраструктуру, а також розташованих найближче до географічного центру території спроможної територіальної громади. У разі реалізації права територіальних громад на об’єднання потрібно мати на увазі, що якість і доступність публічних послуг, які надаватимуться в ОТГ, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.
Відповідно до моніторингу процесів децентралізації, здійснюваного Мінрегіоном, на сьогодні 16 районів повністю покриті однією чи кількома ОТГ. Окремо навколо районних центрів, якими можуть бути і міста, і селища міського типу, вже об’єднано понад 150 громад. Тобто понад третина районних центрів уже стали центрами нових адміністративно-територіальних одиниць — рушіями реформ в Україні.
Найпершою такою громадою стала Лиманська ОТГ Донецької області, до складу якої увійшли всі територіальні громади та населені пункти Лиманського району.
В Україні створено понад 70 об’єднаних громад з центрами у містах. Більшість із них успішно розвиваються. Практика доводить, що села у складі міських ОТГ отримали можливість стати більш спроможними вирішувати місцеві питання, а послуги для сільського населення стали якіснішими.
Після об’єднання місто отримує простір для розвитку і стає зацікавленим у вдосконаленні сільських доріг та заміської інфраструктури, зокрема місць для відпочинку, туризму та спорту, що сприяє оновленню інфраструктури сіл.
Село у складі міської ОТГ отримує не лише кращі послуги і ресурси для відновлення інфраструктури, а й можливості для збереження та розвитку історичних і культурних пам’яток, заповідників, унікальних територій. Самотужки селу зробити це набагато важче.
Важливо, що села після об’єднання мають у міськрадах та виконкомах представників, які захищають їхні інтереси, — депутатів і старост. Ці представники обстоюють інтереси жителів сіл в ОТГ і мають більше можливостей для цього, ніж мали сільські голови в районі.
Утворення об’єднаних територіальних громад на межі сусідніх районів не є унікальним явищем для сучасного етапу реформування адміністративно-територіального устрою, наголошують у Мінрегіоні.
Законодавство дозоляє об’єднуватися суміжним громадам з різних районів. Свого часу Мінрегіон підтримував відповідний закон, який дозволяв об’єднуватися так, оскільки це логічно і вигідно самим громадам, а не замикатися у межах районів, які створювалися в радянській централізованій системі управління територіями. Так, із 705 об’єднаних громад, в яких на сьогодні вже проведено перші місцеві вибори, 36 ОТГ утворено з територіальних громад, розташованих на території суміжних районів. Загалом таких районів 32.
ІЗ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
Геннадій ЗУБКО,
віцепрем’єрміністр — міністр регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ:
— Маємо 803 ОТГ, 98 з яких очікують рішень ЦВК про призначення перших виборів; процес приєднання теж триває: 104 територіальні громади приєдналися до 63 вже створених ОТГ; запрацював закон про приєднання до міст обласного значення — 12 територіальних громад приєдналися до 3 міст обласного значення. У 116 районах не створено жодної ОТГ.
Ми в Google+