Згідно з повідомленням Державної прикордонної служби, у червні 2018 року кількість громадян України, які скористалися безвізовим режимом, різко зросла і становила 221 тисячу осіб, а це в 2,3 раза більше, ніж за перші 30 діб безвізу, коли статистика нарахувала майже 96 тисяч. Нині кількість безвізовиків у середньому сягає 9—12 тисяч за добу, інформують прикордонники.

Загалом від початку чинності безвізового режиму й до кінця червня цього року зафіксовано понад 21 мільйон перетинів кордону з ЄС громадянами України, що на 12% більше, ніж за попередній аналогічний період. Прикметно, що кількість користувачів безвізу за червень 2018 року лише в 2,5 раза менша, ніж кількість осіб, які скористалися безвізовим режимом за весь попередній рік.

Як і прогнозували експерти, разом зі зростанням активності «безвізових» українців зростає навантаження на інфраструктуру західного кордону. Про те, як саме це відбувається, і що з цим робити, йшлося учора на прес-конференції в Укрінформі з нагоди презентації перших підсумків опитування мандрівників на 18 автомобільних і пішохідних пунктах пропуску через кордон України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Захід організовано в межах проекту «Анатомія кордону», який втілює ГО «Європа без бар’єрів» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

«За нашими спостереженнями, істотно змінилися умови і обсяг руху людей через кордони в обох напрямках. Ми поставили за мету дослідити нові тренди і виклики, пов’язані з перетином кордону українськими громадянами та іноземцями. Дослідження особливо актуальне з огляду на загальносвітовий тренд, пов’язаний з підвищенням мобільності людей, а також з переорієнтацією міграції, зокрема й трудової, з України до ЄС та з огляду на запровадження біометричної верифікації, ідентифікації, безпекові виклики», — наголосила, представляючи дослідження, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

Отже, що відбулося з кордонами після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом, упровадження реформ у сфері управління міграцією та кордоном? У межах проекту розроблено методологію збирання даних про практику перетину кордону, в яку входить не лише опитування громадян України та іноземців щодо їхнього досвіду перетину кордону, а й спостереження за роботою пунктів пропуску.

Зібрано також інформацію про дружність окремих пунктів пропуску до мандрівників, тобто про те, як швидко і якісно там обслуговують, де й коли немає черг. Визначено рекорди швидкості й затримок. Оцінювали респонденти і роботу українських прикордонників та їхніх європейських колег.

Отже, 40% українських респондентів відчули зміни в процедурі перетину кордону після введення безвізового режиму між Україною і ЄС, а 55% не відчули змін.

Використання біометричних паспортів для короткострокових поїздок і більша повага та лояльність до українців зараховано до позитивних підсумків безвізового режиму, які відчували респонденти. Проте деякі розповіли про негативні наслідки — ретельнішу перевірку документів.

Респонденти, які виїжджали з України до Польщі на автомобілі, зіткнулися з найдовшими прикордонними переходами. У середньому потрібно п’ять годин, щоб перетнути кордон у популярному пункті пропуску «Краківець», зазначила Ірина Сушко. За її словами, майже така сама ситуація і в пункті «Шегині». Істотно менша середня тривалість перетину кордону з Польщею у пункті «Смільниця» та «Грушів», де працюють спільні контролі українських і польських прикордонників: там кордон перетнути можна менш як за дві години.

Одне із питань, які найбільше турбували українців під час перетину кордону, — черги. За словами аналітика ГО «Європа без бар’єрів» Катерини Кульчицької, на черги також переважно впливає процедура перевірки документів та огляду машин митниками не на українській ділянці, а на ділянці іншої країни. Ця процедура довго триває на польській та словацькій ділянках. Згідно з опитуванням, більшість українців сказали, що на польському та словацькому кордонах українська сторона перевіряє досить швидко, і великі черги виникають на кордонах інших країн. Однак лише на кордоні з Угорщиною, зокрема в пункті пропуску «Ужгород — Вишнє Нємецьке», українська сторона перевіряє довше, ніж угорська.

Як зазначила Катерина Кульчицька, за словами українських мандрівників, погана інфраструктура й черги на кордоні — це головні проблеми, з якими вони стикаються, а корупцію майже не було згадано.

А з найяскравіших цитат респондентів можна зробити узагальнення: люди усвідомлюють, що разом з правом на свободу пересування мають право на гідне поводження при цьому.

Попередні підсумки дослідники обіцяють використати для більш ґрунтовної і фахової дискусії у вересні. Також команда проекту проведе аналіз законодавства у сфері управління кордонами.

За підсумками дослідження буде створено аналітичний звіт з рекомендаціями, який пройде верифікацію шляхом консультацій зі стейкхолдерами відповідних органів влади України, Польщі, Словаччини та Румунії.