На Полтавщині 146 річок, загальна протяжність яких майже 5 тисяч кілометрів. Але їхній стан жахливий. За словами науковців, жодну з них не можна зарахувати до класу чистих. Виною тут господарська діяльність людини. Скажімо, в річку Хорол підприємства щороку скидають понад 1,3 мільйона кубічних метрів недоочищених стоків. А в усі водойми краю за цей час виливають 900 тонн нітратів, 33 тисячі тонн мінералів.
Такі дані навели учасники круглого столу, який відбувся в Полтавському обласному управлінні водних ресурсів. Це стало приводом для подальшої розмови «УК» з посадовцями Полтавського регіонального управління водних ресурсів Дніпровського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України.
— Щороку в наші водойми потрапляє понад 68,5 мільйона кубічних метрів стоків, у яких міститься приблизно 517 тонн органічних речовин. Попри те, що останніми роками з відомих причин нечистот у річки виливають менше, кількість органіки в них залишається стабільною. А це найстрашніше, бо планктону є що їсти, він розмножується, і водойми заростають. Яскравий приклад — Кременчуцьке море із синьо-зеленими водоростями, — каже завідуюча лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Олена Підберезна. — Всі очисні споруди області потребують реконструкції, бо, зокрема, не спроможні очищати стоки від важких металів та фосфатів тощо. Останнім часом у прибережних зонах з’явилися лазні, фітнес-центри, які скидають стоки в річки. Скажімо, до річечки Тарапуньки, яка тече через Полтаву, не хочеться підходити — від неї тхне фекаліями.
Під час засідання називали і забруднювачів водойм. Так, 2,9 мільйона метрів кубічних недоочищених стоків скидають щороку «Лубниводоканал», «Миргородводоканал», Пирятинські госпрозрахункові очисні споруди, комбінат компідприємств міста Глобиного, «Житлово-експлуатаційна організація» Терешківської сільської ради, Машівська і Карлівська дільниці «Полтававодоканал», компідприємство «Сяйво» села Засулля Лубенського району, Петрівсько-Роменське ЖКП Гадяцького району.
Пані Олена розповідає, що й з криниць полтавці п’ють воду, забруднену нітратами. «Їх вміст у багатьох криницях перевищує норму в 10 разів. Багато з них взагалі висохли, як, скажімо, околиці Полтави, у селищах Рибці, Гожули. Полтавці замість звичайної п’ють мінералізовану воду, яку добувають з артезіанських свердловин».
Про те, наскільки чиста вода у Дніпрі, поцікавився в начальника Полтавського регіонального управління водних ресурсів Василя Євсеєва:
— Гідрохімічні аналізи води з Кременчуцького й Дніпродзержинського водосховищ, які проводяться щомісяця, показують, що вона придатна до використання. Її якість трохи погіршується влітку. Тоді на окремих мілинних ділянках гине риба. Але наука над цим працює, гадаю, проблему буде розв’язано.
Посадовець зазначає, що цього року навесні риба у заплаві Сули не гинула, хоч якість води там періодично погіршується. Річка замулилася. За чверть століття рівень води в ній упав майже на два метри. Що робити?
За словами посадовця, річки на Полтавщині чистять, тільки дуже повільно — за рік не більше кілометра замість десяти. Такими темпами, каже, чиститимемо їх 5 тисяч років. Це вже зрозуміли і в облдержадміністрації, і в обласній раді, і в місцевих громадах. Тож маловодні річки зарегулюють, там, де це потрібно, збудують перекати, шлюзи-регулятори. Така гідроспоруда з’явиться, зокрема, на Сулі біля села Сенчі.
ПРЯМА МОВА
«Вирішили повністю розчистити річку Коломак»
Олександр ТКАЧЕНКО,
заступник директора профільного департаменту
Полтавської облдержадміністрації:
— Торік вдалося почистити ділянки річок Вільхова Говтва у Решетилівському районі, Удаю біля села Велика Круча в Пирятинському районі, Ташані біля Зінькова, Сули в Лохвицькому, Коломаку в межах сіл Сторожове та Войнівка у Чутівському районі. Реконструйовано очисні споруди Глобинської міськради та каналізаційний колектор на вулиці Пушкарівській у Полтаві. 230 тисяч гривень на реконструкцію самопливного колектора освоїла Гадяцька міська рада.
У 2017—2021 роках заплановано використати на такі потреби 745 мільйонів гривень. Так, цьогоріч на підтримання водного балансу в області передбачили майже 200 мільйонів гривень.
Тривають роботи на Сулі в межах сіл Сенча та Млини Лохвицького, пройшла екологічну експертизу документація на будівництво шлюзу-регулятора біля села Тарасівка Оржицького району.
За підтримки держбюджету укріпимо берег Кременчуцького водосховища біля села Пронозівка та селища Градизьк. Уже готові проектні рішення на реконструкцію шлюзу №4 і будівництво перекатів на річці Хорол у Глобинському та Семенівському районах для підвищення рівня води, обводнення осушених територій, щоб не допустити в подальшому загорянь торфовищ.
На нинішній рік з обласної скарбниці передбачено 7 мільйонів гривень на лісонасадження та охорону лісу. Це сприятиме збереженню вологи у ґрунтах та захисту прибережних територій. 12,5 мільйона гривень витратимо на реконструкцію каналізаційної насосної станції у Кременчуці, 20 мільйонів гривень — на відновлення каналізаційних колекторів у Полтаві.
Депутати також вирішили повністю розчистити річку Коломак у межах Полтавської області. Якщо експеримент вдасться, його поширять і на інші малі та середні річки Полтавщини.
Ми в Google+