Як на практиці застосовувати стандарти інформаційної журналістики під час висвітлення подій, пов’язаних із воєнною агресією Росії? Останнім часом це питання дискутує журналістська спільнота. Найбільшу  кількість суперечливих думок викликав недавно поданий  на розгляд  Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції».

Документ насправді дуже важливий, адже йдеться про те,  що повинен писати і показувати журналіст, який працює в зоні АТО. Відповідальність за порушення  доволі сувора: аж до позбавлення волі на строк від шести місяців до чотирьох років.

Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова під час «круглого столу» заявила, що це введення цензури, яка загрожує істотним зменшенням інформаційних потоків про події в зоні АТО. На її думку, варто знайти інші механізми, які дають змогу врегулювати відносини між військовими і журналістами, скажімо, заборонити видачу прес-карт представникам ЗМІ, які систематично порушують умови подачі  військової інфор мації.

Виконавчий директор Інституту масової інформації  Оксана Романюк вважає  визначення в документі занадто розмитими. 

— Що таке «поширення ідеології тероризму»? Якщо кореспондент українського каналу їде на окуповану територію зняти сюжет — це підпадатиме під цю категорію?  Хто це  визначатиме? — запитує вона.

Експерт Інституту медіа-права Ігор Розкладай  зазначив, що серйозна претензія до проекту закону — запровадження норми щодо обов’язкового погодження оперативним штабом Міноборони всіх  матеріалів із зони АТО. Тим часом, зазначає він, інформацію про військових і бойові дії поширюють ще й  пересічні громадяни, зокрема й через Інтернет.

Представник Світового конгресу українців Сергій Косянчук наголосив, що у разі обмеження інформації із зони АТО може бути зменшено і підтримку України міжнародною спільнотою.

— В умовах гібридної війни інформація теж воює. Коли ми  її обмежуємо, то програємо, бо політична і матеріальна допомога  залежить від повідомлень, які надходять з України, — заявив він.

Один з авторів законопроекту  Дмитро Тимчук наголошує,  що розроблення   документа було спричинене поширенням в ЗМІ відомостей, які ставлять  під загрозу успішне проведення тих чи тих операцій.

— Фахівцям відомо, що спецслужби більшості країн понад 90% розвідувальної інформації отримують із відкритих джерел. Простий приклад. Телеоператор знімає блокпост сил АТО, а журналіст розповідає, де саме він розташований, скільки військовослужбовців несуть тут службу, яке озброєння мають. Супротивник отримує багато інформації. Наше завдання — унеможливити такий «злив» через представників мас-медіа. Режим секретності — це не українське ноу-хау, а нормальна практика в усіх арміях світу. Чому в країні, яка вже другий рік воює, цього не розуміють? — запитує він.

Нардеп  також нагадав, що в Україні вже давно існують закони «Про державну таємницю» та «Про боротьбу з тероризмом». А  чимала частка інформації про діяльність ЗСУ, яку надають  ЗМІ, порушує ці закони.

— Саме для того, щоб журналісти та блогери чітко розуміли, яку інформацію можна розкривати, а яку — ні, і було підготовлено цей законопроект, що через банальну необізнаність багатьох експертів опинився під прицілом жорсткої критики.  Наш законопроект передбачає можливість для ЗМІ  публікувати дані, які однозначно забороняють чинні закони, якщо штаб АТО вважає це можливим, — зауважив автор.

За словами речника АТО Андрія Лисенка, журналісти з міжнародних агентств підтверджують, що працювати у зонах конфліктів можна лише з дозволу прес-центру і в супроводі прес-офіцера військового контингенту.

А, скажімо, в Ізраїлі існує фільтр у вигляді військової цензури. Її правила жорсткі: жодних показів техніки, заборона оприлюднювати кількість жертв серед військових. Крім цього, якщо ракета з Гази долетіла до населеного пункту, то журналістам навіть не дозволяють зняти характер пошкоджень,  щоб ворог не зміг оцінити точність і координати удару. 

НАСАМКІНЕЦЬ

Наша країна не готувалася до війни, тож журналістам, як й військовим, доводиться вчитися в буквальному сенсі на полі бою. Дуже важко провести чітку лінію між об’єктивною інформацією і розкриттям військової таємниці. Але спільними зусиллями ми повинні знайти цей консенсус.

Учасники дискусії наголосили, що експертні обговорення законопроекту триватимуть.