Полтавську область справедливо називають аграрно-промисловою. Частка промислової продукції тут 40% ВВП і приблизно 75% усього експорту. В галузі задіяно майже 120 тисяч осіб. Більшість великих промислових підприємств розташовані у Кременчуці, який за рік виробляє продукції на 20 мільярдів гривень. Фактично Кременчук нині індустріальний центр не тільки Полтавщини, а й України, і від нього значною мірою залежить майбутнє вітчизняного промислового сектору. Тут розташований і один із флагманів вітчизняного машинобудування — ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», який торік відсвяткував 145-річчя.

Попри політичні й економічні пертурбації, втрату російського ринку, завод торік виготовив 2,5 тисячі вантажних вагонів й у рейтингу серед 48 підприємств галузі посідає п’яте місце. Хоч це й не тішить заводчан, які в 2011—2012 роках виготовляли понад 10 тисяч вагонів, підприємство живе. Якби ще й держава підставила плече колективу в цей складний час, то й зовсім було б добре.

«У нас 3 мільярди гривень заморожених коштів. Це переплата податку на прибуток і неповернення ПДВ. Якби зароблені нами кошти направити на виробництво і розвиток підприємства», — зазначає голова правління ПАТ «КВБЗ» Анатолій Шабала. Але він чудово розуміє, що на ці мільярди поки що розраховувати не варто, бо держава й сама нині потребує підтримки. Тож заводчани самотужки роблять усе можливе й неможливе, щоб не тільки триматися на плаву, а й випускати нову конкурентоспроможну продукцію.

Сучасні моделі ПАТ «АвтоКрАз» для потреб української армії переважають закордонні аналоги

Новопризначеному голові Полтавської облдержадміністрації Валерієві Головку, який нещодавно відвідав завод, продемонстрували сучасний спальний вагон-РІЦ, що проходить сертифікацію в Польщі, нові вагони локомотивної тяги, новий дизель-поїзд на 640 місць, що може розвивати швидкість до 140 кілометрів за годину. Цей поїзд уже пройшов випробування у Новомосковську і на найскладніших ділянках Львівської залізниці. Це перша така розробка крюківських конструкторів. Поінформували, що на підприємстві віднедавна обслуговують вагони локомотивної тяги, що були в експлуатації. Принагідно директор з якості ПАТ «КВБЗ» Вадим Медведенко повідомив, що на заводі щойно закінчили модернізацію 95 вагонів для Київського метрополітену. Також тут виготовляють ескалатори, що вже чудово себе зарекомендували у Києві та Мінську. За його словами, підприємство спроможне випускати понад 40 моделей вантажних вагонів.

Потенціал заводу значний, але постає запитання: куди цю продукцію реалізовувати, адже у Європі своїх вагонобудівних заводів вистачає? Народний депутат України від Кременчука Костянтин Жеваго вважає, що українським вагонобудівникам варто переорієнтуватися на північноамериканські ринки.

— Нині на залізницях США справжній бум. Американці випускають залізничних вагонів, цистерн, напіввагонів найбільше у своїй історії. Цим треба скористатися, — каже він. — Економіка США у 8 разів переважає економіку Росії, й залізниць там більше. Роль держави щодо підтримки машинобудівного комплексу має домінувати. Тоді й результат не забариться. Це бачимо на прикладі холдингової компанії «АвтоКрАЗ». Значною мірою саме завдяки державним замовленням торік вона наростила обсяги виробництва майже на 55%. Тепер це єдине таке успішне підприємство в машинобудівній галузі.

Автомобілі на заводі складають цілодобово

Воно активно освоює зовнішні ринки й дедалі більше продукції постачає на внутрішній ринок. Цей досвід роботи заслуговує поширення. Щоправда, є й проблеми. Як розповів генеральний директор ПАТ «АвтоКрАЗ» Роман Черняк, торік у листопаді й грудні вони потерпали через невмотивовані відключення електроенергії. Тож не дотримувалися технології, й доводилося рідкий метал виливати з електропечей просто в ями. Нестабільно подавали на підприємство й природний газ. Тому виготовили машин для української армії менше, ніж планували.

Обурюється він, що чиновники не підтримують вітчизняного виробника, надаючи перевагу імпорту. За його словами, київська міська влада закупила на 50 мільйонів гривень російських сміттєзбиральних машин, хоч у Кременчуці випускають кращі машини.

Голова ОДА Валерій Головко  переконаний, що підняти промисловість можна тільки шляхом консолідації влади з виробниками і промисловцями. Обласна влада вже підтримала ініціативу крюківських вагонобудівників щодо закупівлі у них Укрзалізницею рухомого складу за кредитні кошти під державні гарантії. Це збереже трудові колективи і функціонування Крюківського вагонобудівного та сталеливарного заводів.

ДО РЕЧІ

Треба лобіювати інтереси вітчизняного виробника

У Крюківського вагонобудівного заводу і Кременчуцького заводу дорожніх машин таки є європейські перспективи. Допомогти їм освоїти закордонні ринки планують у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Про це під час робочого візиту на Полтавщину повідомив очільник цього міністерства Айварас Абромавичус.

За його словами, триває активна робота над створенням торгових представництв України за кордоном. Міністерство надаватиме допомогу і в просуванні українських виробників на внутрішньому ринку.

Водночас крюківці кажуть, що здійснити прорив зі складної економічної ситуації їм обіцяють уже не вперше. На думку голови наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимира Приходька, хоч плани у міністерства є, обсяг закупівель заводської продукції насправді буде набагато скромнішим, аніж декларують.

— Нам обіцяли, що закуплять 10—12 дизель-потягів. Насправді ж аби хоч 3—4 купили, — зазначив він. — Щодо вантажних вагонів, то тут ситуація ще складніша: вона на стадії незатвердженого фінансового плану Укрзалізниці. Краща ситуація з вагонами метро, оскільки ми виграли тендер на модернізацію півсотні вагонів метрополітену спільно з японськими фірмами в Україні (на кошти Кіотського протоколу).

Набагато краще економічне становище «Кредмашу». Як розповів урядовцеві президент ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» Микола Данилейко, попри складні часи, торік завод випустив товарної продукції на 440 мільйонів гривень, виготовив 54 асфальтозмішувальні установки (та запчастини до них), його керівництву вдалося зберегти колектив.

Свою продукцію товариство реалізує пострадянським країнам. Але віднедавна почало шукати нові ринки. Зокрема торік поставило першу асфальтозмішувальну установку в Румунію, партії запчастин — у Болгарію, Прибалтику. Торік виготовило за євростандартами 166-тонну асфальтозмішувальну установку і сподівається, що її запустять у серійне виробництво. І ще одне нововведення — асфальтозмішувач в автомобільному габариті.

На заводі вважають, що відновлення внутрішнього ринку для «Кредмашу» найважливіші. «За останнє десятиріччя наш завод поставив на внутрішній ринок лише сотню асфальтозмішувальних установок, решту — за кордон. Тобто там наша продукція затребувана. Не затребувана вона тільки в Україні, де під час держзакупівель відкрито лобіювали інтереси іноземних компаній, що ввозять на нашу територію далеко не найкращу техніку. Натомість закупівля вітчизняного обладнання рік у рік зменшується», — каже начальник управління зовнішньоекономічних зв’язків та реалізації «Кредмаш» Володимир Пономаренко. 

Тож фахівцям доводиться сподіватися, що 2015 рік стане переломним для їхнього підприємства і їхню продукцію врешті оцінять українські дорожники. 

 Олександр ДАНИЛЕЦЬ,  «Урядовий кур’єр»,  (фото автора)