В Україні цілковито погоджуються з такою позицією лише з тією поправкою, що ситуацію на Донбасі називають збройною агресією сусідньої держави та окупацією наших територій. В усьому іншому голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер таки має рацію.
У доповіді ООН, презентованій у столиці, наведено страшні цифри: в період з 16 лютого по 15 травня 2017 року на Донбасі загинуло 36 цивільних осіб, 157 зазнали поранень. Це на 48% більше, ніж за попередній звітний період і на 70% більше, ніж за той самий період торік. Загалом від початку нав’язаної нам іззовні війни в регіоні загинуло 10 090 осіб, з них 2777 цивільних, 23 966 було поранено.
Саме тому Фіона Фрейзер наголошує на необхідності припинення обстрілів житлових районів Донбасу: «Важливо, щоб сторони конфлікту дотримувалися міжнародного гуманітарного права. Вони мають зупинити обстріли житлових зон, а також вивести з населених районів своє військове спорядження і військових». Кого ці слова стосуються насамперед, добре знають і щодня відчувають на власній шкірі наші вояки в зоні АТО.
Спровоковані РФ воєнні дії не сумісні з дотриманням прав людини у їхньому класичному розумінні. Місія ООН фіксує свавільне затримання й тортури по обидва боки лінії розмежування. Непоодинокі випадки фізичного й психологічного тиску, позбавлення зв’язку, відмови в медичній допомозі тощо. Втішає те, що серйозність і частота таких випадків скоротилася порівняно з двома першими воєнними роками.
.jpg)
«Ми помітили позитивні зрушення в управлінні СБУ в Запорізькій області. Наша команда розмовляла з особами, яких там утримували торік і в перші місяці 2017-го. Вони сказали, що до них ставилися гуманно, — цитує УНІАН слова фахівця. — Це контрастує з тим, що ми реєстрували там у 2014—2015 роках».
Місія ООН має доступ до державних тюрем і СІЗО в Україні, проте не має повного й безперешкодного доступу до людей, яких утримують незаконні збройні формування. «Закликаємо сторону конфлікту надати постійний і безперешкодний доступ зовнішніх спостерігачів до місць позбавлення волі й гарантувати проведення приватних співбесід», — наголосила Фіона Фрейзер.
У неї не викликає захоплення продиктоване реаліями рішення РНБО про тимчасову заборону переміщення товарів через лінію розмежування у зоні АТО, а також захоплення бойовиками 54 українських підприємств в ОРДЛО.
Відзначає вона й занепокоєння місцевого населення щодо скорочення можливостей знайти роботу й те, що підприємства весь час закриваються. У сільській місцевості люди говорять про обмежені альтернативи знайти роботу, відсутність громадського транспорту тощо.
Прискіпливу увагу приділяє ООН і ситуації в анексованому Росією Криму, де зафіксовано чималу кількість негативних тенденцій із правами людини. Попри відмову в доступі до Криму, управління верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини і надалі стежить за ситуацією з правами людини на півострові зі своїх офісів у материковій частині України, керуючись резолюціями Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 68/262 та 71/205.
«За спостереженнями місії, кілька судових рішень щодо членів кримськотатарської громади було винесено з очевидним порушенням принципів справедливого судового розгляду. На основі інтерв’ю із 12 засудженими, які раніше перебували під вартою в Криму і Російській Федерації, задокументовано грубі порушення права на фізичну і психічну недоторканність», — ідеться в доповіді ООН.
Місія фіксує в Криму випадки порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права стосовно людей, які проживають на півострові, зокрема недотримання гарантій справедливого судового розгляду, ретроактивне застосування кримінального законодавства, примусову передачу осіб, що перебувають під захистом, з Криму до Російської Федерації, смерть в ув’язненні, тортури, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження або покарання, відсутність доступу до ефективного правового захисту. Стурбовані в ООН і захистом права власності і права на освіту рідною мовою.
В ООН наголошують, що РФ у зв’язку з проміжним рішенням Міжнародного суду в Гаазі має утриматися від будь-яких дій, які обмежують можливості кримськотатарської громади зберегти свої представницькі установи, зокрема Меджліс, а також забезпечити доступ до освіти українською мовою в окупованому Криму.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+