Фонд нелегальної зарплати, за підрахунками фахівців, тільки в Черкасах вже сягнув 3,1 мільярда гривень. Таку цифру озвучив недавно начальник управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Павло Котик. За останні три роки, наголосив він, проблема нелегальної зайнятості поглибилася. Кількість офіційно працевлаштованих черкащан зменшилася з 99,6 тисячі до 83. Навряд чи безробітні сидять удома, найімовірніше, вони працюють, але нелегально.
Нелегали стають небезпечними
Проблема виведення зарплати з «тіні» та легалізація зайнятості населення на Черкащині, як і в усій Україні, досі не розв’язана. Ось і в облдержадміністрації, де підбивали підсумки виконання місцевих бюджетів, зауважили, що за шість місяців нинішнього року в області наростили рівень доходів до бюджетів усіх рівнів більш як на мільярд гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року. Затверджені завдання виконали всі місцеві бюджети. Понад план уже надійшло близько 300 мільйонів гривень. Однак резерви вичерпано далеко не всі. За підрахунками департаменту фінансів облдержадміністрації, місцеві бюджети області могли б додатково поповнитися як мінімум 167 мільйонами гривень, якби вдалося задіяти всі свої можливості. Серед них на першому місці — легалізація зарплатні.
— Працюємо над тим, — зазначив на одному з останніх засідань колегії облдержадміністрації її голова Юрій Ткаченко, — щоб виведення зарплати з «тіні», легалізація зайнятості населення стали пріоритетом керівника будь-якого підрозділу чи служби.
Нелегальна зарплата — це проблема як окремих громадян, котрі не отримають гідної пенсії в майбутньому, так і органів місцевого самоврядування, які недоотримують кошти до бюджетів. А їх можна було б використати на ремонт доріг, потреби освітніх закладів, лікарень, поліклінік тощо.
Щоб побачити людей, які працюють неофіційно, далеко їздити не треба. Адже це продавці невеличких магазинів та ринків, перукарі, механіки станцій техобслуговування, з якими ми спілкуємося ледь не щодня. Їх чомусь не лякає той факт, що, одержуючи гроші в конверті, вони матимуть проблеми під час оформлення пенсії, оскільки в такому випадку відрахування до Пенсійного фонду не надходять. Як і кошти до місцевого бюджету (основним джерелом якого є податок із доходів фізичних осіб), соціальних фондів.
Та є ще один важливий аспект цієї проблеми: деякі нелегальні працівники потенційно небезпечні для пересічних громадян. Це, приміром, неоформлені працівники закладів громадського харчування, які мають справу з продуктами, але не завжди проходять медичні огляди, або ж водії маршруток чи таксі, яких перед виїздом у рейс не оглядає лікар, а транспорт не контролює механік. Харчування у таких ресторанах чи барах або ж поїздка на таксі з «лисими» протекторами чи несправними гальмами під керуванням не зовсім тверезого водія загрожує здоров’ю та життю клієнта.
Замкнене коло треба розірвати…
Керівник однієї з найбільших в Україні регіональних бізнес-спілок Олена Єременко вважає, що єдиний вихід із ситуації — знизити податкове навантаження. Бізнес і справді працює «в тіні», однак іншого виходу, за її словами, поки що немає.
Підприємствам доводиться боротися за ринки збуту. І найчастіше перемагає той, у кого продукція дешевша. Один із найпростіших способів знизити собівартість виробництва — мінімізувати доходи. Ті, хто працює чесно, програють у конкуренції із «сірим» бізнесом.
Але навіть якщо весь бізнес одночасно почне працювати чесно, податки будуть перекладені на собівартість і виникне інша проблема — низька купівельна спроможність, і якщо це не продукція першої необхідності, люди не купуватимуть її. Сплата на біло всіх податків — це зменшення можливості внутрішніх інвестицій, тому бракуватиме коштів для розширення свого бізнесу. Виходить замкнене коло.
Крім того, нині самі працівники зацікавлені в низькому офіційному доході — це уможливлює отримання субсидії.
Бізнес скаржиться: існувати можна тільки приховуючи свої доходи, а експерти кажуть про боротьбу з корупцією.
— Якщо я заплачу всі податки, — поділився зі мною роздумами один із підприємців обласного центру, — доведеться звільнити третину працівників або взагалі закрити контору.
Статистика за підсумками першого півріччя свідчить: сотні українських великих і середніх підприємств збиткові. Як зазначають у Мінекономрозвитку, найвищий показник «тіні» — у добувній промисловості (62%), фінансовому секторі (61%), переробній промисловості (58%). Бізнесмени прагнуть зниження собівартості свого продукту, щоб бути конкурентоспроможними на внутрішньому ринку.
Протягом січня—липня 2016 року працівники ДФС України виявили понад 92 тисячі найманих осіб, які працювали без укладення трудових угод. Крім того, виявлено понад 32 тисячі громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації.
…й удосконалити нормативно-правову базу
На думку багатьох керівників обласних галузевих профоб’єднань та голів первинних профспілкових організацій підприємств — учасників зустрічі, які нещодавно обговорювали програму «Легалізація заробітної плати — запорука стабільності та соціального захисту черкащан», існуванню нелегального ринку праці сприяє і недосконала нормативно-правова база. Оминаючи чи порушуючи закон, роботодавці нелегально працевлаштовують людей, які в пошуках заробітку погоджуються на будь-які умови. Якщо в суспільстві не буде сформовано громадську думку про те, що оплата праці «в конвертах» є не лише незаконною, а й аморальною, позитивних змін скоро чекати не варто.
Нинішнього року управління Пенсійного фонду в м. Черкасах надіслало для відповідного реагування матеріали контролюючим органам стосовно 886 суб’єктів господарювання, які порушують законодавство про працю. Реагування, як бачимо, поки що слабке.
Ми в Google+