У селі Босівка, що в Лисянському районі на Черкащині, сьогодні неспокійно. І не через якісь політичні перипетії, а внаслідок конкретних загроз, які постали перед громадою.

Уже не перший рік тут ведуться розмови про можливе спорудження глиняно-бентонітового кар’єру. Вкотре селяни збираються на громадські слухання і категорично протестують проти розробки надр на околиці їхнього села. Такої ж думки й депутати сільської ради, про що вони заявили на своїй сесії. Нині люди у відчаї й кажуть, що готові навіть до бунту, тільки б не допустити відкриття величезного кар’єру.

Жителі Босівки переконані: шкідливе виробництво принесе їм тільки біди — забруднить довкілля, у криницях зникне вода, а дороги розіб’ють багатотонні вантажівки.

Учасники громадських слухань нагадали про інтереси людей. Фото з сайту lysyanka.info

З питною водою в селі й так проблеми, а з розробкою кар’єру, констатують у сільській раді, остаточно знизиться рівень грунтових вод. Водогін же тягти з Лисянки (так було, приміром, із Дашуківкою, де також є подібний кар’єр) ніхто не буде.

У селі  також розуміють, що можуть залишитися й без пасовищ для худоби, а в умовах нинішнього повального безробіття і бідності це взагалі катастрофа. Худоба, як-не-як, а дає змогу виживати, зводити кінці з кінцями, ростити дітей. 

— Людей це дуже тривожить, — зауважує сільський голова Володимир Павличук. — У нас же проживає майже 800 осіб, з них 50 малюків дошкільного віку. Для багатьох корови  єдині годувальники. Випасати ж худобу більше ніде, як на пасовищах, які хочуть відібрати. Тому соціальні проблеми для нас  на першому місці.

Селян непокоять і можливі екологічні наслідки бентонітової затії. Адже під глиною, яка є захисним шаром, залягають радіоактивні руди.

Босівка заявляє рішуче «ні» розробці надр у селі

— А що буде із сільськими дорогами після того, як ними почнуть курсувати великовантажні автомобілі, наповнені видобутим з кар’єру? Ці дороги — останнє, що залишилося від колишнього колгоспу, їх берегли як могли, але тепер їм загрожує повна розруха, — з тривогою говорили на останніх слуханнях.

Як пояснив сільський голова Володимир Павличук, із проханнями дозволити геологічну розвідку і промислове видобування бентоніту до селян зверталися не раз. «Ось лист від Костянтинівського заводу обважнювачів з Донецької області, в якому міститься прохання дати дозвіл для ліцензії на геологічне вивчення з дослідно-промисловим видобутком бентонітових глин, який надійшов три роки тому», — каже він. 

Але Босівка дала заїжджим бізнесменам рішучу відсіч. Своє категоричне «ні» сказала й сесія Лисянської районної ради: «Відмовити у наданні дозволу на погодження матеріалів по ділянці бентонітових глин для отримання ліцензії на геологічне вивчення з дослідно-промисловим видобутком», — таке рішення прийняли депутати.

Після заявленої селянами чіткої позиції усе начебто затихло. Але останнім часом у Босівці почали з’являтися невідомі, які ретельно оглядають і вивчають багаті на бентоніт мальовничі пагорби. Очевидно, заїжджа бізнес-команда вирішила не звертати уваги на інтереси якихось там селян. Ділки продовжують крутитися навколо перспективної, з їхньої точки зору, ділянки. «Нещодавно вночі невідомі приїхали на буровій машині і брали якісь проби», — уточнює сільський голова.

Вищезазначене питання, за його словами, нібито готувалося на розгляд сесії обласної ради. Однак досі, як повідомив начальник відділу інформаційного забезпечення та взаємодії із засобами масової інформації Черкаської обласної ради Федір Пилипенко, не розглядалося. Не заплановане воно поки що й на розгляд постійних комісій облради. І хоч у районній раді та райдержадміністрації заспокоюють: мовляв, без вашої згоди нічого робитися з надрами не буде, однак не всі тому вірять.

— Матеріали слухання, — зауважив сільський голова, — надішлемо до обласної ради. Хай пам’ятають про нашу позицію…

На цьому можна було б і крапку поставити. Однак непокоїть те, що до думки селян, яким жити і працювати на цій землі, не дуже прислухаються. Інакше чому б намагалися «протягти» відповідне рішення через обласну раду в обхід місцевих органів самоврядування? Ось і останній телефонний дзвінок сільського голови був тривожний: боюся, каже, що є люди дуже зацікавлені, які натиснуть у потрібний момент — і справу зроблено. Але ж бізнес не повинен робитися будь-якою ціною.