Новий Закон «Про національну безпеку» чітко зафіксував позиції України щодо інтеграції в європейські структури і став поверненням нашої держави в політичний, економічний та безпековий простір Європи. Кінцевою метою цього шляху має стати вступ України до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу. Про це Президент Петро Порошенко наголосив під час церемонії підписання Закону «Про національну безпеку», повідомляє прес-служба АП.

Цей документ є без перебільшення історичним у новітньому вітчизняному законодавстві. Українська влада, представники сектору оборони і безпеки,  міжнародні експерти працювали над ним більш як два роки. «Я як Президент і Верховний Головнокомандувач беру на себе повну відповідальність за розробку, прийняття, підписання і за імплементацію зазначеного закону. Я впевнений в тому, що на сьогодні ці позиції будуть надзвичайно позитивні і для укріплення обороноздатності нашої держави, і для того, щоб і надалі зростала довіра між Україною і нашими стратегічними партнерами», — наголосив Петро Порошенко.

На його думку, революційні зміни в секторі оборони і безпеки, які зафіксовані в новому законі, особливо необхідні в умовах війни з російським агресором, якому треба давати рішучу відсіч.  За словами Президента, аргумент про те, що війна нібито не є часом для реформ, абсолютно хибні, адже жорсткі умови проведення реформ лише підвищують їх цінність.

Українські Збройні сили відтепер діятимуть за правилами, принципами та стандартами НАТО. Фото УНІАН

На варті суверенітету та незалежності

Сьогодні, коли в секторі оборони та безпеки України відбуваються революційні зміни, закон про нацбезпеку визначає фундаментальні національні інтереси нашої держави і  чітко окреслює те, що мають захищати Збройні сили України та інші силові структури: національний суверенітет і територіальну цілісність, незалежність нашої країни, демократичний конституційний лад і не допускати втручання у внутрішні справи України.

Президент переконаний, що нині Україна має значно більші можливості для того, щоб захистити себе. Це стало можливим внаслідок напруженої роботи, коли «практично з нуля була створена нова армія, нова поліція, відновлена Нацгвардія, значно зміцнені можливості Служби безпеки України».

На думку Петра Порошенка, цей закон систематизує перехід оборонного і безпекового сектору нашої країни до правил, принципів та стандартів НАТО. Він зауважив, що ще до 2014 року відповідно до законодавства України представникам, експертам, радникам НАТО було заборонено вхід до Міністерства оборони України, СБУ та Генерального штабу ЗСУ.

«Але ми ухвалили позиції, котрі забезпечать ефективну співпрацю і взаємосумісність з нашими міжнародними партнерами», — наголосив Президент. Він також повідомив, що у законі отримали розвиток  положення відразу трьох законів, які діяли досі: «Про основи національної безпеки», «Про організацію оборонного планування» і «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

Стратегія і планування

Крім цього, новий закон запроваджує низку інновацій та створення комплексної системи документів стратегічного планування. «Ми маємо удосконалити Стратегію національної безпеки, розробити і прийняти Стратегію воєнної безпеки України, Стратегію кібербезпеки, причому до цієї роботи будуть залучені найкращі підрозділи СБУ, Національної поліції, інших силових підрозділів. Тому що фактор кібернетичної безпеки у сучасному світі набуває особливого значення», — розповів глава держави.

За словами Президента, в документі закріплюються також нові принципи формування керівництва оборонного сектору країни. «У нас буде і цивільній міністр оборони, а Головнокомандувач Збройних сил України підпорядковуватиметься Президенту як Верховному Головнокомандувачу і міністру оборони та безпосередньо займатиметься керівництвом армії, відповідатиме за боєготовність армії й інших сил оборони», — розповів Президент.

У законі переглянуті й функціональні обов’язки СБУ. «З одного боку, їй надані додаткові повноваження, а з іншого боку, за діяльністю СБУ підвищено цивільний, в тому числі і парламентський контроль», — зазначив глава держави.

Задля забезпечення цивільного контролю у Верховній Раді буде створено  спеціальний комітет або спеціальний орган, який координуватиме і контролюватиме діяльність силових структур. «Новий принцип прозорого контролю за силовими органами передбачає і публічність певної фінансової інформації, що також є вагомим кроком вперед», — наголосив Петро Порошенко.