Приводом для робочого візиту до Києва Президента Литви Далі Грібаускайте стало 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Литвою та Україною. Тож урочиста складова стала найголовнішою у візиті Далі Грібаускайте, яка, до речі, цього року посіла 72-ге місце серед найвпливовіших жінок світу за рейтингом журналу Forbes. І після переговорів віч-на-віч із Президентом Петром Порошенком та участі в Другому українсько-литовському економічному форумі відбулося відкриття Литовського скверу в Києві поблизу Софійської площі. У відповідь на це у Вільнюсі з’явиться Український сквер — про це сторони домовилися ще під час попередньої зустрічі.
В очікуванні європейського прориву
Цей візит Президента Литви в Україну став першим із моменту перемоги на нещодавніх парламентських виборах у Литві Союзу селян та зелених, який перейшов із опозиції у владу, сформувавши найбільшу фракцію в парламенті. В експертному середовищі звучали побоювання щодо можливих змін у корегуванні зовнішньополітичного курсу Вільнюса. Проте лідери Союзу селян та зелених вже заявили, що далі втілюватимуть той самий порядок денний у сфері зовнішньої політики, що й попередній уряд, і обиратимуть міністрів закордонних справ і оборони, консультуючись із Президентом.
Даля Грібаускайте, яка кілька років поспіль очолювала рейтинг політиків — головних лобістів інтересів України у світі, під час спільної з Петром Порошенком прес-конференції у Києві висловила впевненість, що ратифікація Угоди про асоціацію нашої країни з ЄС обов’язково відбудеться.
За словами Далі Грібаускайте, 15 грудня під час саміту Європейської Ради в Брюсселі, окрім запровадження безвізового режиму для українців, йтиметься про процес імплементації та ратифікації Угоди про асоціацію.
Як відомо, нині ратифікацію цього документа блокують Нідерланди, де в квітні відбувся консультативний референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Більшість учасників референдуму висловилася проти асоціації. Тепер нідерландський уряд пропонує внести в текст угоди зміни, які б дали змогу парламенту ратифікувати цей документ. Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, зокрема, пропонує вказати в угоді, що вона не дає Україні право на вступ до ЄС, не гарантує військової та фінансової допомоги Брюсселя Києву. Ця позиція Гааги викликає категоричне неприйняття серед керівництва ЄС та України.
Проте Даля Грібаускайте назвала ці суперечності «невеличкими технічними проблемами». За її словами, «раніше чи пізніше, але це буде зроблено, і це є дуже корисний інструмент для Європи та України у створенні ефективніших економічних відносин та поліпшенні торгівлі між Європою та Україною». Президент Литви наголосила, що після ратифікації угоди Україна «менше залежатиме від іншої сторони свого кордону».
У Вільнюсі також сподіваються, що у 2017 році громадяни України зможуть вільно подорожувати до Євросоюзу.
«Цього тижня на зустрічі Європейської Ради я спробую бути корисною для вашої країни в пошуку рішень для завершення процесу скасування віз», — сказала Даля Грібаускайте. Вона припустила, що візова лібералізація між Україною та ЄС запрацює вже наступного року.
Своєю чергою, Петро Порошенко озвучив ще одне очікування Києва від зустрічі Європейської Ради, зокрема щодо продовження санкцій проти Росії. «Ми бачимо невідведення важкої техніки та артилерії, яку, зокрема й сьогодні вночі, було застосовано проти позицій українських військових, тому в цих умовах є абсолютно чіткою необхідністю продовжити дії санкцій проти РФ», — наголосив під час прес-конференції Президент.
Відповідаючи на запитання, чи бачить Президент Литви можливість створення антипутінської коаліції в Європі з огляду на те, що в деяких європейських країнах дедалі більшої популярності набувають сили пропутінського спрямування, Даля Грібаускайте відповіла: «Я підтримую думку Президента Порошенка, що ми повинні створити коаліцію не проти когось, а проукраїнську коаліцію, яка виступатиме за мир і безпеку в Європі, коаліцію за свободу та процвітання наших народів». За її словами, «ми повинні продемонструвати приклад, ми повинні боротися з пропагандою і брехнею, але ми маємо йти позитивним шляхом».
Петро Порошенко також повідомив, що разом із Далею Грібаускайте вони підписали дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною та Литвою на 2017—2018 роки. За його словами, цей документ — змістовний і чіткий план спільної взаємодії.
На принципах поваги
З нагоди 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між нашими двома країнами президенти також зробили спільну заяву, повідомляє департамент прес-служби АП. У ній лідери двох країн наголосили, що чверть століття міждержавних відносин, яка минула з часу відкриття дипломатичних представництв у Києві у 1992 та 1993 роках у Вільнюсі, «була насичена не лише традиційними елементами міждержавного спілкування, а й започаткуванням нових форм та інструментів економічної співпраці, посиленням зв’язків між регіонами, розвитком контактів між містами-побратимами, активною взаємодією у сферах культури і мистецтва, освіти і науки, охорони здоров’я і спорту». Президенти переконані, що особливий внесок у зміцнення українсько-литовських відносин було зроблено українцями, які живуть у Литві, та литовцями з України.
«Наші держави рішуче засуджують тимчасову окупацію частини території України — Автономної Республіки Крим та міста Севастополь — Російською Федерацією та її агресію на Донбасі, ми закликаємо міжнародне співтовариство продовжити активні політичні, дипломатичні та інші зусилля для відновлення територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах в інтересах стабільності та безпеки всієї Європи», — йдеться у заяві.
Петро Порошенко й Даля Грібаускайте також наголосили, що Україна та Литва демонструють рішучу налаштованість далі зміцнювати двостороннє стратегічне партнерство на засадах взаємної довіри та поваги, відкритості та всебічного співробітництва на благо народів обох держав.
Ми в Google+